Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kapital_s_o_-1.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
759.81 Кб
Скачать

Розділ ііі. Управління капіталом страхових організацій

3.1. Досвід зарубіжних країн у сфері управління капіталом страхових організацій

Як показує досвід управління капіталом страхових організацій в межах зарубіжних страхових ринків, європейські страхові компанії виходять з фінансової-кредитної кризи з меншими втратами, аніж банки. Разом з цим, багато хто з них зазнав збитків від інвестицій і зіткнулися з труднощами у фінансовій сфері, що, мабуть, негативно позначатися на їх роботі в перспективному майбутньому. Такі висновки зроблені в «Огляді європейського ринку страхових послуг у 2011 році», підготовленому фахівцями Міжнародного центру «Ernst & Young» з надання послуг компаніям страхового сектора.

Оскільки страхові компанії очікують повільного відновлення зростання міжнародної економіки, останнім, на думку фахівців «Ernst & Young», слід відновити капітал, з чистого паперу оцінити систему управління ризиками, адаптувати бізнес до змін у галузі регулювання та агресивно використовувати можливості зростання, здійснюючи при цьому придбання нових активів і створення провідних страхових інструментів. З точки зору залучення капіталу та формування страхових резервів, 2012 рік буде непростим як у сегменті загального страхування, так і в секторі страхування життя та пенсійного страхування. При цьому робота компаній буде ускладнена внесенням нових поправок до стандартів бухгалтерського обліку та нормативних актів, а також введенням Solvency II (вимог ЄС у сфері платоспроможності страхових компаній), яке відбудеться незабаром. Відомо, що в червні 2011 року Верховна Рада прийняла зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (постановою КМУ від 30.11.2011 N 1223).

Відповідно до цих змін, публічні акціонерні товариства та фінансові установи повинні подавати звіти за Міжнародними стандартами фінансової звітності (надалі МСФЗ). Зміни набули чинності з 2012 року. Таким чином страхові компанії повинні відкрити наступні данні про ведення власного бізнесу:

  1. . Розкриття інформації про істотні операції.

2. Потоки грошових коштів.

3. Фінансові інструменти.

4. Сегменти бізнесу/підрозділу компанії.

Отже, український страховий ринок, рівняючись на європейські країни, офіційно перейшов на МСФЗ. Здавалося б, що може бути простіше – примінити до своєї діяльності стандарти, які використовують десятки тисяч компаній по всьому світу, стати відкритими і прозорими. Але не все так однозначно. Експерти та гравці страхового ринку в один голос твердять, що незважаючи на активне просування в національних стандартах бухгалтерського обліку незалежної України ідей, закладених у МСФЗ, корпоративний сектор ще не готовий прийняти на себе нішу додаткових витрат і розкрити карти.

Поки у вітчизняного бізнесу перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності викликає більше запитань, ніж відповідей. На нашу думку, неготовність до розкриття інформації за новими стандартами може стати не єдиною проблемою при оптимізації капіталу страховиків. Процедура переходу на МСФЗ також містить низку нюансів і підводних каменів.

З іншого боку, страхові компанії сподіваються, що найважчий період кризи залишився позаду. Разом з тим, вони посилено працюють над оцінкою виявлених під час «економічних бульбашок» істотних недоліків у системі управління ризиками і тестують способи їх виправлення.

В межах зарубіжного ринку виділяють сім найбільш складних завдань, виконання яких здійснювалось європейськими страховими компаніями у 2011 році:

  1. Відновлення капіталу і переоцінка профільних видів діяльності.

Зазнавши в недавньому минулому втрат від інвестицій, страхові компанії активізували роботу з відновлення, поповнення і захисту капіталу. Більшість з тих, хто зіткнувся з падінням продажу і збільшенням кількості звернень за страховою компенсацією, повертаються до базової стратегії і відмовляються від низькодоходних видів страхування. Оскільки страховики зацікавлені в залученні додаткового капіталу, їм слід проаналізувати послуги, що пропонуються компаніями-перестрахувальниками, дочірніми фінансовими компаніями, а також можливості сек'юритизації. Крім того, їм необхідно ефективно розподіляти капітал між продуктовими лініями і бізнес-підрозділами. Майбутнє введення в дію вимог Solvency II сприяє активізації роботи в даному напрямку

2. Розробка системи управління ризиками в масштабах всього підприємства.

Моделі, засновані на управлінні ризиками в масштабах всієї страхової організації (ERM), необхідні для визначення величини сукупного ризику для страхової компанії та управління ним. ERM є ефективною заміною для заходів щодо управління окремими ризиками. Європейським страховим компаніям вдалося випередити конкурентів з інших регіонів частково завдяки координації комплексного управління ризиками і капіталом в рамках вимог Solvency II. Страховики підвищили ефективність процесів управління ризиками, мають більше можливостей для залучення капіталу та отримання допомоги від зацікавлених сторін.

3. Підготовка до введення вимог Solvency II.

Впровадження нових стандартів Solvency II, що було здійснене на початку 2012 року, ймовірно, загострить нестачу капіталу, а також зумовить внесення змін до стратегії розробки нових інструментів та їх розподілу. Solvency II передбачає не тільки підвищення вимог до капіталу, а й інтеграцію процесу корпоративного управління, систем контролю та комплексного управління ризиками в єдину систему.

Винесений з фінансової кризи досвід говорить про те, що страховики занадто довіряли кількісним моделям, зовнішнім рейтингам і порівняльним показникам. З 2012 року страхові компанії враховують нові кількісні вимоги до капіталу (згідно Solvency II), невід'ємною частиною яких є наявність інфраструктури управління ризиком, що включає в себе внутрішні процеси і засоби контролю на всіх рівнях.

4. Врахування інтересів зацікавлених сторін.

У результаті міжнародної фінансової кризи було завдано шкоди діловій репутації компаній сектору фінансових послуг у цілому, а також відбулося зниження довіри до них з боку споживачів. Страховим компаніям і дистриб'юторам їх послуг слід працювати над покращенням свого іміджу: створювати і рекламувати продукти та процеси, які дозволяють відновити довіру споживачів і прозорість фінансових операцій.

Оскільки страхові послуги є нематеріальним активом, споживачі розраховують на чітке відображення в документах принципів політики страхування, а також на простий процес отримання страхової компенсації. Однак, на їхню думку, багато договорів про страхування залишаються надто складними. Наразі споживачі все ширше використовують технологічні засоби для порівняння інструментів, що пропонуються різними страховиками, тому прозорість системи ціноутворення набуває особливої актуальності. Разом з цим розгляд страховими компаніями заяв страхувальників про відшкодування збитків відкриває прекрасну можливість для конструктивної взаємодії між страховиком і страхувальником, що може стати своєрідним моментом істини.

5. Забезпечення відповідності більш складним нормативним вимогам в ситуації, що постійно змінюється.

У 2011 році страхові компанії внесли зміни в процеси виконання нормативних вимог і внутрішнього контролю з урахуванням зростаючої складності регулювання страхових послуг в ЄС. Після фінансової кризи споживачі, рейтингові агентства та регулюючі органи вимагають від фінансових компаній розкриття більш докладної інформації про фінансове становище. Застосування МСФЗ бухгалтерського обліку, заснованого на понятті вбудованої вартості та відповідному ринку вбудованої вартості, дає різні результати в галузі оцінки активів та їх рентабельності.

Деякі рейтингові агентства продовжують ставити під сумнів якість інформації за МСФЗ у галузі оцінки активів і класифікації страхових інструментів. У міру формування єдиного європейського ринку страхових послуг замість фрагментованих ринків, заснованих на захисних заходах, перед страховими компаніями виникатимуть нові питання у сфері відповідності нормативним вимогам, а також відкриватися нові можливості. Між іншим, започаткування нових європейських регулюючих органів, які будуть встановлювати вимоги для страховиків, призведе до ускладнення системи регулювання.

6. Визначення нових інвестиційних пріоритетів.

Раніше європейські страховики розширювали бізнес в основному за рахунок придбання нових активів. У міру відновлення міжнародної економіки в 2012 році слід очікувати збільшення активності на ринку злиття та поглинань.

Нові можливості можуть відкритися в міру того, як фінансові компанії будуть йти з ринку страхових послуг, щоб позбутися від непрофільних видів діяльності та поповнити капітал. Якщо високий курс євро збережеться, то європейські страхові компанії будуть вважати придбання нових активів ще більш привабливим. Крім цього, на європейському страховому ринку з високим рівнем конкуренції може відновитися процес консолідації. Європейські страхові компанії, яким не вистачає можливостей для росту на вітчизняному або іншому ринку Європи з високим рівнем конкуренції, будуть активно шукати нові активи на ринках, що розвиваються, в країнах Східної Європи та Азії.

7. Використання нових можливостей у галузі пенсійного та медичного страхування.

Процес старіння населення в європейських країнах буде як і раніше пов'язаний з новими можливостями для страхових компаній у 2013 році. Крім того, вихід неєвропейських страхових компаній з ринку пенсійного страхування в країнах ЄС дозволить європейським страховикам збільшити свою частку на цьому ринку. Під час економічної кризи споживачі усвідомили ризик зниження вартості активів, вбудованих у страхову пенсію. Корпоративні клієнти скоротили придбання пенсійних страхових послуг, основних на пайових фондах, у зв'язку з невизначеністю їх оцінки. Незважаючи на це, страхові компанії й надалі відіграватимуть важливу роль в управлінні пенсійними активами і пов'язаними з ними ризиками. Страхові компанії збільшать пропозицію страхових інструментів з фіксованим відсотком, щоб задовольнити попит на фінансову стабільність. Разом з цим створення таких інструментів підвищить рівень ризику, пов'язаного з управлінням інвестиціями, що несуть страховики. Таким чином, страховим компаніям слід розробляти методи хеджування і зниження ризиків, що враховують вимоги Solvency II.

Важливе значення у формуванні і правильному використанні капіталу страхової компанії відіграє інвестиційна діяльність. Великий інтерес у галузі інвестиційної політики представляє досвід країн ринкової економіки.

Розглянемо зарубіжний досвід інвестиційної політики страховиків на прикладі Англії. Так, у Великій Британії страхові компанії не тримають, як правило, на поточних рахунках коштів більше, ніж це потребують повсякденні розрахунки. Проте в силу специфіки страхової справи може виникнути ситуація, коли страховикові негайно знадобляться кошти. Тому певну частину (в середньому 4-5 % всіх активів компанії), що займаються страхуванням життя та 10-13 % активів компаній, що займаються ризиковими видами страхування, складають високоліквідні короткотермінові інвестиції (депозити, депозитні сертифікати, казначейські зобов’язання), що порівняно швидко перетворюються в гроші. Середньо- та довготермінові інвестиції можна розділити на такі групи: цінні папери з фіксованим доходом, акції, нерухомість та іпотечний кредит.

Цінні папери з фіксованим доходом є основним об’єктом інвестування страхових компаній Великобританії. Вони є надійним капіталовкладенням, яке забезпечує стійкий доход і в той самий час можуть бути швидко реалізовані на ринку.

Одночасно страхові компанії інвестують кошти в звичайні акції компаній та фірм різних галузей господарства. Це пояснюється бажанням отримати більш високий дохід. Також через володіння акціями певних компаній страхові компанії намагаються впливати на галузі в яких вони мають свої інтереси.

Нерухомість, як об’єкт інвестування, є дуже привабливою для страхових компаній, бо надійно захищає вкладені кошти від інфляції. З іншого боку, цей вид інвестицій є дуже низько-ліквідним і їх реалізація за короткий час може бути проблематичною для інвестора [24, ст. 13].

В Англії є дуже розповсюдженим іпотечне кредитування. Воно здійснюється в сумі, що не перевищує 2/3 від суми, яка може бути отримана від продажу майна. Даний вид інвестицій носить довготерміновий та низько-ліквідний характер.

Останнім часом набуває популярності такий вид інвестицій, як купівля творів мистецтва, антикваріату, різних цінних колекцій. Це не дає стабільного прибутку, а доход залежить виключно від підвищення цін на данні предмети.

Отже, враховуючи переваги досвіду зарубіжних учасників страхового ринку, вітчизняні страхові організації можуть сформувати кращі умови для інвестування. Адже це допоможе відкрити можливості спілкування зі світовим фінансовим ринком, на прикладі, закордонного паспорту компанії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]