6.2. Зайнятість населення в системі керування

трудовими ресурсами

Формування, розподіл, перерозподіл і використання трудових ресурсів підкоряється загальним закономірностям розвитку продуктивних чинностей і виробничих відносин.

У будь-якому суспільстві існує об'єктивний зв'язок і взаємозв'язок між наявним працездатним населенням і характером, ступенем його участі в суспільному виробництві.

Виходячи із цього зайнятість населення можна розглядати як сукупність економічних відносин, пов'язаних із забезпеченням робітниками місцями й участю в господарської деятелоности.

У Законі України про зайнятість населення зайнятість визначена як діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

До населення, зайнятому в суспільному виробництві, віднесені особи працездатного віку й старше, а також підлітки, які протягом року були зайняті трудовою діяльністю: роботами з наймання в умовах повного (неповного) робочого дня (тижня); роботодавці, що самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, що безкоштовно працюють членів їхніх родин, служителів релігійних культів і ін.

До населення, зайнятому в економіці, віднесені робітники та службовці державних, кооперативних, суспільних підприємств, установ і організацій; працівники колективних сільськогосподарських підприємств, особи в працездатному віці, заня тые в особистому підсобному сільському господарстві, рабоши

КИ Спільних, Часток Предприятий, фермерських XI)

зяйств і ін.

Зайнятість населення в будь-якій країні, а тим більше ІІ умовах формування ринкових відносин і, н ча стности, ринку праці, являє собою ценгралыюо ланка в соціально-економічному розвитку загальне Й на.

Фахівці думають, що по стані занякхди населення можна судити про загальний рівень развиїия економіки даної держави.

У зв'язку із цим, поряд з ринковими, діють також державні механізми регулювання процесів зайнятості шляхом використання правових, админи стративных і економічних важелів.

Правові важелі впливу держави на розвиток ринку праці передбачають нормативно-правове забезпечення оптимізації заробітної плати на рівні ціни робочої сили, соціальних гарантій при безробітті й ін. Система цих важелів повинна охоплювати всі аспекти трудових відносин: соціальна підтримка як працюючих, так і безробітних, членів їхніх родин, соціальний захист молоді й інших катеюрии населення, неконкурентоспроможних на ринку праці.

Адміністративні важелі державного ре гулирования спрямовані на забезпечення формирова ния й функціонування адекватної інфраструктури ринку праці (проведення політики зайнятості на ринку праці, організація перенавчання працівників, виходячи з потреб ринку праці, створення центрів реабілітації й перепідготовки безробітних і т.п.).

Економічні важелі реалізуються за допомогою диференціації систем оподатковування (у завис і мости від об'єкта оподатковування), формування й використання спеціальних (на випадок безробіття) страхових фондів, використання системи квот на працевлаштування, дотацій і т.д.

З метою забезпечення зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці Кабінетом Міністрів України й місцевих органів державної виконавчої влади розробляються річні й довгострокові державні й територіальні програми зайнятості населення.

Вони спрямовані на:

• сприяння розвитку й структурній перебудові економіки, створення умов для напрямку вивільнених працівників, у першу чергу, на рентабельні виробництва й у пріоритетні галузі народного господарства;

• запобігання розвитку безробіття і її із­ кращение шляхом підвищення економічної заин­ тересованности підприємств і організацій у соз­ данії додаткових робочих місць, преимуще­ ственно із гнучкими формами зайнятості,

• поліпшення системи відтворення робочої си­ лы в сполученні з розвитком робочих місць, про­ фессиональной орієнтації, підготовки, перепід­ готування й підвищення кваліфікації населення, ефективного використання трудових ресурсів;

• захист безробітних і їхніх родин від негативних наслідків безробіття; забезпечення зайнятості громадян, що бідують у соціальному захисті й нездатних на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

• формування матеріальної, кадрової, информа­ ционной, статистичної, фінансової й науково- технічної бази державної служби заня­ тости;

• вживання заходів сприяння зайнятості населення, що проживає в сільській місцевості

Варто підкреслити, що зайнятість населення япля-ется досить багатогранною проблемою, мноіие й І н-пектов якої ще не стали об'єктом належного нііи-мания зацікавлених відомств. Один з таких н -пектов - взаємозв'язок зайнятості й екології Гоомк І-Ствующий аналіз фахівців показує, що р«І щ«-ление суспільства на зайняте й безробітних имееі пряме відношення до проблем навколишнього природного середовища. У західних країнах практично весь бізнес у цей час екологічно орієнтований. У результаті переходу до замкнутих і маловідходних технологій з'явилися галузі промисловості, безпосередньо пов'язані з охороною навколишнього середовища. Ця сфера матеріального виробництва включає масштабну діяльність по рекультивації земель і благоустрою територій, виробництво засобів захисту навколишнього середовища й вимірювальної техніки, розробку екологічно чистих технологій і продукції, галузі по зборі й переробці відходів і ін. В эгой інфраструктурі знайшли роботу тисячі людей

Так, у Франції з населенням 55 млн. чоловік ю-лько в переробці вторинної сировини зайняте до 50 Іьк. людина.

Основа активної політики зайнятості складається в переході економіки у фазу стабілізації й росту

Оскільки зайнятість виходить на перший план як результуючий показник функціонування економіки в цілому, необхідно саме із цих позицій проводити макроекономічну політику, що як складені частини повинна включати фінансово-кредитні, податкові, розподільну й інвестиційну складові.

Дані про розподіл зайнятого населення по галузях економіки України й по формах власності наведені в таблицях 4 і 5.

Таблиця 4

Чисельність населення,

зайнятого у всіх галузях економіки України (у відсотках)

	Роки
	1985	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Усього зайнято в
галузях эконо-	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
мики
у тому числі
Промисловість	31,3	30,7	31,2	30,8	29,9	28,3	26,4
Сільське й ліс-
ное господарство
(включаючи особисте	21,1	19,7	19,6	20,4	20,9	21,5	24,1
підсобне сель-
ское господарство)
Будівництво	7,8	9,4	9,2	7,9	7,7	7,2	6,8
Транспорт і зв'язок	8,2	7,1	7,2	6,7	6,8	6,8	6,8
Торгівля, обще-
ственное пита-
ние, матеріально-технічне	7,8	7,5	7,6	7,5	7,3	7,2	7,3
постачання й
збут, заготівлі
Житло-кому-
нальное хозяйст-
в і непроизвод-
ственные види побутового обслу-	3,5	3,9	4,0	3,8	3,4	3,6	3,6
живания населе-
ния
Здравоохране-
ние, фізкультура
і соціальне	5,1	5,9	6,0	6,2	6,4	6,8	6,8
забезпечення

Освіта,
культура, проба
ство, наука й на	11,3	11,8	12,0	11,7	11 5	12,2	11 И
учное обслужи-
вание
Фінансування,
кредитування й	0,4	0,4	0,4	0,4	0,9	0,9	0,9
страхування
Апарат органів
державно
го керування,
кооперативних і	1,6	1,6	2,0	2,5	2,6	І2	V
суспільних
організації
Інші галузі	1,9	2,0	0,8	2,1	2,1	2,<	Л'

Розраховано по даним "Статистичного щорічника України за 1995 р " - До Техніка, 1996 - З 71

/ЧҐ)/Н1(((І '>

Середньорічна чисельність робітників та службовців, зайнятих в

економіці України, по формах власності

(у відсотках до підсумку)

	Роки
	1992	1993	1994	199')
Усього	1000	1000	100 0	1000
у тому числі
приватна			0,1 і	0,2 і
колективна (господарських товариств, орендних підприємств, інших субьектов права колективної власності)	17,0	19,5	24,3	29,5
державна (загальнодержавна, комунальна)	82,9	80,4	75,5	70,2
Власність інших держав, міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав	0,1	0,1	0,07	0,07

Розраховано за даними статистичного довідника 'Україна в цифрах за 1995 р. - До Техніка, 1996 - З 35

Список використаної літератури

1. Горелов Н.А. Економіка трудових ресурсів. — М.- Вища шко­ ла, 1989.

2. Коровкин А.Г. Рух трудових ресурсів: аналіз і прогнози­ рование. - М.: Наука, 1990.

3. Петрова Т.П. Механізм міграційного обміну: методи исследо­ вания. - К.: Наукова думка, 1992.

4. Пиріжків С.И. Трудовий потенціал у демографічному измере­ нии. - К.: Наукова думка, 1992.

5. Ринок праці в системі суспільних відносин / Під ред. И.С.Масловой, А.Г. Косаева - М., 1991.

6. Саруханов Д.Р. Проблеми керування трудовими ресурсами. — Л.: ЛФЭИ, 1990.

7. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення. — К.: Вища школа, 1993.

8. Щекин Г.В. Основи кадрового менеджменту: Підручник. В 2-х кн. — К.: МЗУУП, 1993.

9. Щекин Г.В. Керування персоналом: Словник-Довідник. — К.' МЗУУП, 1991.

10. Бібліотека керуючого персоналом: світовий досвід. В 5-ти кн. / Сост. В.И.Яровий; Під ред. Г.В.Щекина. - К.: МЗУУП, 1994.

11. Кэмпвелл Р., Макконнелл, Стэнли Л.Брю. Экономикс. — М.: Республіка, 1992.