- •Розділ I
- •Порівняння проникності клітинних мембран для різних речовин. Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив іонів калію і кальцію на форму плазмолізу
- •1.1.3Спостереження ковпачкового плазмолізу в розчинах нітрату калію і роданіду калію
- •Проникність живої і мертвої цитоплазми
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •Розділ II хімічний склад рослин Мета заняття.
- •Питання до обговорення.
- •2.1.1 Властивості рослинних білків
- •2.1.1.1 Виділення рослинних білків
- •1. Отримання проламінів і глютелінів з насіння пшениці
- •2. Отримання альбумінів з бульб картоплі
- •3. Отримання глобулінів з насіння гороху
- •2.1.1.2 Визначення амінокислотного складу рослинних білків за допомогою якісних реакцій
- •1.Биуретова реакція
- •2. Реакція на ароматичні амінокислоти (реакція нітрування)
- •3. Реакція на цистеїн (реакція Фоля)
- •Визначення ізоелектричної точки рослинних тканин
- •Вуглеводи
- •2.2.1 Отримання розчинів моно-, ді-, полісахаридів і вивчення їх
- •2.2.1.2 Визначення сахарів за допомогою якісних реакцій
- •1.1 Виявлення глюкози і мальтози
- •1.2 Виявлення сахарози
- •1.3 Виявлення крохмалю
- •2. Реакція з α-нафтолом
- •2.2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •2.3 Жири
- •2.3.1 Головні властивості жирів рослин
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •Контрольні питання
- •Розділ III
- •3.1.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.1.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.1.3 Визначення сисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.1.3.3. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •3.2. Водообмін рослин
- •3.2.1. Визначення різних форм води в рослині
- •3.2.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •3.2.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •3.2.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •3.2.5. Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •3.2.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •Розділ IV
- •Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •Отримання феофітину і відновлення металоорганічного зв'язку
- •Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •4.1.5 Кількісне визначення пігментів
- •4.1.5.1 Визначення вмісту хлорофілу
- •1.Отримання витяжки хлорофілу
- •2.Визначення концентрації хлорофілу на феКі
- •3.Визначення концентрації хлорофілу на сФі
- •4.1.5.2 Визначення вмісту каротинів
- •4.2 Фізіологія фотосинтезу
- •4.2.1 Фотосенсибілізуюча активність хлорофілу
- •4.2.2. Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Контрольні питання.
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
3. Отримання глобулінів з насіння гороху
Хід роботи
20 г горохового борошна засипають в колбу і заливають 50 мл 10% розчину (NH4)2SO4. Колбу закривають пробкою, струшують 10 хвилин на ротаторі і залишають стояти. Білок з групи глобулінів легумін, що знаходиться в гороховому борошні, переходить в розчин.
Через 30 хвилин розчин фільтрують крізь складчастий фільтр, змочений розчином цієї ж солі.
Щоб переконатися в тому, що даний білок не розчиняється у воді, наливають в пробірку 1 мл отриманого розчину білка і надлишок води, з'являється муть внаслідок випадання глобуліну в осад. Якщо додати слабкий розчин нейтральної солі (NH4)2SO4 або NaCl, муть зникне.
2.1.1.2 Визначення амінокислотного складу рослинних білків за допомогою якісних реакцій
1.Биуретова реакція
В лужному середовищі розчин білка при додаванні розбавленого розчину CuSO4 забарвлюється в синьо-фіолетовий колір. Забарвлення обумовлено утворенням комплексів іонів міді з пептидними групами білка.
Біуретову реакцію дають всі білки, а також олігопептиди, що містять не менше 2-х пептидних зв'язків.
Хід роботи
В одну пробірку наливають 1 мл розчину білка, а в другу – 1 мл розчину екстрагенту (дистильована вода; 10% розчин (NH4)2SO4; 70% розчин спирту; 0,2% розчин їдкого натру). В кожну пробірку додають по 5 мл 10% розчину NaOH і по 1 мл 1% розчину CuSO4. У присутності білка спостерігається стійке синьо-фіолетове забарвлення. Результати досліду вносять в таблицю2.1.
2. Реакція на ароматичні амінокислоти (реакція нітрування)
При нагріванні з концентрованою HNO3 білки дають жовте забарвлення. Реакція обумовлена наявністю в білках циклічних амінокислот (фенілаланіну, тірозину, триптофану) і заснована на утворенні нітропохідних цих амінокислот:
Після підлуження розчином NH4OH жовте забарвлення переходить в помаранчеве (утворюються амонійні солі хіноїдної структури).
Реакцію з азотною кислотою дають майже всі білки, за винятком деяких, в яких відсутні названі вище амінокислоти.
Хід роботи
В одну пробірку наливають 1 мл розчину білку, а в другу – 1 мл розчину екстрагенту (дистильована вода; 10% розчин (NH4)2SO4; 70% розчин спирту; 0,2% розчин їдкого натру). В кожну пробірку додають по 1 мл концентрованої азотної кислоти і нагрівають
У присутності білка спостерігається випадіння білого осаду, який при нагріванні забарвлюється в жовтий колір і поступово розчиняється (відбувається гідроліз білка), забарвлюючи розчин у жовтий колір. Пробірки охолоджують, до охолоджених розчинів додають по 2 мл концентрованого розчину аміаку або 30% розчину NaOH і спостерігають зміну забарвлення розчину, що містить білок, внаслідок утворення амонійної солі дінітротірозину.
Результати досліду вносять в таблицю 2.1
3. Реакція на цистеїн (реакція Фоля)
При додаванні до розчину білка розчину NaOH, (CH3COO)2Pb і подальшому кип'ятінні розчин починає темніти. Реакція обумовлена наявністю в білку цистеїновых та напівцистеїнових залишків, які при нагріванні у присутності міцного лугу руйнуються з вивільненням Na2S.
Ацетат свинцю реагує з лугом з утворенням плюмбіту натрію.
Сульфід натрію при взаємодії з плюмбітом дає чорний осад сульфіду свинцю.
Хід роботи
В одну пробірку наливають 1 мл розчину білку, а в другу – 1 мл розчину екстрагенту (дистильована вода, 10% розчин (NH4)2SO4, 70% розчин спирту, 0,2% розчин їдкого натру). В кожну пробірку додають по 1 мл 30% розчину NaOH і по 0,2 мл розчини (CH3C00)2Pb. При інтенсивному кип'ятінні рідина з білком, що містить сірковмісні амінокислоти темніє, оскільки утворюється чорний осад сульфіду свинцю.
Результати досліду вносять в таблицю 2.1
Таблиця 2.1
|
Група рослинного білка |
Якісні реакції | ||
|
Біуретова |
Фоля |
Нітрування | |
|
Альбуміни |
|
|
|
|
Глобуліни |
|
|
|
|
Проламіни |
|
|
|
|
Глютеліни |
|
|
|
Завдання: заповнити таблицю 2.1, відзначивши «+», якщо реакція пройшла і «-», якщо реакція не пройшла. Замалювати кольоровими олівцями якісні реакції на білки.