52. Поняття і значення правової охорони земель.

Правова охорона земель являє собою систему врегу­льованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціональ­ного використання земельного фонду країни, запобігання необгрунтованому вилученню земель із сільськогосподар­ського обороту, захисту земельних ресурсів від шкідливих антропогенних впливів, а також щодо відтворення та під­вищення родючості грунтів, продуктивності земель лісово­го фонду, забезпечення особливого правового режиму зе­мель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. її основне завдання полягає в забезпеченні збереження та відтворення земель­них ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Охорона земель є надзвичайно важливим чинником забезпечення продовольчої та екологічної безпе­ки країни. Тому важливу роль у здійсненні завдань право­вої охорони земель відіграє держава шляхом виконання ря­ду своїх функцій.

У процесі здійснення правової охорони земель держава виконує чотири основні функції — регулюючу, стимулюючу, контрольну та каральну.

Регулююча функція правової охорони земель зводиться до встановлення правил раціонального використання земельних ресурсів. Такі правила можуть встановлюватися, наприклад, у формі обов'язків власників і користувачів земельних ділянок щодо їх раціонального використання, нормативів допустимої експлуатації земель, нормативів їх якісного стану та допусти­мого антропогенного навантаження на земельні ресурси.

Стимулююча функція правової охорони земель поля­гає в запровадженні економічних стимулів раціонального ви­користання та охорони земельних ресурсів, які передбачені, зокрема, ст. 205 ЗК України.

Контрольна функція правової охорони земель зводить­ся до здійснення відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування державного контролю за вико­ристанням та охороною земель.

Каральна функція правової охорони земель виявляєть­ся у встановленні санкцій за порушення правил раціональ­ного використання і охорони земель та їх застосуванні до по­рушників земельного законодавства. 

Важливе значення у забезпеченні охорони земель має юридична відповідальність за порушення земельного зако­нодавства. Особи, винні в недодержанні передбачених зако­нодавством вимог щодо охорони земель, можуть бути при­тягнуті до адміністративної, цивільної, а в ряді випадків і до кримінальної відповідальності.

53. Організаційно-правові заходи охорони земель.

У системі заходів, спрямованих на охорону земель, важ­ливе місце посідають організаційно-правові. Як відомо, організаційно-правові заходи охорони надхо­дять від органів державної влади і управління, правоохорон­них органів, самих землевласників і землекористувачів. Вони вирішують завдання охорони земель у специфічних, власти­вих їм формах, відповідно до місця призначення даного виду органів у державній і господарській системі. Вищі органи державної влади і управління вирішують це завдання шляхом активної законодавчої діяльності:а) законодавчі акти, що перестали відповідати охороні земель, замінюють новими;б) приймають нормативно-правові акти з тих питань охорони земель, що раніше не були урегульовані в правовому відношенні. Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу передача землі у власність за плату у випадках, передбачених кодексом, проводиться за нормативною ціною, що визначається законо­давством України. Власники землі та зем­лекористувачі щорічно вносять платню за землю у вигляді зе­мельного податку або орендної плати, що визначаються за­лежно від якості та місцерозташування земельної ділянки, виходячи із її кадастрової оцінки. Порядок оподаткування, середні ставки земельного подат­ку та граничні розміри орендної плати за землю встановлю­ються Верховною Радою України. Крім стимулювання раціонального землекористування плата за землю стримуватиме її марнотратство, не допуска­тиме безгосподарного і безвідповідального ставлення до неї. Земельним законодавством передбачено такий захід охо­рони земель, як відшкодування збитків власникам землі І землекористувачам і втрат сільськогосподарського й лісогос­подарського виробництва. Поряд з відшкодуванням збитків власникам землі і зем­лекористувачам компенсуються також втрати сільськогоспо­дарського і лісогосподарського виробництва, передбачені ст. 90 Земельного кодексу України. Розміри і порядок визначення витрат, що підлягають від­шкодуванню, а також випадки звільнення підприємств, уста­нов і організацій від їх відшкодування встановлюються Кабі­нетом Міністрів України. Поряд з охороною земель у процесі законодавчої діяль­ності не менш важливою мірою, що надходить від вищих ор­ганів державної влади і управління, є здійснення ними конт­ролю за роботою нижчестоящих органів. У процесі контролю вони виявляють порушення законодавства про охорону зе­мель, домагаються їх усунення і покарання винних. Різноманітними є форми і методи діяльності місцевих ор­ганів державної влади і управління щодо забезпечення охо­рони земель. Це, зокрема, контроль за неухильним виконан­ням настанов, що містяться в актах вищих органів державної влади і управління; розробка і здійснення заходів з охорони земель; контроль за законністю рішень і дій землевласників і землекористувачів. Охорону земель покликані здійснювати і виконавчі комі­тети відповідних місцевих Рад, що являють собою єдину сис­тему державної виконавчої влади на місцях. Організаційно-правові заходи охорони земель вживають правоохоронні органи: прокуратура, суд, органи внутрішніх справ, які безпосередньо стоять на варті законності, законних прав та інтересів громадян, державних, кооперативних і гро­мадських організацій. Охорону земель покликані здійснювати також судові орга­ни. Крім стягнення заподіяного збитку їм притаманні такі за­ходи охорони, як визнання угод щодо землі недійсними і ви­несення окремих ухвал. Отже, органи з розгляду земельних справ завжди мають можливість приділити належну увагу питанням охорони зе­мель. Треба лише цією можливістю вміло користуватися.До організаційно-правових заходів у цій сфері слід віднес­ти також здійснення контролю за використанням і охороною земель та їх моніторинг.Згідно із земельним законодавством державний контроль за виконанням і охороною земель здійснюється Радами на­родних депутатів, а також державним комітетом України по земельних ресурсах та іншими спеціально уповноваженими державними органами.Завдання державного контролю за виконанням і охоро­ною земель полягають у забезпеченні дотримання всіма дер­жавними та громадськими органами, а також підприємства­ми, установами, організаціями і громадянами вимог земель­ного законодавства з цих питань.Дуже важливо, щоб державний земельний контроль був усебічним і постійно діючим. Він повинен охоплювати всі зем­лі України і розповсюджуватися на всіх землевласників і зем­лекористувачів без винятку.