Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕО_лекц2.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
200.19 Кб
Скачать

Тема 2. Середовище розвитку мев

Поняття середовища МЕВ, структуризація та особливості. Політико-правове середовище. Економічне середовище. Соціально-культурне середовище. Інфраструктура сучасних МЕВ. Міжнародний транспорт та інформаційно-комунікаційні системи. Системне визначення МЕВ.

Учасники міжнародних економічних відносин, діють як відносно незалежні суб’єкти. Але всі вони знаходяться під впливом різноманітних факторів (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т. і.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою”, яка залежить від зовнішнього світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний. Фактори прямого впливу – безпосередньо впливаючи на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого – зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, закони та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу – не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т. і.). Різноманітність зовнішніх факторів потребує їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками – політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні.

Під середовищем МЕВ розуміються зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях.

Особливостями середовища МЕВ є:

  • Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

  • Складність та різноманітність – які обумовлені, перш за все, різністю форм політичного правління, економічних систем, цінностями, які превалюють у суспільствах;

  • Відносна невизначеність, що потребує інформованості, аналізу та розуміння від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

  • Динамічне протиріччя – з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною інерційністю країн, а з іншого – динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).

Характеристика факторів політико-правового середовища.

Взаємозв’язок політики та економіки у сфері МЕВ виявляється більш суттєво ніж у рамках національних економік. За політичних мотивів держави можуть, з одного боку, надавати одна одній преференції, інтегруватися, а з іншого – використовувати тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, бойкоти або блокади. Використання таких заходів можливо на всіх рівнях – національному, міжнародному, глобальному.

Значущою характеристикою політичного середовища МЕВ є сумісність (або несумісність) політичних устроїв (моделей правління) країн:

  • Демократичних – пряма та представницька демократія, конституційна монархія;

  • Недемократичних – автократія, диктатура, неконституційна монархія.

Наявність різних політичних інтересів країн, груп країн та регіонів є об’єктивним та нормальним станом (крім виняткових проявів – фашизм, геноцид і т.і.). Важлива політична стабільність: глобальна, регіональна, груп країн, окремих країн. За сучасних умов досягнення абсолютної політичної стабільності об’єктивно неможливо, тому суб’єкти МЕВ стикаються з різними політичними ризиками:

  • Експропріації,

  • Конфіскації,

  • Націоналізації,

  • Загальної нестабільності,

  • Операційні ризики,

  • Трансфертні ризики.

В практиці сучасних МЕВ розробляються та реалізуються різноманітні способи мінімізації політичних ризиків (страхування, розділ ризику з місцевими партнерами, інвестування в неосновні галузі економіки країни та інші).

Важливим елементом політико-правового середовища МЕВ є система адміністративно-правового регулювання МЕВ на національному, міжнародному, наднаціональному та глобальному рівні (рис. 2.1).

Рисунок 2.1. Рівні та органи адміністративно-правового регулювання міжнародних економічних відносин

На національному рівні кожна країна має свою сукупність національних регулюючих органів та відповідну нормативно-законодавчу базу, формування яких відбивається, з одного боку, під впливом законодавства більш високого рівня, а з іншого – на засадах правової системи, яка історично склалася у країні. Найбільш поширеними в світі є наступні правові системи:

  • Правова система звичайного права (США, Великобританія) – базується на традиції, прецеденті, вдачах та звичаях. Найважливіша роль у тлумаченні закону належить судам;

  • Система цивільного права (кодифікована система) (більше ніж 70 країн світу в тому числі Німеччина, Франція, Росія, Україна) – базується на докладно розробленому комплексі законів, які об’єднані у кодекси. Кодекси є основою тлумачення подій;

  • Теократичне право (перш за все мусульманські країни, біля 27 країн світу) – компіляція релігійних догматів із системою звичайного та цивільного права

В різних правових системах важливими сферами правового впливу на суб’єктів МЕВ є:

  • Комерційне право (договірне право);

  • Загальноправове середовище (охорона навколишнього середовища, техніка безпеки та інше);

  • Створення нового бізнесу;

  • Трудове законодавство;

  • Антимонопольне законодавство;

  • Ціноутворення;

  • Податкове законодавство.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.