Методичні рекомендації

Від кривої "дохід - споживання" легко перейти до, так званих, кривих Енгеля. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит. Для більшості нормальних товарів крива Енгеля мас зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару X.

Якщо за незмінної величини бюджету змінюється ціна блага X, то бюджетна лінія здійснює поворот навкруг точки свого перетину з вертикальною віссю, досягаючи більш віддалених кривих байдужості. Всі точки оптимуму, які утворюються дотиком бюджетної лінії, що повертається, до кривих байдужості, визначають лінію «ціна—споживання». Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Тобто, крива "ціна - споживання" показує, як змінюється обсяг закупок товару X (при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту. Від кривої "ціна - споживання" можна перейти до кривої індивідуального попиту

Падіння ціни відображається в ефекті заміщення й ефекті доходу. Ефект заміщення являє собою зміну споживання тов. Х, пов'язане зі зміною його цін, за умови, що ступінь задоволення (або реальний дохід) залишається незмінним. Ефект заміщення — це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари.

Ефект доходу — це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару X без врахування ефекту заміщення.

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена.

Різниця між цінністю і вартістю блага називається споживчим надли­шком (надлишком споживача). Надлишок споживача можна розглядати як різницю між макси­мальною ціною, яку споживач заплатив би за кожну кількість блага, і ринковою вартістю цієї кількості.

Рекомендована література

[1, с. 151-202], [2, с. 26-61], [3, с. 23-25.], [6, с. 64-111] [7, с. 31-39]

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Попит, пропозиція, їх взаємовідносини

Попит і пропозиція мають важливе значення в теорії ринкового механізму, механізму, за допомогою якого забезпечується збалансованість економічного розвитку як на мікро-, так і на макрорівні.

Взаємодія попиту та пропозиції, їхня координація здійснюється на основі цінового (ринкового) механізму й конкуренції. Ця взаємодія приводить до формування рівноважної ціни, при якій величини попиту та пропозиції збалансовані. Рівноважній ціні властива функція, що врівноважує.

МЕТА заняття – Вивчити механізм взаємодії попиту і пропозиції..

Структура заняття –

3. Тестування за темою 5.

4. Опитування по запропонованим запитанням.

3. Розв’язування практичних завдань.