83

9. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ОБЛАСТІ

9.1. Стан атмосферного повітря

Для Житомирської області характерні два види забруднення атмосфери: ареальний та лінійний. До першого відносяться викиди забруднюючих речовин підприємствами від стаціонарних джерел. Другий, пов’язаний із забрудненням атмосфери вздовж автомагістралей внаслідок інтенсивного руху транспортних засобів. На транспорт припадає 80,5% усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу, промислові підприємства – 19,5%.

В цілому, починаючи з 2005 року, в області спостерігається стійка тенденція до збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, яка дещо стабілізувалася після 2009 року та залишається на рівні 86-88 тис. тон на рік.

Загальне збільшення валових викидів від стаціонарних джерел забруднення спричинено підвищенням обсягів виробництва на підприємствах теплоенергетики, будівельних матеріалів, а від пересувних джерел – внаслідок збільшення кількості автотранспорту та інтенсивності руху.

За показником обсягів викидів у розрахунку на 1 особу, кількість викидів в атмосферне повітря у Житомирській області не характеризується чіткою тенденцією до зниження, а у розрахунку на 1 кв. км тримається на рівні 2009

року (2,9 т).

Аналіз викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2013 році

84

Суттєвий вплив на стан довкілля області мають підприємства, зосереджені у містах обласного значення (38,1% від загальної кількості), ними викинуто в повітря 8,4 тис.т забруднених речовин (48,8% обласного обсягу).

До найбільших підприємств – забруднювачів атмосфери регіону відносяться: Бердичівська філія управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» (обсяг викидів склав 5 тис. т або 29% загальнообласного обсягу), Новоград-Волинська виробничо-технічна служба Рівненського лінійно – виробничого управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (3,9 тис. т або 29,9%), ПРАТ «Коростенський завод МДФ» (0,7 тис. т або 4,1%), ТОВ «Вівад 09» (0,5 тис. т або 2,9%), «Іршанський гірничозбагачувальний комбінат» ПАТ «Кримський титан» (0,4 тис. т або 2,4%).

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1 кв.км. території області склала 577,1 кг шкідливих речовин, а на одну особу

– 13,6 кг.

Найбільше викидів діоксиду вуглецю в атмосферу області потрапляє від КП «Житомиртеплокомуненерго» (198,7 тис. т або 26,9% загальнообласного

9.2. Екологічна ситуація у сфері водокористування

Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є поверхневі води (90%) та підземні води (10%) від загального забору води.

Поверхневі водні ресурси в області формуються в основному із місцевого стоку у річковій мережі переважно на власній території за рахунок атмосферних опадів, а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей. Середня величина річкового стоку складає 3300 млн.куб.м / рік, з яких у межах області формується 2800 млн.куб.м / рік.

Населення та галузі економіки Житомирської області в даний час не мають проблем щодо споживання води у кількісному відношенні. Загальний забір підземної (питної) води у 2013 р. склав 22% від її експлуатаційних запасів, а використання води становило лише 7,4% поверхневого стоку, що

85

сформувався на території області.

У 2005-2008 роках в області спостерігалася тенденція щодо збільшення використання свіжої води. У 2009 році порівняно з 2008 роком використання води, навпаки, скоротилося на 15,6 млн. куб м. Це було пов’язано із скороченням обсягів промислового виробництва. У 2012 році обсяг використання свіжої води порівняно з попереднім роком зменшився на 1,9 млн. куб. м., а у 2013 році – на 5,9 млн. куб. м., в основному за рахунок споживання її для рибогосподарських потреб.

Перед водокористувачами, насамперед підприємствами житловокомунального господарства у містах області стоїть проблема реконструкції водогінних мереж, з причини зношеності яких втрати свіжої води при транспортуванні становлять 31% (або 15,95 млн. куб. м води).

В області також досить актуальним є питання водовідведення. У 2013 році 117 підприємств експлуатували очисні споруди каналізації, 22 або 19% працювали неефективно і допустили скидання недостатньоочищених вод; із них 19 - підприємства житлово-комунального господарства.

На екологічний стан поверхневих вод області впливає не лише забруднення поверхневих вод внаслідок скидання недостатньоочищених зворотних вод, в результаті неефективної роботи очисних споруд каналізації, а й порушення режиму господарювання в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах, насамперед у межах населених пунктів.

9.3. Екологічний стан ґрунтів

Забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища) та промислові відходи, що формуються на підприємствах каменеобробної промисловості. У Житомирській області накопичено близько 12 тис. т шлаків каменеобробних підприємств, які вміщують сполуки тривалентного хрому і не приймаються на полігони побутових відходів.

Землі під відпрацьованими розробками та кар’єрами (закритими шахтами, відвалами, териконами), що не експлуатуються, займають 3,3 тис. га або 42% від загальної площі земель під кар’єрами. До цих земель входять кар’єри, що відпрацьовані, та шахти, що закриті, а також відвали та терикони.

Кількість рекультивованих земель є незрівняно меншою з обсягами щороку порушуваних. За 2008 – 2013 роки порушено земель (землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами) на площі 887 га. За цей період відпрацьовано земель на площі 354 га, а проведено рекультивацію на площі 324 га.

9.4. Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

На території області налічується 213 об’єктів природно - заповідного фонду загальною площею 135,3 тис. га., із яких:

- території та об’єкти природно - заповідного фонду загальнодержавного значення - 20 (57,9 тис. га), у тому числі природні заповідники - 2 (51 тис. га),