- •1. Адресат і адресант як реквізити документа, особливості їх оформлення..
- •9.Засоби запобігання плеоназмам у текстах офіційно-ділового стилю.
- •11. Затвердження, погодження і засвідчення документів.
- •12. За джерелами виникнення, формою, стадіями створення та терміном виконання.
- •15. … Технікою відтворення, секретністю, складністю, ступенем стандартизації.
- •16. Класифікація документів за технікою відтворення, складністю та ступенем стандартизації
- •17. Культура мови і мовлення у професійному спілкуванні та мовний етикет українців.
- •18. Лексикографія як розділ мовознавства. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури.
- •19. Лексикологія як наука. Вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, па-ронімів у професійному мов-ленні.
- •20. Лексичні норми української мови.
- •23.Основні реквізити документа
- •27. Особливості вживання полісемічних слів у текстах офіційно-ділового стилю.
- •30. Особливості звертань і творення імен по батькові у професійному мовленні.
- •31. Особливості мовного і технічного оформлення автобіографії та резюме.
- •34. Особливості мовного і технічного оформлення листа-подяки.
- •39. Поняття державної мови, її функції.
- •40. Поняття літературної мови та типи мовних норм.
- •41. Поняття про орфоепію. Основні норми орфоепії української мови.
- •42. Порядок адресування документів.
- •47. Синтаксичні особливості текстів ділових паперів.
- •45. Принципи орфографії. Найголовніші орфографічні правила.
- •49. Технічні вимоги до оформлення документа.
- •50. Фразеологізми і специфіка їх вживання у діловому мовленні.
- •51. Фразеологічні норми української мови, їх реалізація в діловому мовленні.
- •54.Характеристика офіційно-ділового стилю.
30. Особливості звертань і творення імен по батькові у професійному мовленні.
При звертаннях в українській мові вживається тільки кличний відмінок із за¬кінченнями -у (-ю), -е в іменниках чоловічого роду другої відміни однини(Іваненку, Юрію, Іване) і-о, -е (-є), -ю - в іменниках першої і третьої відмі¬ни(Варваро, Надіє, Лесю). Мовний етикет вимагає наступних форм: при звертанні на ім’я і по батькові - Шановний Євгене Степановичу! Шановна Ольго Петрівно!; при звертанні зі словом пан, пані -Шановний пане Анд¬рію! Шановний пане Пилипчук! Шановна пані Олено! Шановна пані Шев¬ченко! Шановний пане професоре! Шановний пане ректоре! (і не можна пане ректоре Іванчук, пані Олено Степанівно, пане слюсаре тощо).
При цьому російські суфікси -оеич-, -ееич- (для чоловічих імен по ба¬тькові) і -оен-, -еен- (для жіночих імен по батькові) змінюються на -оеич- (-йоеич-) або -іен- (-їен-), причому вони додаються до основи імені: Юрій - Юрійоеич, Юріїена; Ігор - Ігороеич, Ігоріена; Євген - Євгеноеич, Євгеніена; Іван - Іваноеич, Іваніена; Євгеній - Євгенійоеич, Євгеніїена. Винятки становлять імена по батькові типу Лукич (і Лукович), Ілліч (і в ро¬змовному стилі Ількович), Савич (і Савович), Кузьмич (іКузьмович).
31. Особливості мовного і технічного оформлення автобіографії та резюме.
Як видно з прикладів, в обох видах біографічних документів є такі рубрики, як:
- ім’я;
- адреса;
- телефон;
- сімейне положення;
- національність;
- освіта та кваліфікація;
- інша діяльність та інтереси;
- інша інформація.
Отже, специфічною особливістю оформлення автобіографічних документів є виклад повної інформації про особу, яка хоче влаштуватися на роботу. Уся інформація обов’язково має бути чіткою, зрозумілою та поданою у хронологічному порядку.
За нормами українського справочинства автобіографія пишеться у більш довільній формі, хоча традиційно в ній повинні знайти висвітлення такі обов'язкові пункти, як: 1) прізвище, ім'я та по батькові, 2) дата і місце народження, 3) відомості: а) про освіту (найменування всіх навчальних закладів, в яких довелося вчитися), б) про трудову діяльність (назви місць роботи і посад у хронологічній послідовності), в) про громадську роботу, 4)короткі відомості про склад сім'ї.
АВТОБІОГРАФІЯ
Я, Миколайчук Сергій Михайлович, народився 22 листопада 1985 року в м. Бердичів Житомирської області в сім'ї військовослужбовця.
У 1992 році пішов до першого класу загальноосвітньої школи №5 м. Бердичева.
У зв'язку зі вступом батька до військової академії переїхав разом з родиною до Києва, де з 1994 по 2002 рік навчався в загальноосвітній школі № 8. 2002 року вступив до Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на відділення західноєвропейських мов, де і навчаюсь зараз, виконуючи обов'язки старости групи.
Склад сім'ї:
Батько - Миколайчук Михайло Юрійович, 1953 року народження, військовослужбовець, працює в Міністерстві оборони України.
Мати - Миколайчук (Радецька) Наталія Сергіївна, 1956 року народження, викладач Київського національного університету театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Сестра - Миколайчук Олена Михайлівна, 1987 року народження, студентка І курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Брат - Миколайчук Юрій Михайлович, 1990 року народження, учень 11 класу загальноосвітньої школи № 8 м. Києва.
Ні я, ні мої рідні під слідством чи засуджені не були.
Паспортні дані:
Прописаний і мешкаю за адресою:
14.01.04 Підпис
Майже ті ж самі біографічні дані подаються в анкетній формі в особових листках з обліку кадрів.
32. Особливості мовного і технічного оформлення заяви та пояснювальної записки
Заява — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи.
Заява може бути:
— простою (викладається тільки прохання);
— мотивованою (вказується мотивація прохання);
— складною (заява містить додатки).
Особиста заява пишеться, як правило, від руки і в одному примірнику; службова заява пишеться з вико¬ристанням технічних засобів і має відповідні реквізити (назва та адреса організації, вихідний номер тощо), мо¬же адресуватися кільком посадовим особам чи організа¬ціям.
Внутрішні заяви мають такі реквізити:
1. Адресат. З великої літери в давальному відмінку вказується, кому адресована заява: посада, назва підрозділу, установи, звання, прізвище, ініціали посадової особи, якій адресовано заяву. При цьому слід уникати однакових закінчень у на¬зві посади й прізвищі:
Директорові… Морозову Т. /.;
Ректору(ові) …Борнагу Л. П.;
завідувачу(-еві) … Сліпцю Л. Г.
Спочатку вказується прізвище адресата, потім ініціали, наприклад: Михайленку Р. Т.
2. Адресант. З малої літери в родовому відмінку вка¬зується, від кого подається заява: посада, зван¬ня, назва підрозділу, установи, прізвище, ім’я, по батькові (повністю). При цьому прийменник від не вживається.
3. Назва документа (як правило, з малої літери).
4. Текст (з абзацу, з великої літери).
5. Додаток (підстава) у складній заяві: перелік документів, які додаються до заяви. За необхідністю вказується кількість сторінок кожного з документів.
6. Дата.
7. Підпис адресанта (якщо підпис розшифровується, то спочатку слід писати ініціали, потім — прізвище).
Деканові економічного факультету НАУ
Морозову О. М.
студента II курсу економічного
факультету групи 22 МЕ
Петренка Сергія Івановича
заява.
Прошу надати мені відпустку з 03.04.2009 р. до 09.04.2009 р. у зв’язку з участю в обласних змаганнях із важкої атлетики.
01.04.2005 р. (підпис)
33. Особливості мовного і технічного оформлення звіту.
Слово «звіт» має декілька значень: 1. Письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. 2. Докладна розповідь, інформація і т. ін. про що-небудь.За змістом (залежно від характеру виконаної роботи) розрізняють прості і складні звіти.Звіти бувають текстові і цифрові (статистичні). Останні пишуться на друкованих бланках, а текстові – на звичайному папері за вказаною схемою.У звітах пишуть про роботу, виконану протягом певного періоду (року, тижня, кварталу, про практику тощо).Звіти мають бути конкретними, стислими.Реквізити звіту:– шамп установи;– заголовок (указати, яка установа та за який період і за яку роботу звітує);– текст (спочатку потрібно зробити вступ про завдання, поставлені перед установою чи конкретною особою, що звітується; потім проаналізувати та описати виконану роботу; зробити певні висновки, бажано вказати перспективи розвитку даної галузі виробництва, висловити свої пропозиції чи зауваження);– підпис укладача звіту;– дата складання;– печатка.
Якщо звіт великий за обсягом, то він поділяється на частини, кожна з яких має свої заголовки.Печатка установи і підпис керівника мають бути лише у звітах, що скеровуються за межі установи.