- •Розділ I
- •Порівняння проникності клітинних мембран для різних речовин. Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив іонів калію і кальцію на форму плазмолізу
- •1.1.3Спостереження ковпачкового плазмолізу в розчинах нітрату калію і роданіду калію
- •Проникність живої і мертвої цитоплазми
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •Розділ II хімічний склад рослин Мета заняття.
- •Питання до обговорення.
- •2.1.1 Властивості рослинних білків
- •2.1.1.1 Виділення рослинних білків
- •1. Отримання проламінів і глютелінів з насіння пшениці
- •2. Отримання альбумінів з бульб картоплі
- •3. Отримання глобулінів з насіння гороху
- •2.1.1.2 Визначення амінокислотного складу рослинних білків за допомогою якісних реакцій
- •1.Биуретова реакція
- •2. Реакція на ароматичні амінокислоти (реакція нітрування)
- •3. Реакція на цистеїн (реакція Фоля)
- •Визначення ізоелектричної точки рослинних тканин
- •Вуглеводи
- •2.2.1 Отримання розчинів моно-, ді-, полісахаридів і вивчення їх
- •2.2.1.2 Визначення сахарів за допомогою якісних реакцій
- •1.1 Виявлення глюкози і мальтози
- •1.2 Виявлення сахарози
- •1.3 Виявлення крохмалю
- •2. Реакція з α-нафтолом
- •2.2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •2.3 Жири
- •2.3.1 Головні властивості жирів рослин
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •Контрольні питання
- •Розділ III
- •3.1.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.1.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.1.3 Визначення сисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.1.3.3. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •3.2. Водообмін рослин
- •3.2.1. Визначення різних форм води в рослині
- •3.2.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •3.2.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •3.2.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •3.2.5. Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •3.2.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •Розділ IV
- •Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •Отримання феофітину і відновлення металоорганічного зв'язку
- •Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •4.1.5 Кількісне визначення пігментів
- •4.1.5.1 Визначення вмісту хлорофілу
- •1.Отримання витяжки хлорофілу
- •2.Визначення концентрації хлорофілу на феКі
- •3.Визначення концентрації хлорофілу на сФі
- •4.1.5.2 Визначення вмісту каротинів
- •4.2 Фізіологія фотосинтезу
- •4.2.1 Фотосенсибілізуюча активність хлорофілу
- •4.2.2. Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Контрольні питання.
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
На одному з препаратів, що використовуються в роботі 1.3.1, визначають швидкість руху цитоплазми: у елодеї і валіснерії — за переміщенням хлоропластів, у нітели і хари — за руху окремих частинок, переміщення яких легко спостерігати разом із струмом цитоплазми. Визначення ведеться до і після дії підвищеної температури, світла, розчину етанолу, розчину натрієвої солі АТФ. Виявити вплив світла або температури можна, витримуючи препарат на яскравому світлу або в термостаті при температурі 35 і 40°С протягом 5, 10 і 15 хв.
Хід роботи
Для визначення швидкості руху цитоплазми використовують секундомір і окуляр-мікрометр мікроскопа. За допомогою секундоміра відлічують час, протягом якого хлоропласт або інша частинка, що рухається, проходить відстань між двома вибраними поділками окуляра-мікрометра. Такі вимірювання в одній і тій же клітині проводять кілька разів. За ними розраховують середню величину і середню швидкість руху, яка виражається числом поділок окуляр-мікрометра, пройдених частинкою за 1с. Якщо відома ціна поділок окуляра-мікрометра при даному збільшенні мікроскопа, то швидкість руху можна знайти, поділивши величину відстані в мікрометрах на число секунд, за які частинка проходить цю відстань (мкм/с).
Вимірювання проводять в одних і тих же клітинах до і після дії на них зовнішніх чинників, які можуть спочатку прискорювати рух цитоплазми, потім він сповільнюється і навіть зупиняється. Найнадійнішим способом стимуляції руху цитоплазми є освітлення клітин. При цьому необхідно стежити, щоб освітлення не призводило до перегріву клітин. Витримка препарату в термостаті при температурі вище 40°С, як правило, веде до припинення руху цитоплазми.
Завдання: визначити швидкість руху цитоплазми у вибраному об'єкті до і після дії на нього підвищеної температури, світла, АТФ (або іншого чинника).
Контрольні питання.
I. Виконати тестові завдання:
Де в клітині відбувається накопичення антоцианів?
у вакуолі; c) в мітохондріях;
b) в гіалоплазмі; d) в клітинній стінці.
Визначення величини осмотичного тиску клітинного соку рослини має велике значення в екологічних дослідженнях. У клітинах яких рослин осмотичний тиск клітинного соку найбільший?
у гігрофітів
у степових рослин;
у лучних рослин;
у галофітів – рослин засолених ґрунтів.
Плазмоліз спостерігається при поміщенні клітин у розчин:
дистильована вода;
етиловий спирт;
сахарозу;
карбамід
Рух цитоплазми є явищем, залежним від:
температури;
наявності АТФ;
наявності світла ;
концентрації вуглекислого газу.
Життєздатність насіння можна визначити за:
здатністю набухати;
наявністю плазмолізу при поміщенні зрізу в розчин сахарози;
спеціальним забарвленням.
Різка зміна рН в той чи інший бік негативно впливає на рослину. При цьому значно менше негативна дія спостерігається при зменшенні рН в лужний бік. З чим це пов‘язано?
з виділенням коренями вуглекислого газу, який нейтралізує надлишок лугу;
з виділенням органічних кислот, які нейтралізують надлишок лугу;
лужна реакція не пошкоджує клітин рослини.
Рослинні клітини не мають:
мітохондрій;
сферосом;
пероксісоми;
лізосом.
Іони, які надходять до цитоплазми, беруть участь у різних процесах. Одні входять до складу органічних компонентів. Другі, перебуваючи у вільному стані, регулюють фізико-хімічні властивості цитоплазми, а треті транспортуються у вакуоль. Які іони переважно потрапляють у вакуоль?
іони, які знаходяться в цитоплазмі в низьких концентраціях;
іони, які насичують цитоплазму;
іони, які активно використовуються під час метаболізму;
іони, які не використовуються в метаболізмі клітини.
Відповісти на запитання
Як провести визначення плазмолізу і деплазмолізу в рослинній клітині
Проаналізуйте той факт, що хлоропласти та мітохондрії крім зовнішньої, мають ще й внутрішню мембрану. Яка функція цих внутрішніх мембран?
Як визначити проникність живої та мертвої протоплазми для різних речовин?
Як провести визначення життєздатності насіння за забарвленням цитоплазми та наявністю плазмолізу?
Як довести експериментально залежність швидкості руху цитоплазми від зовнішніх факторів?