- •161 “Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка”
- •Херсон – 2013 р.
- •Лекція 1. Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах. План
- •Зміст і структура дисципліни.
- •Прості кола постійного струму. Електричні схеми, елементи схем.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Напруга на клемах джерела.
- •Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- •Лекція 2. Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. План
- •Режими роботи електричних кіл.
- •Режими холостого ходу і короткого замикання.
- •Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •Джерело ерс та джерело струму.
- •Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- •З’єднання елементів живлення.
- •Послідовне з’єднання елементів.
- •Паралельне з’єднання елементів.
- •Змішане з’єднання елементів.
- •Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- •Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •Лекція 3. Методи розрахунку складних електричних кіл. План
- •Розрахунок складних кіл постійного струму. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •Метод суперпозиції.
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових напруг.
- •Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- •Метод еквівалентного генератора.
- •Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- •Лекція 4. Нелінійні опори та перехідні процеси. План
- •Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- •Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- •Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •Змішане з’єднання нелінійних опорів
- •Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- •Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •Лекція 5. Основні поняття змінного струму План
- •Змінний струм Передмова
- •Основні поняття
- •Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •Середнє значення змінного струму.
- •Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- •Елементи кіл змінного струму
- •Активний опір на змінному струмі.
- •Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- •Котушка індуктивності на змінному струмі
- •Конденсатор на змінному струмі.
- •Конденсатор на змінному струмі
- •Символічний метод
- •Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- •Дії над комплексними числами
- •Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •Лекція 6. Аналіз кіл синусоїдального струму. План
- •Розрахунок кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- •Опір і провідність в комплексній формі.
- •Активна, реактивна і повна потужність.
- •Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •Значення cos.
- •Лекція 7. Електричні коливання. План
- •Аналіз електричного стану розгалужених кіл. Коливальний контур.
- •Резонанс напруг.
- •Резонанс струмів.
- •Лекція 8. Трифазні кола. План
- •Трифазна система ерс. Передмова
- •Устрій генератора трифазного струму
- •Незв’язана система трифазних струмів
- •Основні схеми з’єднання в трифазних колах з’єднання за схемою «зірка»
- •Потужність трифазного кола.
- •Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- •Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- •З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •З’єднання «зірка – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – зірка»
- •Устрій однофазного трансформатора
- •Режими роботи трансформатора
- •Холостий хід трансформатора
- •Навантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- •Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •Схеми заміщення.
- •Лекція 10. Особливості використання трансформаторів.
- •Зміна вторинної напруги трансформатора
- •Трифазні трансформатори
- •Устрій трифазного трансформатора
- •Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- •Дослід короткого замикання
- •Дослід холостого ходу
- •Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- •Автотрансформатори
- •Лекція 11. Асинхронні електричні машини.
- •Принцип дії асинхронної машини
- •Магнітне поле, що обертається
- •Режими роботи асинхронної машини
- •Конструкція ротора
- •Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- •Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- •Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •Однофазний асинхронний двигун.
- •Лекція 12. Синхронні генератори.
- •ОтриманнясинусоїдальноїЕрс.
- •Багатополюсні генератори.
- •Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- •Реакція якоря.
- •Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •Синхронний двигун
- •Принцип роботи синхронного двигуна.
- •Лекція 13. Машини постійного струму. План
- •Машини постійного струму.
- •Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- •Магнітна система.
- •Ерс генератора.
- •Збудження генератора.
- •Генератор з паралельним збудженням.
- •Реакція якоря.
- •Комутація.
- •Зовнішня характеристика.
- •Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- •Лекція 14. Вступ до електроніки. Напівпровідники.
- •Вступ до розділу «Електроніка».
- •Електричні властивості напівпровідників. Уявлення про основи зонної теорії твердого тіла.
- •Власна провідність.
- •Домішкова провідність.
- •Лекція 15. Використання властивостей електронно-діркового переходу.
- •Напівпровідниковий діод і його застосування. Напівпровідниковий діод
- •Спрямляючі діоди
- •Схеми спрямовувачів.
- •Стабілітрони.
- •Варикап.
- •Тунельний та інші види діодів.
- •Лекція 16. Транзистори.
- •Класи транзисторів.
- •Устрій та принцип дії біполярного транзистора.
- •Режими роботи біполярного транзистора.
- •Способи включення та характеристики схем включення.
- •Статичні і динамічні характеристики схем включення.
- •Хрест-характеристика транзистора
- •Лекція 17.Підсилювачі.
- •Підсилювачі.
- •Характеристики підсилювачів
- •Зворотний зв'язок.
- •Електронний генератор синусоїдальних електричних коливань
- •Лекція 18. Мп – нові масові засоби цифрової техніки
- • Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Уявлення про інтегральні схеми
- •Уявлення про мікропроцесорні засоби
- •Типова структура мікропроцесорного пристрою
- •Лекція 19. Арифметичні основи мікропроцесорних систем.
- •Загальні відомості про уявлення інформації в мп-системах
- •Додаткова інформація
- •Кодування чисел в мп-системах
- •Лекція 20. Логічні основи мп-систем.
- •Логічні операції
- •Логічні елементи мп-систем
- •За способом кодування двійкових змінних електронними сигналами електронні елементи можуть бути імпульсними, потенціальними, імпульсно-потенціальними, фазовими.
- •Лекція 21. Схемна реалізація логічних елементів.
- • Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій “не”, “і”, “або”, 3і–не”, “3або–не” та ін.
- •Лекція 22. Тригери.
- •Типи тригерів за способом функціонування.
- •Синхронний однотактний rs–тригер.
- •Синхронний двотактний rs–тригер.
- •Лекція 23. Регістри.
- •Регістри прийому і передачі інформації.
- •Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру
- •Лекція 24. Виконання порозрядних логічних операцій при передачі інформації між регістрами.
- •Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення».
- •Виконання порозрядної операції «складання за mod 2».
- •Лекція 25 Лічильники.
- •Лічильник як вузол мп-системи. Призначення та класифікація
- •Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •Лічильник з паралельним переносом.
- •Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •Лекція 26. Схеми дешифраторів.
- •Дешифратори. Класифікація.
- •Лекція 27.Шифратори, мультиплексори та демультиплексори.
- •Шифратори і перетворювачі кодів
- •Мультиплексори
- •Демультиплексор
- •Лекція 28.Суматор.
- •Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
- •Однорозрядний комбінаційний суматор.
- •Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •Багаторозрядні суматори
- •Лекція 29. Пам’ять мікропроцесорних систем.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем
- •Оперативні запам’ятовуючі пристрої
- •Постійні запам’ятовуючі пристрої
- •Лекція 30. Мікропроцесор.
- •Типова структура мікропроцесора.
- •Основні сигнали процесора.
- •А0а15 – виводи мп, які приєднуються до ша мп-системи;
- •D0d7 – двонапрямлені виводи мп, які приєднуються до шд мп-системи;
- •Лекція 31. Мікропроцесорні системи.
- •Особливості побудови мп-систем
- •Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •Лекція 32. Перетворювачі сигналів.
- •Принцип перетворення напруги в цифровий код.
- •Аналого-цифрові перетворювачі (ацп).
- •Перетворювачі напруги в код.
- •Перетворювачі кута повороту в код.
- •Цифрово-аналогові перетворювачі.
- •Перетворювач коду в напругу.
- •Перетворювач коду в кут повороту.
- •Література
Однорозрядний комбінаційний суматор.
Це логічна схема, яка забезпечує отримання сигналів суми та переносу приодночасній подачі кодів слів-доданків. Умовне графічне зображення такого суматора наведене на рис. 1. На входи суматора подаються значення розрядів доданків хі і уі та сигнал переносу рі-1 із сусіднього молодшого розряду. Суматор має два виходи – сума si і перенос рі в старший розряд. Закон функціонування такого двійкового суматора при складанні трьох цифр хі, уі і рі-1 наведено в таблиці 1 для функцій si і рі.
Таблиця 1. Таблиця істинності для функцій si і рі.
Комбінації вхідних сигналів |
Вихідні сигнали | |||
хі |
уі |
рі-1 |
si |
рі |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
За цією таблицею можна скласти вирази для перемикаючих функцій:
si = хіуі рі-1 хі уірі-1 хіуірі-1 хі уі рі-1;
рі = хі уі рі-1 хіуі рі-1 хі уірі-1 хі уі рі-1.
Отримані вирази спрощуються, перетворюються за правилами булевої алгебри і визначаються остаточні вирази перемикаючих функцій для їх реалізації на певних логічних елементах. Наприклад:
рі = хі уі рі-1 хіуі рі-1 хі уірі-1 хі уі рі-1 =
=хі уі рі-1 хіуі рі-1 хі уірі-1 хі уі рі-1 хі уі рі-1 хі уі рі-1 =
= хі уі (рі-1рі-1) хі рі-1 (уі уі ) уі рі-1(хі хі ) =
= хі уі хі рі-1 уі рі-1.
За такими виразами можна побудувати схему для одного розряду комбінаційного суматора.
Рис. 2. Можливі схеми однорозрядного комбінаційного суматора:
а) – суматор на елементах І–АБО; б) – суматор на елементах І–НЕ.
Розглянутий суматор не має пам’яті, і тому після зняття сигналів з входів сигнали суми і переносу на виході також знімаються.
Комбінаційні суматори використовують в тих випадках, коли після того як результат складання з’явиться на виходах комбінаційних схем формування суми, є можливість запам’ятати його в окремому тригерному регістрі.
Швидкодія однорозрядного комбінаційного суматора характеризується часом встановлення вихідних сигналів суми і переносу після встановлення сигналів на входах суматора.
Однорозрядний накопичуючий суматор.
Це логічна схема, в якій вхідні сигнали хі, уі, рі-1 надходять на вхід почергово і накопичуються та зберігаються на виході після припинення подачі сигналів. Схема накопичуючого суматора будується на основі тригера з лічильним входом, що реалізує операцію додавання за модулем 2. Схема однорозрядного накопичуючого суматора приведена на рис. 3.
Рис. 3. Схема однорозрядного накопичуючого суматора.
В цій схемі після встановлення тригера в стан 0 в момент часу t1 на лічильний вхід тригера надходить цифра першого доданку хі і запам’ятовується в ньому. В момент часу t2 на лічильний вхід тригера надходить цифра другого доданку уі , при цьому тригер реалізує функцію f1 = хі уі . В момент часу t3 надходить цифра переносу з молодшого розряду р і–1 і після закінчення дії сигналу t3 (тригер двотактний) тригер реалізує функцію f2 = f1 рі–1 = хі уі рі–1 = si і зберігає отримане значення суми.
Сигнал переносу утворюється в момент часу t3. Якщо одне із значень хі або уі дорівнює 1, тобто при рі–1 = 1 повинен виникнути перенос на старший розряд, то цей перенос утворюється частиною І(&)1 схеми І–АБО2. Якщо хі = уі = 1, то перенос утворюється частиною І(&)2 схеми І–АБО2, на один з входів якої подається сигнал з інверсного входу тригера (), а на другий вхід – затримане додатковою схемоюАБО значення другого доданку уі.
В суматорах накопичуючого типу при додаванні один з доданків звичайно знаходиться в суматорі.
При подачі на вхід суматора коду числа утворюється сума цього числа з числом, що знаходилось в суматорі раніше. Накопичуючий суматор може по черзі сумувати будь-яку кількість чисел, що надходять на його вхід. Отримана сума зберігається і після зняття коду доданку.
Перевага накопичуючого суматора в порівнянні з комбінаційним полягає в простішій організації сумування з накопиченням результату завдяки його здібності до накопичення. Недоліком – є необхідність двох тактів для утворення суми, що збільшує час виконання операції додавання.
Позитивні властивості суматорів накопичуючого і комбінаційного типів поєднує суматор комбінаційно-накопичуючого типу, в якому сигнал переносу утворюється комбінаційною схемою, а сума – на тригері з лічильним входом. Схема такого суматора наведена на рис. 4.
Треба враховувати, що сигнал переносу на виході суматора діє тільки до моменту встановлення результату сумування в тригері.
Рис. 4. Схема однорозрядного суматора комбінаційно-накопичуючого типу.