1.2. Предмет і завдання керування трудовими

ресурсами

Предметом керування трудовими ресурсами є система соціально-економічних відносин, що складаються із приводу відтворення робочої сили, її формування, розподілу (перерозподілу) і використання.

Ця система являє собою невід'ємний елемент загального механізму керування національною економікою як на макро-, так і на мікрорівні, оскільки об'єктом керування в цьому випадку виступає один з найважливіших видів економічних ресурсів - трудові ресурси (у закордонній літературі - людські ресурси). Особливості керування трудовими ресурсами визначаються специфічними рисами об'єкта керування' трудові ресурси є одночасно виробниками й споживачами матеріальних і духовних благ. Крім того, кожний індивідуум споконвічно має певні права, які він відстоює.

У чинність цього керування трудовим ресурсами виходить із необхідності всебічного обліку й узгодження інтересів працівника, роботодавця й суспільства в цілому.

Поняття "трудові ресурси ' можна розглядати як економічну категорію і як обліковий показник.

У першій якості трудові ресурси позначають частину населення, що має фізичний розвиток, розумовими здатностями й знаннями, необхідними для роботи в тій або іншій сфері діяльності. Дане визначення відображає встановлювані державою умови відтворення робочої сили, які є критеріями виділення трудових ресурсів із загальної чисельності населення (установлення границь працездатного віку, визначення умов залучення до праці пенсіонерів і інвалідів, строків навчання й служби в армії й т.д.).

Відповідно до діючого законодавства, до трудових ресурсів в Україні відносять:

• населення в працездатному (робітнику) віці (чоловіка від 16 до 60, жінки від 16 до 55 років), за винятком непрацюючих інвалідів праці й війни I і II груп і непрацюючих осіб працездатного віку, що одержують пенсії по старості на пільгових умовах;

• населення старше й моложе працездатного віку, зайняте в суспільному виробництві.

Границі робочого віку в різних країнах неоднакові. Наприклад, в Італії, США нижня границя робочого віку становить 14-15 років, верхня (по-слерабочий вік) у більшості закордонних країн дорівнює 65 рокам (для чоловіків і жінок).

Як обліковий показник трудові ресурси з кількісної сторони характеризують ресурси праці і їхню структуру. Інакше кажучи, вони відображають чисельність населення, що зайнято в суспільному виробництві, і чисельність населення працездатного віку, зайнятого суспільно-корисною працею.

Керування трудовими ресурсами - це більше висока стадія роботи з людьми в порівнянні зі звичайною практикою комплектування організації кадрами. Воно охоплює всі напрямки, що забезпечують найкраще використання людських ресурсів з орієнтацією на досягнення стратегічних цілей. Виходячи із цього, у процесі керування трудовими ресурсами повинні вирішуватися завдання формування, напрямку, мотивації, розміщення й розвитку ресурсів праці в ув'язуванні з іншими видами економічних ресурсів з метою сприяння досягненню стратегічної мети.

Вивчення курсу керування трудовими ресурсами в чинність характеру й особливостей його предмета престаті-гает використання знань по ряду загальнотеоретичних, економічних і спеціальних дисциплін. Це, насамперед, основи ринкової економіки, основи керування виробництвом, соціологія й психологія, економіка праці, демографія, статистика, економіка окремих галузей, трудове право й ін.