- •161 “Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка”
- •Херсон – 2013 р.
- •Лекція 1. Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах. План
- •Зміст і структура дисципліни.
- •Прості кола постійного струму. Електричні схеми, елементи схем.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Напруга на клемах джерела.
- •Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- •Лекція 2. Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. План
- •Режими роботи електричних кіл.
- •Режими холостого ходу і короткого замикання.
- •Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •Джерело ерс та джерело струму.
- •Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- •З’єднання елементів живлення.
- •Послідовне з’єднання елементів.
- •Паралельне з’єднання елементів.
- •Змішане з’єднання елементів.
- •Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- •Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •Лекція 3. Методи розрахунку складних електричних кіл. План
- •Розрахунок складних кіл постійного струму. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •Метод суперпозиції.
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових напруг.
- •Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- •Метод еквівалентного генератора.
- •Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- •Лекція 4. Нелінійні опори та перехідні процеси. План
- •Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- •Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- •Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •Змішане з’єднання нелінійних опорів
- •Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- •Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •Лекція 5. Основні поняття змінного струму План
- •Змінний струм Передмова
- •Основні поняття
- •Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •Середнє значення змінного струму.
- •Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- •Елементи кіл змінного струму
- •Активний опір на змінному струмі.
- •Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- •Котушка індуктивності на змінному струмі
- •Конденсатор на змінному струмі.
- •Конденсатор на змінному струмі
- •Символічний метод
- •Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- •Дії над комплексними числами
- •Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •Лекція 6. Аналіз кіл синусоїдального струму. План
- •Розрахунок кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- •Опір і провідність в комплексній формі.
- •Активна, реактивна і повна потужність.
- •Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •Значення cos.
- •Лекція 7. Електричні коливання. План
- •Аналіз електричного стану розгалужених кіл. Коливальний контур.
- •Резонанс напруг.
- •Резонанс струмів.
- •Лекція 8. Трифазні кола. План
- •Трифазна система ерс. Передмова
- •Устрій генератора трифазного струму
- •Незв’язана система трифазних струмів
- •Основні схеми з’єднання в трифазних колах з’єднання за схемою «зірка»
- •Потужність трифазного кола.
- •Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- •Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- •З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •З’єднання «зірка – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – зірка»
- •Устрій однофазного трансформатора
- •Режими роботи трансформатора
- •Холостий хід трансформатора
- •Навантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- •Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •Схеми заміщення.
- •Лекція 10. Особливості використання трансформаторів.
- •Зміна вторинної напруги трансформатора
- •Трифазні трансформатори
- •Устрій трифазного трансформатора
- •Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- •Дослід короткого замикання
- •Дослід холостого ходу
- •Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- •Автотрансформатори
- •Лекція 11. Асинхронні електричні машини.
- •Принцип дії асинхронної машини
- •Магнітне поле, що обертається
- •Режими роботи асинхронної машини
- •Конструкція ротора
- •Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- •Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- •Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •Однофазний асинхронний двигун.
- •Лекція 12. Синхронні генератори.
- •ОтриманнясинусоїдальноїЕрс.
- •Багатополюсні генератори.
- •Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- •Реакція якоря.
- •Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •Синхронний двигун
- •Принцип роботи синхронного двигуна.
- •Лекція 13. Машини постійного струму. План
- •Машини постійного струму.
- •Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- •Магнітна система.
- •Ерс генератора.
- •Збудження генератора.
- •Генератор з паралельним збудженням.
- •Реакція якоря.
- •Комутація.
- •Зовнішня характеристика.
- •Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- •Лекція 14. Вступ до електроніки. Напівпровідники.
- •Вступ до розділу «Електроніка».
- •Електричні властивості напівпровідників. Уявлення про основи зонної теорії твердого тіла.
- •Власна провідність.
- •Домішкова провідність.
- •Лекція 15. Використання властивостей електронно-діркового переходу.
- •Напівпровідниковий діод і його застосування. Напівпровідниковий діод
- •Спрямляючі діоди
- •Схеми спрямовувачів.
- •Стабілітрони.
- •Варикап.
- •Тунельний та інші види діодів.
- •Лекція 16. Транзистори.
- •Класи транзисторів.
- •Устрій та принцип дії біполярного транзистора.
- •Режими роботи біполярного транзистора.
- •Способи включення та характеристики схем включення.
- •Статичні і динамічні характеристики схем включення.
- •Хрест-характеристика транзистора
- •Лекція 17.Підсилювачі.
- •Підсилювачі.
- •Характеристики підсилювачів
- •Зворотний зв'язок.
- •Електронний генератор синусоїдальних електричних коливань
- •Лекція 18. Мп – нові масові засоби цифрової техніки
- • Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Уявлення про інтегральні схеми
- •Уявлення про мікропроцесорні засоби
- •Типова структура мікропроцесорного пристрою
- •Лекція 19. Арифметичні основи мікропроцесорних систем.
- •Загальні відомості про уявлення інформації в мп-системах
- •Додаткова інформація
- •Кодування чисел в мп-системах
- •Лекція 20. Логічні основи мп-систем.
- •Логічні операції
- •Логічні елементи мп-систем
- •За способом кодування двійкових змінних електронними сигналами електронні елементи можуть бути імпульсними, потенціальними, імпульсно-потенціальними, фазовими.
- •Лекція 21. Схемна реалізація логічних елементів.
- • Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій “не”, “і”, “або”, 3і–не”, “3або–не” та ін.
- •Лекція 22. Тригери.
- •Типи тригерів за способом функціонування.
- •Синхронний однотактний rs–тригер.
- •Синхронний двотактний rs–тригер.
- •Лекція 23. Регістри.
- •Регістри прийому і передачі інформації.
- •Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру
- •Лекція 24. Виконання порозрядних логічних операцій при передачі інформації між регістрами.
- •Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення».
- •Виконання порозрядної операції «складання за mod 2».
- •Лекція 25 Лічильники.
- •Лічильник як вузол мп-системи. Призначення та класифікація
- •Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •Лічильник з паралельним переносом.
- •Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •Лекція 26. Схеми дешифраторів.
- •Дешифратори. Класифікація.
- •Лекція 27.Шифратори, мультиплексори та демультиплексори.
- •Шифратори і перетворювачі кодів
- •Мультиплексори
- •Демультиплексор
- •Лекція 28.Суматор.
- •Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
- •Однорозрядний комбінаційний суматор.
- •Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •Багаторозрядні суматори
- •Лекція 29. Пам’ять мікропроцесорних систем.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем
- •Оперативні запам’ятовуючі пристрої
- •Постійні запам’ятовуючі пристрої
- •Лекція 30. Мікропроцесор.
- •Типова структура мікропроцесора.
- •Основні сигнали процесора.
- •А0а15 – виводи мп, які приєднуються до ша мп-системи;
- •D0d7 – двонапрямлені виводи мп, які приєднуються до шд мп-системи;
- •Лекція 31. Мікропроцесорні системи.
- •Особливості побудови мп-систем
- •Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •Лекція 32. Перетворювачі сигналів.
- •Принцип перетворення напруги в цифровий код.
- •Аналого-цифрові перетворювачі (ацп).
- •Перетворювачі напруги в код.
- •Перетворювачі кута повороту в код.
- •Цифрово-аналогові перетворювачі.
- •Перетворювач коду в напругу.
- •Перетворювач коду в кут повороту.
- •Література
Основні сигнали процесора.
При використанні конкретного МП необхідно ясно уявляти динаміку його роботи, тобто на яких шинах, в залежності від яких керуючих сигналів і коли МП буде видавати ту чи іншу інформацію. Це в подальшому допоможе розуміти роботу схем, що дозволяють узгодити ВІС МП з різним периферійним устаткуванням МП-системи.
Кожний тип МП має свою унікальну систему сигналів керування. Але практично всі мікропроцесори мають спільні сигнали, серед яких, наприклад, вхідний сигнал СКИДАННЯ, який виробляється на пульті керування МП-системою. Цей сигнал призводить до скидання всіх внутрішніх регістрів мікропроцесора і завантаження лічильника команд значенням початкової адреси, де записана перша команда програми.
Важлива керуюча функція мікропроцесора – визначення напрямку потоків даних в МП-системі. Щоб задати напрямок передачі по шині даних, мікропроцесор генерує сигнали ЧИТАННЯ / ЗАПИС, що передаються по одній з ліній шини керування.
Якщо процесор надіслав адресу в запам’ятовуючий пристрій при звертанні до нього, то він не може продовжувати роботу, доки не отримає відповідь від ЗП. Тому процесор призупиняє роботу і переходить в режим очікування вибірки або запису даних. ЗП, отримавши одночасно з адресою сигнал ЧИТАННЯ або ЗАПИС, виконує належне і після закінчення надсилає процесору сигнал ГОТОВНІСТЬ, за яким процесор виходить із очікування і продовжує роботу. Стан очікування МП узгоджує тактову частоту роботи процесора з часом доступу до пам’яті і дозволяє застосовувати ”повільніші за МП” ЗП і пристрої введення / виведення.
Специфіка деяких пристроїв введення-виведення даних така, що інформація може бути втрачена, якщо МП вчасно не здійснить зв’язок з пристроєм. Тому ці пристрої генерують сигнал ЗАПИТ ПЕРЕРИВАННЯ ПРОЦЕСОРА, який звертає увагу МП на потребу зв’язку. МП має вхід для прийому, принаймні, одного такого сигналу. Сприйняття сигналу переривання може бути дозволене або заборонене спеціальною командою поточної програми. Якщо запит приймається, то МП перериває виконання поточної програми, запам’ятовує свій стан в області стекової пам’яті для наступного відновлення роботи і переходить до виконання спеціальної підпрограми реакції на переривання, інформуючи систему сигналом у відповідь ЗАПИТ ПЕРЕРИВАННЯ ЗАДОВІЛЬНЕНО. Перехід до підпрограми обробки переривання здійснюється за командою, яка надходить до МП по шині даних не з пам’яті, як звичайно, а з пристрою-ініціатора переривання. Як правило, це команда RST, що є командою звертання до визначеної розробником МП-системи підпрограми.
Зазначимо, що дії МП при обробці переривань аналогічні діям МП при звертанні до підпрограм, за винятком того, що перехід ініціюється ззовні, а не програмою.
Можливі складніші структури переривань, в яких кілька пристроїв, що потребують переривання, використовують один і той же процесор, але мають різні рівні пріоритетів. Це передбачає, що при одночасному надходженні запитів переривань від таких пристроїв спеціальними схемами визначаються пріоритети і в першу чергу задовольняється переривання від пристрою з вищим пріоритетом.
Важливою властивістю, поліпшуючою продуктивність процесора, є здатність виконувати пересилання даних з прямим зверненням до пам’яті. У звичайних операціях введення і виведення процесор сам керує всією передачею даних. Інформація, яка повинна бути розміщена в пам’яті, пересилається з пристрою введення в процесор, а потім з процесора в пам’ять за вказаною адресою. Аналогічно проходить інформація через процесор і в зворотному напрямі. Однак деякі периферійні пристрої здатні передавати інформацію в пам’ять і з пам’яті настільки швидко, що сам процесор може сповільнювати пересилку. Продуктивність МП-системи з такими пристроями може бути збільшена, за рахунок прямої передачі даних. Під час такої передачі процесор повинен тимчасово припинити роботу, щоб запобігти конфліктам, виникаючим при випадковому одночасному використанні шин. Це забезпечується сигналом ЗАХОПЛЕННЯ ШИН, який поступає від периферійного пристрою на вхід МП по шині керування. За цим сигналом МП зупиняється, відключається від всіх шин і видає сигнал ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАХОПЛЕННЯ. Після цього периферійний пристрій може керувати шинами і виконувати всі потрібні перенесення даних. Коли сигнал ЗАХОПЛЕННЯ ШИН периферійним пристроєм знімається, МП продовжує роботу з тієї точки, де він зупинився.
Для видачі адресних і керуючих сигналів периферійний пристрій повинен мати керуючий блок для прямого доступу до пам’яті (ПДП, в англомовній літературі DMA). У деяких МП-наборах такі керуючі блоки ПДП (контролери) являють собою окремі інтегральні схеми.
Якщо в МП-системі існує режим ПДП, то буферні регістри шин всіх пристроїв повинні мати здатність переходити в третій стан – відключення від шин. Сигнал ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАХОПЛЕННЯ переводить виходи буферів незадіяних в передачі даних пристроїв в третій стан і дозволяє контролеру ПДП використовувати ці шини.
Зазначені сигнали передаються по сукупності ліній, які в цілому утворюють шину сигналів керування МП-системи.
Для прикладу наведемо умовне графічне зображення МП серії К580 з позначенням сигналів і напрямків їх надходження (рис. 2). На лініях із стрілками позначені номери контактів мікросхеми. Призначення сигналів: