- •Розділ I
- •Порівняння проникності клітинних мембран для різних речовин. Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив іонів калію і кальцію на форму плазмолізу
- •1.1.3Спостереження ковпачкового плазмолізу в розчинах нітрату калію і роданіду калію
- •Проникність живої і мертвої цитоплазми
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •Розділ II хімічний склад рослин Мета заняття.
- •Питання до обговорення.
- •2.1.1 Властивості рослинних білків
- •2.1.1.1 Виділення рослинних білків
- •1. Отримання проламінів і глютелінів з насіння пшениці
- •2. Отримання альбумінів з бульб картоплі
- •3. Отримання глобулінів з насіння гороху
- •2.1.1.2 Визначення амінокислотного складу рослинних білків за допомогою якісних реакцій
- •1.Биуретова реакція
- •2. Реакція на ароматичні амінокислоти (реакція нітрування)
- •3. Реакція на цистеїн (реакція Фоля)
- •Визначення ізоелектричної точки рослинних тканин
- •Вуглеводи
- •2.2.1 Отримання розчинів моно-, ді-, полісахаридів і вивчення їх
- •2.2.1.2 Визначення сахарів за допомогою якісних реакцій
- •1.1 Виявлення глюкози і мальтози
- •1.2 Виявлення сахарози
- •1.3 Виявлення крохмалю
- •2. Реакція з α-нафтолом
- •2.2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •2.3 Жири
- •2.3.1 Головні властивості жирів рослин
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •Контрольні питання
- •Розділ III
- •3.1.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.1.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.1.3 Визначення сисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.1.3.3. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •3.2. Водообмін рослин
- •3.2.1. Визначення різних форм води в рослині
- •3.2.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •3.2.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •3.2.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •3.2.5. Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •3.2.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •Розділ IV
- •Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •Отримання феофітину і відновлення металоорганічного зв'язку
- •Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •4.1.5 Кількісне визначення пігментів
- •4.1.5.1 Визначення вмісту хлорофілу
- •1.Отримання витяжки хлорофілу
- •2.Визначення концентрації хлорофілу на феКі
- •3.Визначення концентрації хлорофілу на сФі
- •4.1.5.2 Визначення вмісту каротинів
- •4.2 Фізіологія фотосинтезу
- •4.2.1 Фотосенсибілізуюча активність хлорофілу
- •4.2.2. Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Контрольні питання.
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
Розділ II хімічний склад рослин Мета заняття.
Дослідити найбільш важливі фізичні та хімічні властивості основних метаболітів рослинної клітини, зокрема білків, вуглеводів та жирів за схемою: склад – будова - функції, оволодіти основними засобами визначення фракційного складу та функціональної активності речовин в залежності від фізіологічної потреби рослинної клітини.
Питання до обговорення.
1. Функціональні групи рослинних білків. Їх склад та властивості. Ізоелектрична точка.
2. Функціональні групи рослинних вуглеводів. Будова, утворення та мобілізація.
3. Рослинні ліпіди. Жири. Склад. Утилізація.
2.1 Білки
Основна маса протоплазми живих клітин складається з білків. Ферменти, багато гормонів також мають білкову природу. В білках окрім вуглецю, водню і кисню, завжди міститься азот, іноді фосфор і майже завжди сіра. Молекулярна маса білкових речовин може досягати декількох мільйонів. Найвищими кількісними показниками вмісту білку характеризується насіння бобових і олійних культур, наприклад: гороху, квасолі, соняшнику.
Білки рослин розділяють на групи за розчинністю в різних речовинах:
- альбуміни - (добре розчинні у воді);
- глобуліни - (добре розчинні в слабому розчині солей);
- проламіни - (добре розчинні в спирті);
- глютеліни - (добре розчинні в слабому розчині лугу).
2.1.1 Властивості рослинних білків
Матеріали і обладнання: 1) пшеничне і горохове борошно; 2) кристалізатори; 3) 70% розчин етилового спирту; 4) 0,2% розчин їдкого натру; 5) 1% розчин CuSO4; 6) концентрована азотна кислота; 7) аміак; 8) реактив Мілону; 9) 40% розчин їдкого натру; 10) насичений розчин (CH3COO)2Pb; 11) 10% розчин (NH4)2SO4; 12) фільтри; 13) воронки; 14) пробірки в штативах; 15) 10% розчин NaCl.
2.1.1.1 Виділення рослинних білків
1. Отримання проламінів і глютелінів з насіння пшениці
Хід роботи
100 г пшеничного борошна замішують з 50 мл дистильованої води в густе тісто і грудку цього тіста обережно промивають в проточній воді. Промивання ведуть до тих пір, поки вода не перестане каламутніти від крохмалю. У складі отриманої клейковини знаходяться 2 білки: гліадин (з групи проламінів) і глютенін (з групи глютелінів). Клейковину ділять на дві проби.
Першу пробу для екстракції гліадину розчиняють в 70% спирті, а другу, що служить для екстракції глютеніну, - в 0,2% розчині NaOH.
З кожною пробою здійснюють якісні реакції на білки.
2. Отримання альбумінів з бульб картоплі
Хід роботи
100 г бульб картоплі розтирають в ступці до гомогенного стану з 50 мл дистильованої води. Макуху віджимають через 2-3 шари марлі, а рідину фільтрують через паперовий складчастий фільтр, і фільтрат використовують для визначення альбумінів, проте перед цим відділяють альбуміни від всієї решти водорозчинних речовин: моно- і олігосахарів, крохмалю і ін. Для цього білки спочатку висолюють (NH4)2SO4 до повного насичення, а потім розчиняють отриманий осад альбумінів в 5 мл дистильованої води (до 20 мл фільтрату додають 10 г (NH4)2SO4, потім центрифугують розчин при 10 000 g, осад розчиняють в 5 мл дистильованої води). З отриманим розчином альбуміну здійснюють якісні реакцій на білки.