30

копалини (апатит - ільменітові руди, вапняки, фтор), питні, технічні та мінеральні води.

Територія області має густу гідрографічну мережу. Але незважаючи на це, водні ресурси Житомирщини, порівняно з ресурсами інших областей та середніми показниками по Україні, бідні. Площі, зайняті водними ресурсами, становлять 4,6% від загальної території області.

На одного жителя області припадає 0,74 га вкритих лісом земель (по Україні – близько 0,2 га). За загальними запасами деревини ліси Житомирщини займають 2 місце в Україні і складають понад 160 млн. куб. м.

На території області налічується 213 об’єктів природно - заповідного фонду, частка заповідних територій складає 4,5%.

4. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

Житомирська область є однією з середньо заселених українських областей з низькою щільністю населення та низьким рівнем урбанізації.

За чисельністю населення область займає 14 місце серед регіонів України, за щільністю - 23 позицію – 42 особи на 1 кв км. (щільність населення в Україні - 75,5 особи на 1 кв км).

Середня очікувана тривалість життя у 2013 році складала 64,00 роки для чоловіків та 75,11 для жінок (у

1989—1990 році — 66,10 та 75,26

відповідно). У порівнянні з 1989 роком у 2013 році середній вік населення

населення, особливо в сільській місцевості.

Порівняно з підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість наявного населення області за станом на 01.01.2014 зменшилася на 127 тис. осіб або на 9,1%, у тому числі міського населення – на 35,7 тис. осіб або на 4,6%, сільського – на 91,3 тис. осіб або на 14,8%.

Від перепису населення 2001 року щороку кількість населення в області зменшувалась у середньому на 0,75% (в Україні – на 0,7%). Між переписами 1989 і 2001 років щорічне зменшення в середньому становило 0,69% (в Україні – 0,55%).

У 2013 році населення області зменшилося на 6,4 тис. осіб, що на 2,1 тис. осіб більше ніж у 2012 році. Зменшення населення пояснюється в першу чергу природними чинниками, а саме: протягом усіх останніх років народжуваність була нижче смертності. Сальдо міграції було також від’ємним, але міграція мала менший вплив на скорочення населення, ніж природні чинники.

4.2. Природний приріст (скорочення) населення

Темпи природного скорочення населення постійно зростали з 1990 року до 2005 року. Починаючи з 2006 року ці темпи дещо уповільнилися. Природне скорочення населення у 2013 році склало 5858 осіб. Показник абсолютного природного скорочення збільшився на 12,7% відносно 2012 року.

Динаміка природного приросту (скорочення) населення

Залишилася незмінною чисельність населення на 1 січня 2014 року у порівнянні з відповідною датою попереднього року в Олевському, у Радомишльському районах, містах Коростені, Малині та НовоградіВолинському внаслідок міграційного приросту. В інших районах та містах обласного значення у 2013 році відбулося скорочення населення. Незначний природний приріст, що спостерігається у м. Житомирі в цілому, на демографічну ситуацію не впливає.

Природне скорочення населення може мати негативні наслідки для регіонального розвитку: зменшення кількості осіб працездатного віку, зростання демографічного навантаження на працюючого.

Природний приріст (скорочення) населення та його темпи в межах області суттєво різняться між окремими адміністративно - територіальними одиницями.

4.3. Міграція населення

Два потоки міграції – міжрегіональна та міжнародна роблять внесок у міграційне скорочення населення області.

Сальдо міжрегіональної міграції мало тенденцію до покращення у 2012 році, але у

2013 році сальдо знизилося переважно за рахунок зменшення притоку населення в область.

33

Упродовж 2010, 2011 та 2013 років в межах області в міських поселеннях спостерігалося позитивне сальдо міжрегіональної міграції, у сільській – від’ємне. У 2012 році навпаки позитивне сальдо міграції відмічалося у сільській місцевості, а у міській – негативне.

4.4. Розподіл населення за статтю та віком

Статево-вікова піраміда населення області має дві особливості, на які слід звернути увагу.

По - перше, тут спостерігається розширення діаграми у віковій групі 25-29 років 50-54 роки та у віковій групі 75 років, причому це розширення відбувається більше за рахунок жіночої частини населення. По - друге, статево - вікова піраміда населення виглядає відносно симетричною у молодших вікових групах.

Розподіл постійного населення за статтю та віком, осіб