3. Охарактеризуйте сутність поняття комплекс маркетингу.

Комплекс маркетингу – це сукупність маркетингових інструментів і методів, що використовуються підприємством для досягнення його ринкових цілей. Цю сукупність дуже часто позначають як 4Р за першими літерами: product-продукт, price-ціна, place- місце, promotion-просування. Менеджери використовують продукт, ціну місце, і систему реалізації( розподілу) продукту комунікації, стимулювання, збуту як інструменти впливу на цільових споживачів досягнення ринкових цілей підприємства. Комплекс маркетингу охоплює усі заходи, які може запровадити фірма для активізації попиту на товар. Узагальнено їх можна поділити на основні групи: товар, ціна, метод збуту, метода просування. Товар – це набір виробів та послуг, що їх фірма спеціально розробляє для свої цільових споживачів. Ціну товару належить визначати з урахуванням великої кількості факторів і адаптувати до вимог ринку. Методи збуту(розповсюдження) – це діяльність завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів. Методи просування – діяльність спрямована на поширення фірми інформації про товар та переконання цільових споживачів у доцільності його придбання.

4. Розкрийте зміст концепцій вдосконалення виробництва та товару.

Концепція маркетингу – це орієнтована на споживача інтегрована цільова філософія, ідеологія, стратегія та політика діяльності підприємства. Застосування концепції маркетингу підвищує ефективність комерційної діяльності, оскільки товари випускають у відповідності з відомим попитом. Концепція вдосконалення виробництва стверджує, що споживачі мають прихильність до товарів, які широко розповсюджені та доступні за вартістю. Виходячи з цього, керівництво фірми повинно зосередити свої зусилля на вдосконаленні виробництва і підвищенні ефективності системи розподілу товару. Застосування даної концепції доцільне у ситуаціях: • коли існує високий попит на ці товари і виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції; • коли собівартість занадто висока і її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці. Концепція вдосконалення товару стверджує, що споживачі прихильні до товарів найвищої якості, з надійними експлуатаційними властивостями і характеристиками. Отже, виробники мають зосередити свою енергію на постійному вдосконаленні товару та розробку достатньої кількості модифікацій товару, діапазону ціни, дизайну, сервісу. Такий підхід виправданий за умов, коли для покупця низька ціна не є найважливішим аргументом на користь товару. Він готовий заплатити більше за унікальні властивості та якість товару, якщо вони суттєво відрізняються від аналогів конкурентів.

5. Охарактеризуйте основні об’єкти маркетингу: нужда, потреба, попит.

Нужда – це відчуття людини недостачі чого-небудь. Якщо нужда не задоволена, то людина буде шукати об’єкт, щоб задовольнити нестаток, а якщо такого не існує, вона знайде інший об’єкт, який може заглушити його. Нужда є вихідною складовою природи людини, тому чим більше значить вона для неї, тим болісніше вона переживає нестачу. Нужди постійні, вони існували, існують, і будуть існувати. Нужди людей складні та неодноманітні. Тому їх необхідно класифікувати починаючи з фізіологічних нужд у їжі, одязі, безпеці, й кінчаючи нуждами соціального та особистого характеру у знаннях, самовираженні, саморозвитку, кар’єрному рості. Потреба – це специфічна форма нужди, яка формується під впливом особистості індивіда та культурного рівня суспільства, у якому він розвивається. всі потреби людей розташовуються в певній ієрархічній послідовності у залежності від значення їх для людини:• фізіологічні потреби;• здоров’я та безпека;• соціальні (у належності до певної соціальної групи);• у самоствердженні;• у самореалізації. Потреби людини практично – безмежні, але ресурси для їх задоволення – обмежені. Попит – суспільна або основна потреба в матеріальних благах і цінностях, у засобах виробництва і предметах споживання, забезпечена купівельною спроможністю, тобто грошовими засобами покупців. Це бажання і здатність купувати товари з урахуванням наявної купівельної спроможності.