9.Засоби запобігання плеоназмам у текстах офіційно-ділового стилю.

Наслідком неправильного добору слів у діловому мовленні є тавтологія (невмотивоване повторення спільнокореневих слів) та плеоназм (вживання зайвих або тотожних за значенням слів), використані без певної стилістичної мети. Надмірне захоплення зайвими словами не створює враження чогось значного, глибокого, а лише підкреслює звичайний, буденний зміст: вільна вакансія, прейскурант цін, моя автобіографія, передовий авангард, свій автопортрет, форсувати прискореними темпами тощо.

Щоб запобігти цього, слід запам'ятати, що причинами помилок у застосуванні логічних принципів викладу найчастіше бувають: 1. Поєднання логічно несумісних слів (катахреза): жахливо добра людина, страшенно чудова доповідь.

2" Використання зайвих слів, часто іншомовних (тавтологія): моя автобіографія, адреса місця проживання, моя власна думка. 3. Заміна особової форми дієслова активного стану зворотним дієсловом: вибачаюся замість "вибачте мені".

4. Неправильне чергування низки однорідних членів речення: діти, жінки, матері-годувальниці (матері-годувальниці - також жінки); фахівець з китайської та східної медицини (Китай - також Схід). 5. Неправильна координація присудка зі складеним підметом: Ніхто з нас не підтримали доповідача. 6. Порушення порядку слів (частин речення) у реченні: Секретарка сиділа у приймальні, яку ми вперше бачили. 7. Вживання дієприслівникового звороту на місці підрядного речення: Завершивши підготовку дисертації, доцентові запропонували захищати її в Національному університеті імені Тараса Шевченка.

8. Порушення смислового зв'язку між окремими висловлюваннями у тексті: Інші речовини з подібними властивостями відсутні (незрозуміло, чи відсутні речовини, чи інші властивості); Чотири подібних автомати обслуговують кілька тисяч людей (невідомо, хто є суб'єктом дії - люди чи автомати). 9. Невміння поділити текст на абзаци. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких: вірогідність та об'єктивність змісту, нейтральність вислову, повнота інформації та максимальна стислість викладу.

10.Засоби запобігання русизмам у текстах офіційно-ділового стилю.

Лексичні помилки пов'язані з незнанням значень слів і стійких виразів і обумовленим цим незнанням їх неправильним вживанням у мовленні. При виборі слова слід враховувати не лише значення, яке йому властиве в літературній мові, а й лексичну сполучуваність. Далеко не всі слова можуть сполучатися один з одним.Межі лексичної сполучуваності визначаються семантикою слів, їх стилістичної приналежністю, емоційним забарвленням, граматичними властивостями і т.д. Перекладаючи з російської на українську мову, слід бути уважним саме в роботі з усталеними прийменниковими та безприйменниковими конструкціями. При перекладі російських дієприкметників (причастий) слід пам'ятати, що в ук¬раїнській мові немає дієприкметників із суфіксами -вш-, -уч-, -юч-: пишучий, склавший. підписавший тощо. За потреби перекладу слід користуватися такими формами : подпи¬савшийся — той, що підписався; сложившаяся ситуация — ситуація, що склалась; следова¬тель, составивший протокол — слідчий, що склав протокол; чемодан, собранный по трево¬ге — валіза, яка зібрана по тривозі. Надмірне використання прийменника по в документах — поширена помилка сучас¬ного ділового мовлення. Очевидно, вона спричинена впливом російської мови, де цей прийменник дуже продуктивний. Але в українській мові він перекладається рядом прий¬менникових конструкцій