- •1. Поняття та предмет земельного права
- •3. Методи земельного права
- •4.Особливості та класифікація джерел земельного права.
- •5. Земельний кодекс України як джерело земельного права.
- •7. Структура земельних правовідносин.
- •9. Місце і роль земельного права в системі національного права України.
- •10. Класифікація (види) земельних відносин.
- •11. Склад та цільове призначення земель України.
- •13) Система органів управління в галузі використання, відтворення і охорони земель.
- •14) Компетенція Верховної ради України в галузі регулювання земельних відносин
- •15. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим в галузі земельних відносин.
- •16. Повноваження обласних рад в галузі земельних відносин.
- •17. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад в галузі земельних відносин.
- •18. Повноваження районних рад в галузі земельних відносин.
- •19. Повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин.
- •20. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин.
- •41. Особливості суборенди земельних ділянок
- •42. Підстави набуття права на землю
- •43.Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
- •44.Зміст угод про перехід права власності на земельну ділянку
- •45.Підстави припинення прав на землю.
- •46. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
- •47. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
- •48. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •49. Правове регулювання плати за землю
- •50. Гарантії права на землю
- •51. Захист прав на землю
- •52. Поняття і значення правової охорони земель.
- •53. Організаційно-правові заходи охорони земель.
- •54. Зміст добросусідства.
- •55. Обмеження прав на землю.
- •56. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •57. Вирішення земельних спорів.
- •58. Органи, що вирішують земельні спори.
- •59. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •60. Земельні правопорушення як підстави адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.
- •66. Землі природно-заповідного фонду —
- •67. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання
- •68. Землі оздоровчого призначення та їх використання
- •69. Правовий режим земель оздоровчого призначення.
- •71. Поняття та склад земель рекреаційного призначення.
- •72. Поняття та склад земель історико-культурного призначення.
- •73. Особливості правового режиму земельних ділянок на яких розташовані музеї.
- •74. Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •75. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення.
- •76. Правовий режим земель лісогосподарського призначення.
- •77. Поняття та склад земель водного фонду.
- •78. Особливості користування землями державного лісового фонду.
- •79. Правовий режим земель водного фонду.
- •80. Поняття та склад земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення.
- •81. Загальний правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення.
- •82. Правовий режим земель промисловості.
- •83. Правовий режим земель транспорту.
- •84. Правовий режим використання земель зв’язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- •85. Правовий режим земель оборони.
9. Місце і роль земельного права в системі національного права України.
Всі галузі права складають систему права України. Суть системи лежить в наявності впорядкованості сукупності правових норм і правових інститутів, кожен елемент яких в цій сукупності займає певне місце. Земельне право є самостійною комплексною галуззю права в правової системі України. Нормами земельного права регулюються специфічні земельні відношення, які складають предмет земельно-правового регулювання. Система земельного права є підсистемою системи права України і розглядується в сукупності з системою галузі земельного законодавства, а також з системою науки земельного права як учбової дисципліни. Земельне право включає систему земельно-правових інститутів, існування яких обумовлене необхідністю правового закріплення земельних стосунків в суспільстві, що історично склалася. Систему земельного права необхідно розглядати як систему, що складається з різних по своєму характеру виконаним функціям і значущості в регулюванні земельних стосунків, інститутів. Найбільш важливі з них, які відображають суть земельного права як галузі права, утворюють загальні інститути, а ті земельно-правові норми, які покликані регулювати окремі сторони або види земельних стосунків, – спеціальні інститути. В той же час земельне право — не відособлене право, бо має цілий ряд питань, за якими стикається з іншими галузями права. Застосування норм земельного права тісно пов'язується із застосуванням правових норм інших галузей права, а також враховуються принципи цих галузей. Найбільший зв'язок земельне право має з конституційним, цивільним, адміністративним та екологічним правом. Так норми конституційного права визначають основні принципи всіх галузей правової системи. По відношенню до земельного права такими положеннями є встановлення різноманітності форм земельної власності, визнання права приватної власності на землю, права на володіння, користування І розпорядження землею, охорона права земельної власності законом. В Конституції закріплені умови і порядок користування землею та іншими природними ресурсами. Зв'язок земельного права з адміністративним має місце в сфері державного управління земельним фондом, притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у здійсненні адміністративно-правових порушень земельного законодавства. В адміністративному праві визначається система органів держави, які здійснюють управління земельним фондом, порядок і форми їх діяльності. Важливе значення для земельного права має його зв'язок з цивільним правом. Правові норми земельного та цивільного права тісно переплітаються в питаннях земельних та майнових відносин, що обумовлено зв'язком права на земельну ділянку з правом на будівлі, шо знаходяться на земельній ділянці, в праві обмеженого користування чужою земельною ділянкою для проходу, проїзду, в судовому захисті земельних прав, відшкодуванні збитків, спричинених порушенням земельних відносин. Специфіка землі полягає в тому, що вона є не тільки об'єктом власності і господарського використання, а і природним об’єктом, що визначає необхідність регулювання відносин, пов'язаних з використання землі як у цивільному так і в земельному праві. Взаємозв'язок земельного права з екологічним правом визначається положенням землі як елемента оточуючого природного середовища. Не будучи складовою частиною екологічного права як сукупності норм, які регулюють суспільні відносини в сфері взаємодії суспільства і природи, земельне право, що має своєю задачею організацію раціонального використання і охорони землі, має норми, що встановлюють правила екологічної безпеки, які забезпечують охорону землі як частину навколишнього природного середовища.