Одяг, взуття:

1. Виплетений з вовни кольоровий жіночий або чоловічий пояс для підперізування кожуха, свити : акра́вка.

2. Спідниця з домотканого сукна : андара́к.

3. Спортивна блуза з металевою застібкою, переважно для підлітків : бобка.

4. Хустка з білої або кольорової вовни : гару́сок

5. Взуття : гут΄:е́.

6. Жіночий шерстяний одяг чорного кольору, подібний до запаски : д́ерга.

7. Чоловіча сорочка-безрукавка : камзе́л΄ка.

8. Оздоблена вишивкою безрукавка : кацаве́ǐка.

9. Жіночий одяг, подібний до спідниці, переважно з легкої матерії : л΄е́тник.

10. Верхній жіночий одяг у вигляді накидки : мана́рка.

11. Велика суконна хустка : обма́танка.

12. Намисто : пац΄о́рки.

Побутові речі:

1. Бляшана посуда для гасу : бакса́лка.

2. Посудина для збивання молока : бо́ǐка.

3. Столова виделка : в’ід΄у́лка.

4. Яйце з налитим під шкарлупу воском для гри в битки : ва́цанка.

5. Драбина : вуо́ǐтра.

6. Глечик : глади́шка.

7. Лопата : гра́ца.

8. Кухоль, чашка : кана́вка.

9. Плетений з лози продовгуватий кошик з однією ручкою, використовується для збирання картоплі: ката́рка.

10. Дерев’яна посудина, в якій товчуть сало для засмаження страв : ковча́нка.

11. Посудина для липового меду : ли́повка.

12. Невеликий дерев’яний стілець зі спинкою : кресе́лко, кресе́лок.

Сім’я, спорідненість:

1. Син брата : брат΄е́н’ік.

2. Дружина брата : брати́ха.

3. Двоюрідний брат : брато́к.

4. \Дід : діе́д΄а.

5. Дружина : малади́ца.

6. Мала дитина : габе́лок, габе́л.

7. Мати : маме́ха, маму́ха, ма́тер, ма́тка,маму́хна, маму́хно.

Професії:

1. Лісник : бере́жник, побере́жник, пол’ісо́вщик.

2. Музикант, що грає на бубоні : бараба́ншчик, бу́халшчик.

3. Загонщик звірів на полюванні : гоне́ц΄.

4. Орач : арата ́ǐ, паха́ч.

5. Пічник : печку́р.

6. Пасічник : бо́ртн’ік, пчолово́д.

Природні явища:

1. Блискавка без грому : мала́нка, ми́гавка, сухаве́ǐ.

2. Блискавка з громом : града́, грамави́ца, малад΄н΄а́.

3. Блискавка з громом і без грому : зи́говиц΄а, з’і́хавка.

4. Великий град : градоб’і́ǐство.

5. Дощ, що йде, коли світить сонце : свин΄а́чи дошч, цига́нс΄ки дошч.

6. Сильний дощ : зали́тва, замі́вел΄, злива.

7. Ожеледиця, ожеледь : голодошчу́к, обли́ва, облива́ка.

8. Повінь : мо́ча, по́вид΄:е, розли́ва.

9. Райдуга, веселка : веселуха́, ра́давн΄іца, града́, де́нша.

10. Снігопад з вітром : кура́, хуре́ǐа.

Тваринництво:

1. Каченя : вут΄а́, вут΄ан΄а́.

2. Квочка : квакту́ха, пулен΄а́тка, кво́кша.

3. Горобець : веребе́ǐ, жи́вчик, кувду́с΄, курду́пел΄.

4. Дятел : довба́ч, ǐа́к’ілка.

5. Жайворонок поліський : жа́ǐваран, кочубе́ǐ, с’і́вериц΄а.

6. Журавель : бу́сел, гле́котен΄.

7. Іволга : в’ілу́га, в’іве́л΄та.

8. Їжак : ож, о́жик, ǐа́жук.

9. Вівця : ба́з΄а, баз΄о́чка, бира́шка.

10. Віл, запряжений в ярмо : бовлу́н, бу́ǐвал.

Частина 3. Характеристика діалектних відмінностей середньполіських (правобережнополіських) говірок поліського наріччя

Поліські діалекти обіймають північну частину української мовної території, а саме: північно-західні райони Сумської області, Чернігівську область та північні райони Київської, Житомирської, Ровенської, Волинської областей Української РСР, а також деякі південні райони Білоруської РСР і окремі суміжні населені пункти Польської Народної Республіки.

Північна межа поліських діалектів — це межа з білоруською мовою, часто не зовсім чітко виявлена, з численними перехідними українсько-білоруськими говірками; на північному ж сході — це досить окреслена межа української з російською мовою, що проходить приблизно вздовж

республіканського кордону між УРСР та РРФСР. Західна межа проходить приблизно по р. Західний Буг, на західному узбережжі якої також наявні окремі українські говірки.

Південна межа поліських діалектів приблизно проходить через такі населені пункти з заходу на схід: Володимир-Волинський, Луцьк, Ровно, Новоград-Волинський, Житомир, Фастів, Переяслав-Хмельницький, Прилуки і далі на схід приблизно по р. Сейм. Вздовж цієї лінії на північ тягнеться досить широка (місцями до 100 км) смуга перехідних говірок на північноукраїнській основі.

Поліські, або північноукраїнські, діалекти характеризуються цілим рядом специфічних ознак у фонетиці, граматиці й лексиці.