3.1. Загальні відомості.

Переліком елементів називається текстовий документ, у якому перераховані всі елементи, що входять у дану плату. Перелік елементів має вигляд таблиці, розміри, який наведені на рис. 1. Документ виконується на форматі А4. Основний напис виконується за формою 2 (ГОСТ 2.104-68). Зразок заповнення переліку елементів наведений на рис. 2 (с. 10).

Рис. 1. Перелік елементів

У графах переліку записують відповідно буквено-цифрові позначення елементів, їхнього найменування, кількість однакових елементів, а в примітці - технічні дані елементів.

Вихідними даними для заповнення переліку елементів є наведені в індивідуальному варіанті текстові відомості про найменування й позначення елементів даної плати.

Рис. 2. Зразок заповнення переліку елементів

Студентам на форматі А4 необхідно вичертити таблицю переліку елементів по зазначеним на рис. 1 (с. 9) розмірам, потім заповнити накреслену таблицю й основний напис.

3.2. Заповнення таблиці переліку елементів.

Таблицю заповнюють зверху долілиць. Всі елементи схеми, відповідно до ГОСТу 2.710-81, мають літерно-цифрове позначення, що складається з буквеного коду (одна або кілька букв латинського алфавіту) і порядкового номера в межах даного виду, наприклад, «С1».

Елементи розміщають групами за абеткою (латинський алфавіт). У межах кожної групи елементи записують у порядку зростання номерів.

Примітка. При заповненні таблиці залишають вільний рядок угорі таблиці, перед і після кожного заголовка (див. зразок).

Якщо кілька елементів мають однакове найменування, параметри й характеристики, то їх послідовні порядкові номери записують одним рядком. При цьому в графу «Позиційне позначення» уписують тільки позначення з найменшим і найбільшим номерами (наприклад, «С1,...С8»), а в графу «Кількість» записують загальна кількість таких однакових елементів.

Для елементів однієї групи з однаковими літерними позначеннями в графі «Найменування» указують найменування елемента у вигляді заголовка, підкреслюючи його тонкою суцільною лінією. Під заголовком записуються дані кожного елемента групи (див. зразок).

3.3. Заповнення основного напису.

На кресленні деталі в основному написі вказують найменування деталі, що відповідає назві цієї деталі на складальному кресленні. У завданнях, виконуваних студентами, у графі для найменування записують: «Плата». У цій же графі за назвою виробу меншим шрифтом виконується додатковий напис «Перелік елементів».

У графі буквено-цифрового позначення креслення записуються звичайні 13 знаків (ОКІГ.ХХХХХХ.001). Останні три цифри позначають номер плати в складальній одиниці. Крім цих 13 знаків додаються знаки: умовна позначка переліку елементів (П) і умовна позначка схеми електричної принципової (Е3). Таким чином, буквено-цифрове позначення переліку елементів має 16 знаків: ОКІГ.ХХХХХХ.001ПЕ3.

4. Виконання електричної схеми.

4.1. Загальні відомості.

Схематичне креслення (схема) – це графічний документ, що пояснює пристрій і принцип роботи приладу (пристрою, установки, апарата й т.п.), а також зв'язку між окремими його елементами за допомогою умовних графічних позначень, обумовлених стандартами ЄСКД. Електричні схеми виконують відповідно до вимог ГОСТ 2.702-75 «Правила виконання електричних схем». Зразок виконання схеми наведений на рис. 3 (с. 13).

Схеми виконують без дотримання масштабу, дійсний простір розташування установок складових частин не враховується або враховується приблизно. При цьому схеми варто виконувати компактно, але ясно й зручно для їхнього читання. На кресленні розташування елементів і ліній зв'язку, що з'єднують їх, вибирається таким, щоб забезпечити найкраще подання про структуру виробу й взаємодії його частин.

Умовні графічні позначення елементів зображують у положенні, у якому вони дані у відповідних стандартах або поверненими на кут, кратний 45°, 90° або дзеркально поверненими.

Вихідними даними для виконання креслення схеми є схема, наведена в індивідуальному завданні вгорі ліворуч. Студентам на форматі А4 необхідно перерисувати наведену в завданні схему й заповнити основний напис. Оскільки схема є графічним документом, те основний напис виконується за формою 1 (ГОСТ 2.104-68).

Рис. 3. Електрична схема підсилювача