Хрест-характеристика транзистора

Для практичного використання вольт-амперних характеристик транзистора в аналізі і розрахунку зручно використовувати суміщену хрест-характеристику, на якій в однаковому масштабі у відповідних квадрантах одночасно показані залежності: І_К(U_КЕ) – у квадранті І, І_К(І_Б) – у квадранті ІІ, І_Б(U_БЕ) – у квадранті ІІІ та вхідні і вихідні динамічні характеристики.

Режим роботи транзистора без викривлень забезпечується тим, що напруга вхідного сигналуU_БЕ не виходить за межі певної ділянки А₁В₁ на вхідній динамічній характеристики (3-й квадрант), де залежність І_Б(U_БЕ) найбільше наближається до лінійної. Середина такої ділянки, що відповідає напрузі U_БЕ 0 вибирається за робочу точку, відносно якої змінюється вхідний сигнал. Для утворення робочої точки між емітером і базою послідовно з джерелом вхідного сигналу включається джерело напруги зміщення (на рисунках схем включення (а, б, в) – це Е₁), яка дорівнює U_БЕ 0.

Отже зміна вхідної напруги (напруги між базою і емітером) відносно U_БЕ 0 від U_БЕ(А1) до U_БЕ(В1) викликає зміну струму бази відносно І_Б 0 від І_Б(А2) до І_Б(В2), що призводить до зміни опору між колектором і емітером, а відповідно і до зміни колекторного струму відносно І_К 0 від І_К(А3) до І_К(А3). Зміна колекторного струму зумовлює зміну падіння напруги між колектором і емітером від U_КЕ(А4) до U_КЕ(В4) відносно U_КЕ 0, тобто утворення вихідного сигналу відповідних параметрів.

Таким чином при динамічному режимі роботи через транзистор і колекторне навантаження протікає струм як при дії вхідного сигналу, так і при його відсутності., тобто є постійна складова струму і напруги у вхідному і вихідному колах.

За динамічними характеристиками уточнюється фактичне значення коефіцієнтів підсилення, ККД і інших параметрів.

Лекція 17.Підсилювачі.

План.

 Підсилювачі

 Характеристики підсилювачів

 Зворотний зв'язок

 Електронні генератори синусоїдальних електричних коливань

Підсилювачі.

Пристрої, призначені для підсилення електричних сигналів мають назву підсилювачі.

Процес підсилення є один з випадків процесу керування енергією і, в принципі полягає в тому, що надійшовший на вхід підсилювача від керуючого джерела електричної енергії слабкий сигнал керує більш сильним сигналом на його виході.

Вхідний сигнал не є джерелом енергії вихідного сигналу. Енергія вихідного сигналу утворюється за рахунок витрачання енергії електричних джерел живлення, але в той же час без сигналу на вході не утворюється і сигнал на виході.

Отже вхідний сигнал керує вихідним сигналом, джерелом енергії якого є певний пристрій живлення.

Узагальнена структурна схема підсилюючого пристрою:

Вхідний пристрій (вхідне коло) призначений для подачі підсилюємого сигналу на підсилюючий елемент, який забезпечує керування з боку вхідного сигналу вихідним, створюючи тим самим підсилення.

Підсилений сигнал передається споживачу – навантаженню підсилювача. Коло, в яке включений споживач, називається вихідним колом (вихідним пристроєм).

Пристрій живлення забезпечує роботу підсилюючого елементу і є джерелом енергії вихідного сигналу.

Підсилюючий елемент необхідний для забезпечення процесу підсилення.

Такі підсилюючі властивості має і транзистор. Як було показано вище, значення колекторного струму залежить від в основному від струму емітера і може змінюватись в широких межах при зміні напруги між емітером і базою.

В узагальненому викладі фізична суть роботи підсилюючого елемента можна розглядати як властивість його змінювати в широких межах його опір під дією вхідного сигналу. В результаті цього на опорі навантаження, який включений послідовно з підсилюючим елементом (ПЕ), здійснюється пульсація напруги і виділяється підсилений по потужності сигнал U_вих, утворений джерелом ЕРС Е завдяки протіканню струму в навантаженні.

Для більшого підсилення сигнал з виходу першого ПЕ подається на такий же елемент, тобто підсилювач може мати кілька підсилюючих елементів, що послідовно підсилюють сигнал. Частина схема, що складається з одного ПЕ із вхідними і вихідними колами, називається підсилюючим каскадом.

Умовне позначення підсилюючого каскаду:

В багатокаскадних підсилювачах розрізняють попередній і кінцевий каскади. Попередній – підсилює вхідний сигнал до рівня, що забезпечує нормальну роботу наступних каскадів. Кінцевий – забезпечує підсилення потужності сигналу до рівня, необхідного для нормальної роботи вихідного пристрою (гучномовця в акустичних системах, електродвигуна в системах автоматики і т. ін.).

Коефіцієнт підсилення – це відношення величини сигналу на виході до величини сигналу на вході підсилювача:

К_U = U_вих / U_вх; К_І = І_вих / І_вх; К_Р = Р_вих / Р_вх;

Якщо підсилювач складається з кількох (n) каскадів, то К = К₁К₂ …К_n.

Часто коефіцієнт підсилення відображають не у відносних, а в логарифмічних одиницях, тобто використовують не К, а його логарифм. Доцільність цього обумовлена тим, що органи відчуття людини сприймають підвищення сили зовнішнього подразнення не пропорційно, а значно повільніше: де

S – суб’єктивне сприйняття підсиленого сигналу;

S₀ – суб'єктивне сприйняття вхідного сигналу;

U – фактична амплітуда підсиленого сигналу;

U₀ – фактична амплітуда вхідного сигналу;

A – коефіцієнт пропорційності.

Так, якщо сила звуку підвищиться в 100 разів, то суб'єктивно це підвищення сприйметься як збільшення приблизно в 2 рази (lg 100 = 2).

Є два види логарифмічних одиниць: децибели і непери.

Співвідношення: К_[Дб] = 20lgK =20lg(U_вих / U_вх); К = 10^0,05К[Дб]

Якщо К_[Дб] = 1 Дб, то К = 1,12;

К_[Дб] = 2 Дб, то К = 1,25.

Коефіцієнт підсилення по потужності:

К_Р[Дб] = 10lgK_Р

К = 10^{0,1Кр[Дб]}

Коефіцієнт підсилення для U і І в неперах:

К_[Нп] = lnК; К = е^КНп (е 2,72).

При К_[Нп]= 1 Нп, К = е  2,72.

Для потужності: К_{Р [Нп]} = 0,5lnК_Р; К_Р = е ^{2К р[Нп]}.

При К_Р[Нп] = 1, К_Р = 7,4.

Для багато каскадних підсилювачів:

К_[Дб] = 20(lgK₁ + lgK₂ + … + lgK_n) = K_1[Дб] + K_2[Дб] + … + K_n[Дб].