2.Визначення концентрації хлорофілу на феКі

Для цього за 20 хв. до визначення включити ФЕК, встановити гальванометр на нульову відмітку, поставити червоний світлофільтр, відкрити шторки (попереднє освітлення фотоелементів необхідне тому що в перші хвилини після включення ФЕК дає нестійкі показники). Визначити оптичну густину розчину проти чистого розчинника (ацетону), використовуючи кювети з відстанню між гранями 10 мм Для запобігання випаровування розчинника закрити кювети кришками.

Надійні результати виходять при показниках ФЕКу від 0,1 до 0,4. Якщо оптична густина більше 0,5, то витяжку слід розбавити, відмірявши в чистий, сухий посуд визначені об'єми витяжки і ацетону; якщо ж показники ФЕКу виявиться нижче 0,08, необхідно виконати всю роботу спочатку, взявши більш велику наважку.

Повторити вимірювання і з отриманих результатів узяти середнє арифметичне. Визначити концентрацію витяжки за калібрувальним графіком, який побудований на різних розведеннях реактиву Гьотрі.

Завдання: обчислити процентний вміст хлорофілу в листі. Результати аналізів всіх об'єктів, досліджених групою, записати в таблицю 4.2:

Таблиця 4.2.

Об'єкт	Наважка, мг	Об'єм витяжки, мл	Оптична густина	Кількість хлорофілу за калібрувальним графіком, мг/100 мл	Вміст хлорофілу %

У висновках зіставити вміст хлорофілу в різних об'єктах.

3.Визначення концентрації хлорофілу на сФі

При роботі на спектрофотометрі (кювета 10 мм) можна визначити оптичну густину ацетонової витяжки (Б) при довжині хвилі 652 нм і обчислити вміст суми хлорофілів а і b за формулою:

С _a+b = 30D₆₅₂ (мг/л) (4.1.).

Більш точно вміст окремих пігментів можна встановити за допомогою трьоххвильового методу, визначаючи оптичну густину витяжки при 665, 649 і 440 нм (максимуми поглинання відповідно хлорофілу а, хлорофілу b і каротиноїдів). Розрахувати концентрацію пігментів за наступними формулами:

С_а = 11,63D₆₆₅ – 2,39D₆₄₉ (мг/л) (4.2.)

C_b = 20,11D₆₄₉ – 5,18D₆₆₅ (мг/л) (4.3.)

C_карот = 4,695D₄₄₀ – 0,268_Ca+b (мг/л) (4.4.).

Завдання: визначити співвідношення пігментів в листі різних рослин – хлорофілу а, хлорофілу b і каротиноїдів за допомогою трьоххвильового спектрофотометричного методу.

4.1.5.2 Визначення вмісту каротинів

Разом із зеленими пігментами в хлоропластах містяться пігменти жовтого і помаранчевого кольорів, які відносяться до групи каротиноїдів. Серед них найважливішими є каротини і ксантофіли. Емпірична формула каротинів С₄₀Н₅₆, а ксантофілів - С₄₀Н₅₄(ОН)_2.

За хімічною природою каротини є вуглеводнями. Найбільш поширені каротини , ,  і лікопін. В основі будови каротину і ксантофілу (як і спирту фітолу) знаходяться залишки вуглеводню ізопрену. В жовтих пігментах залишки ізопрену утворюють ланцюг, в якому одинарні і подвійні зв'язки закономірно чередуються. На кінцях ланцюга розташовуються іононові кільця.

Каротинів і ксантофілів багато в зеленому листі, коренеплодах моркви, брюкві, в плодах абрикос, персиків, шипшини і ін. Представник ксантофілів - фукоксантин є основним пігментом бурих і діатомових водоростей.

Каротини є провітамінами А. Найкращим джерелом для вітаміну А є -каротин. Молекула його симетрична (рис.4.2.), тому з однієї молекули -каротину утворюється 2 молекули вітаміну А. - і - каротини мають асиметричні молекули. З кожної їх молекули можна отримати лише по одній молекулі вітаміну А. З лікопіну вітамін А безпосередньо не утворюється, оскільки у його молекули немає жодного замкнутого іононового кільця.

В рослинах каротин знаходиться переважно у формі -каротину.

Частіше за все жовті пігменти визначаються колориметричним методом.

Хід роботи

300 мг рослинного матеріалу подрібнюють і протягом 10 хв розтирають в ступці. До отриманої маси додають 6 мл бензину і розтирають ще 2 хв. Потім додають ще 3 мл бензину, після чого матеріал розтирають ще 1 хв. Жовтий розчин каротину зливають із ступки через фільтр в мірну колбу на 25 мл.

Витяжку в мірній колбі доводять до 25 мл. Визначають каротин за допомогою фотоелектроколориметра. Залежно від вмісту каротину у витяжці змінюється її оптична густина. Рекомендується користуватися синім світлофільтром. Вміст пігментів розраховують за формулою:

(4.5.)

С₁ – концентрація пігменту, яка визначається за калібрувальним графіком;

V – об'єм витяжки пігменту;

р – наважка в грамах.

Для побудови калібрувальної кривої використовують розчин двухромовокислого калію. Для цього беруть 290 мг K₂Cr₂O₇ і доводять дистильованою водою до 100 мл. Один мл такого розчину відповідає 2,35 мг каротину. Шляхом розбавлення стандартного розчину одержують ряд концентрацій. Визначають їх оптичну густину і будують графік. На осі абсцис - концентрація, на осі ординат - відповідна оптична густина.

Завдання: визначити концентрацію каротиноїдів в рослинних об'єктах.