2.2. Основні напрямки демографічної політики

Концептуальною основою керування формуванням і розвитком населення є демографічна політика держави.

Демографічна політика виступає коштами впливу держави на такі демографічні процеси:

• формування родини й сімейних відносин,

• народжуваність і смертність,

• кількісні і якісні зрушення в складі населення

Вона покликана сприяти подоланню негативних тенденцій і явищ у демографічній ситуації, забезпечувати раціональне відтворення сукупного людського потенціалу з його кращими якісними й структурними характеристиками.

Конкретні напрямки демографічної політики виражаються, зокрема, у перешкоді депопуляции й безсистемної міграції, сприянні збільшенню тривалості життя й створенню умов для формування ефективної структури населення й трудових ресурсів.

Демографічна політика є складовою частиною загальної соціальної політики держави. Вона спрямована на формування бажаного в довгостроковій перспективі типу відтворення населення.

Сучасна демографічна ситуація в Україні характеризується як кризова має місце старіння населення (збільшується питома вага осіб старше працездатного віку в загальній чисельності населення), однієї з гострих проблем є депопуляция (перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності) Тенденція до розвитку депопуляции відзначається практично по всій території України. Хоча статистика свідчить про істотні розходження в рівнях народжуваності й смертності населення в територіальному розрізі.

Внаслідок постаріння населення погіршується показник демографічного навантаження - чисельність осіб нижче й вище працездатного віку розраховуючи на 1000 чел. працездатних зростає. При цьому число осіб, що не досягли працездатного віку, має тенденцію до зменшення, а осіб старше працездатного віку - до збільшення

2.3. Міграційні процеси, їхній вплив

на демографічну ситуацію й ринок праці

Міграція населення — складне соціальне явище Її характер, напрямки й інтенсивність визначаються змінами структури економіки й продуктивних чинностей, соціальної й трудової мобільності населення.

Міграція являє собою механічне переміщення населення з перетинанням адміністративних границь із наступним поверненням до місця постійного проживання або без Причини міграції можуть бути економічні, національні, політичні, екологічні й ін.

Особливе місце серед причин і мотивів міграції населення займає якість навколишнього природного середовища, що є найважливішою умовою, що визначає якість життя й стан здоров'я людей Численні дослідження підтверджують тісний кореляційний зв'язок захворюваності із забрудненням природного середовища й вплив останнього на територіальні переміщення населення Однак розрізненість такого роду досліджень і розходження в методичних підходах перешкоджають їх широкому практичному використанню.

Міграцію розрізняють внутрішню (усередині країни) і зовнішню (з перетинанням державного кордону).

По тимчасових ознаках виділяють постійну (безповоротну), тимчасову, сезонну й маятникову міграцію

Безповоротна міграція зв'язана зі зміною постійного місця проживання (переїзд із села в місто, з однієї області, країни — в іншу).

Тимчасова міграція припускає переселення на заздалегідь обумовлений строк (наприклад, робота з контракту на кілька років).

Сезонна міграція представляє щорічне переміщення людей у певні періоди року (наприклад, сільськогосподарські роботи).

Маятникова міграція включає регулярні поїздки до місця роботи або навчання за межі свого населеного пункту.

По формах реалізації розрізняють організовану й неорганізовану міграції.

Організована міграція здійснюється за допомогою державних і суспільних органів.

Неорганізована міграція провадиться чинностями самих мігрантів без матеріальної й організаційної допомоги з боку яких-небудь установ.

Залежно від місця пересування населення виділяються внутрішня (усередині даної території) і зовнішня (за межі даної території) міграції (еміграція).

Міграційні потоки впливають на демографічну ситуацію й трудові ресурси даної території. Вони сприяють обміну трудовими навичками, досвідом і знаннями, сприяють розвитку особистості, впливають на сімейний склад і половозрастную структуру населення.

У процесі міграції населення складається певне розміщення трудових ресурсів на конкретних територіях, формується відповідне співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили.

Деяке подання про міграційні потоки населення в розрізі областей України й Республіки Крим дають матеріали, наведені в табл.1.

Таблиця 1

Міграційне сальдо населення України по Республіці Крим і областям (тис. чоловік)*

	1989	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Україна	44,3	79,3	148,4	288,1	49,6	-143,2	94,8
Республіка Крим (включаючи м.Севастополь)	28,1	37,0	37,9	39,5	18,9	-5,0	2,6
Вінницька	-5,0	-7,3	0,2	10,6	3,2	-3,4	-1,0
Волинська	-3,4	1,4	0,8	3,0	0,8	-2,8	-2,0
Дніпропетровська	11,3	7,9	12,7	28,7	4,0	-12,1	-8,9
Донецька	6,1	14,3	19,0	36,4	-1,6	-24,7	17,7
Житомирська	-10,1	-26,6	-5,3	9,6	0,6	-6,8	-5,3
Закарпатська	-3,7	-1,8	-2,4	2,6	-0,7	-2,3	-2,3
Запорізька	5,7	7,0	10,5	12,7	2,6	-4,5	-2,8
Івано-Франківська	0,6	3,9	3,6	4,8	1,1	-1,1	-0,8
Київська (без г Києва)	5,4	0,2	-4,3	7,0	-0,7	-4,7	-2,6
Кіровоградська	2,2	7,1	5,6	8,5	2,0	-2,2	-1,9
Луганська	2,5	6,0	11,2	20,3	-2,6	-18,7	-13,3
Львівська	-6,0	0,3	0,2	0,5	-2,2	-8,0	-6,6
Миколаївська	2,0	4,4	7,7	10,6	3,6	-3,8	-2,1
Одеська	-7,9	-3,0	2,2	9,4	-3,0	-8,9	-4,2
Полтавська	6,2	4,5	11,8	15,8	7,3	0,5	0,4
Ровенська	-3,9	-2,7	0,1	3,6	1,1	-2,3	-1,8
Сумська	1,1	3,3	6,2	9,2	3,0	-2,1	-1,6
Тернопільська	0,4	1,8	1,5	3,3	1,1	-0,6	-0,3
Харківська	1,9	2,9	2,8	0,2	-4,1	-11,0	-8,4
Херсонська	4,5	6,5	9,3	10,4	2,4	-3,6	-4,0
Хмельницька	-4,8	-1,2	3,3	9,1	3,6	-1,8	-1,0
Черкаська	1,2	2,5	5,7	10,8	3,0	-2,2	-1,7
Чернівецька	-3,4	-3,4	-0,7	7,9	0,1	-1,7	-1,5
Чернігівська	-0,4	-1,2	0,2	5,2	2,7	-3,9	-3,3
г.Київ	9,2	10,0	3,2	2,6	3,4	-27	4,1
г.Севастополь	4,5	5,8	5,4	4,8	1,2	-3,0	-1,6

Характер впливу міграційних потоків на демографічну ситуацію й трудові ресурси залежить як від кількісного, так і якісного складу мігрантів. Наслідку міграції населення оцінюються з позиції випускаючої (сторона виїзду) і приймаючої (сторона в'їзду) сторін.

Аналіз свідчить про неоднорідність складу міграційних потоків. У їхній склад можуть входити змушені мігранти (у чинність економічних, політичних, національних причин), біженці, депортовані народи, війська, виведені з інших країн.

Важливе значення з погляду впливу на трудовий потенціал має професійно^-кваліфікаційний і половозрастной склади мігрантів.

Наприклад, з одного боку, виїзд фахівців за кордон (на постійне проживання або тривале перебування) носить позитивний характер, оскільки в країні, що вони залишають, звільняються робочі місця, що дуже важливо в умовах безробіття. З іншого боку, це має негативні наслідки, тому що свій творчий потенціал провідні спеціалісти реалізують за кордоном. За свідченням ря-так учених США, багато досліджень і розробки наукових програм у значній мірі здійснюються за участю емігрантів із країн СНД.

За даними статистики, у цей час в Україні чисельність мігрантів становить близько 5 млн. чоловік, з них 70-90% становить працездатне населення. По тимчасовій ознаці близько 1/3 загальної чисельності мігрантів доводиться на постійних, половина - тимчасових і приблизно п'ята частина - на маятникові.

Останнім часом, як відзначають фахівці, превалює економічний фактор міграції.

До сучасних тенденцій ставиться також уповільнення темпів як зовнішніх, так і внутрішніх переміщень населення, у тому числі й із села в місто, зниження ролі постійної міграції у відтворенні трудових ресурсів.

Досвід розвинених країн, що приймають значні потоки іммігрантів (зокрема, США), виявляє досить складні проблеми, пов'язані із цим явищем. Велике значення має характер іммігрантів, з одного боку, і економічне становище приймаючої країни, з іншої.

Природно, вигоди від лібералізації імміграційної політики країна одержує за умови, коли іммігрантами є утворена й кваліфікована молодь, економіка розвивається стійко, забезпечена повна зайнятість населення.

Негативні наслідки будуть мати місце у випадку, якщо іммігранти неквалифицированы й безграмотні, а економіка страждає від стагнації й високого рівня безробіття.

Проблеми імміграції ускладнюються також багатьма неекономічними факторами (підвищення соціальної напруженості й злочинності, загострення расових проблем та ін.)

У загальному аналіз показує, що міграція з бідної країни в багату збільшує національний доход, знижує середній рівень заробітної плати й збільшує доходи бізнесу в приймаючій країні.

Для випускаючої країни наслідку носять протилежний характер.