4.2. Підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації кадрів у системі керування трудовими ресурсами

У системі напрямків керування формуванням трудових ресурсів значна роль належить підготовці, перепідготовці й підвищенню кваліфікації кадрів. Складні в цей час ринкові умови, трансформація форм власності, зміна галузевої структури й демонополізація економіки, а також розвиток конкурентного середовища висувають нові, більше високі вимоги до професійного рівня працівників.

Досвід свідчить про збільшення розриву між необхідним роботодавцями якістю робочої сили й кваліфікацією здобувачів робочих місць. Крім того, дефіцит досвідчених навчених кадрів виникає у зв'язку із втратою кваліфікованих працівників підприємствами, що перебувають у кризових умовах.

Саме з урахуванням цих обставин повинні будуватися й функціонувати структури й механізми регулювання підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації робочої сили.

Досвід розвинених країн свідчить про пряму залежність темпів удосконалювання й розвитку виробництва, конкурентоспроможності його на світовому ринку від рівня професійної підготовки кадрів.

Наприклад, Голландія, де в останні роки на підготовку сільськогосподарських кадрів використовувалося біля третини капітальних вкладень галузі, має у своєму розпорядженні висококваліфіковані кадри даної галузі й високо розвиненим агропромисловим комплексом.

Особливу роль у підвищенні ефективності професійної діяльності працівників грає професійна орієнтація осіб, що наміряються придбати ту або іншу професію.

Завдання профорієнтації полягає в наданні допомоги претендентові у виборі професії, що найбільшою мірою відповідала б його індивідуальним здатностям і особливостям.

Економічна ефективність профорієнтації виражається в скороченні витрат на професійну підготовку (завдяки її більшій цілеспрямованості), підвищенні трудової віддачі працівника. Вона сприяє також підвищенню задоволеності працівника працею, розвитку його творчого потенціалу.

Професійна орієнтація включає кілька етапів:

• професійна інформація й профессио­ нальное освіта — передбачає озна­ комление населення із сучасними видами за­ нятости, потребами економіки у квалифици­ рованных кадрах певних професій і спе­ циальностей, а також з утримуванням і особливо­ стями конкретних професій, умовами профес­ сионального росту;

• професійна консультація — складається в сприянні формуванню в людини профес­ сиональных інтересів з обліком його индивидуаль­ ных особливостей, що забезпечують усвідомлений вибір професії й шляхи навчання;

• професійний відбір — представляє сис­ тему методів медичної й психофизиологиче­ ской діагностики для визначення ступеня при­ придатності людини до конкретної професії;

• професійна адаптація — представляє комплекс мір, що сприяють профессиональ­ ному становленню працівника, формуванню в нього вміння встановлювати стосунки сотрудни­ чества з іншими членами трудового колективу.

Розвиток якості робочої сили з урахуванням вимог, висунутих ринковим середовищем, що формується (підвищення мобільності й комп'ютерної грамотності кадрів, вироблення в них уміння прийняття самостійних оптимальних рішень, формування в працівників подань про світові стандарти професійного рівня й підготовки) припускає формування системи безперервного утворення, включаючи внутріфірмове навчання, у тому числі на робочому місці, розвиток можливостей для самонавчання.

Істотну роль може зіграти випереджальне навчання працівників, що перебувають під ризиком звільнення, з перспективою переміщення їх на інші робочі місця.

Щодо цього повчальний досвід закордонних країн.

Вихідним положенням у кадровій політиці для іноземних фірм є теза про те, що жорсткість міжнародної конкуренції вимагає збільшення віддачі від співробітників, а отже, підвищення їхньої кваліфікації. Фірмам доводиться самим готовити фахівців світового класу із прийнятих на роботу випускників навчальних закладів, витрачаючи на ці мети частина свого доходу.

У країнах Центральної Європи вироблений модульний підхід до перекваліфікації, а також базовому професійному навчанню дорослого населення. Суть цього підходу складається в самостійному оволодінні людиною модулями даної професії. Особливу ефективність така система забезпечує у випадках перенавчання й підвищення кваліфікації /Іюдей з досить розвитий мотивацією до навчання й самоконтролем.