
- •161 “Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка”
- •Херсон – 2013 р.
- •Лекція 1. Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах. План
- •Зміст і структура дисципліни.
- •Прості кола постійного струму. Електричні схеми, елементи схем.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Напруга на клемах джерела.
- •Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- •Лекція 2. Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. План
- •Режими роботи електричних кіл.
- •Режими холостого ходу і короткого замикання.
- •Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •Джерело ерс та джерело струму.
- •Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- •З’єднання елементів живлення.
- •Послідовне з’єднання елементів.
- •Паралельне з’єднання елементів.
- •Змішане з’єднання елементів.
- •Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- •Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •Лекція 3. Методи розрахунку складних електричних кіл. План
- •Розрахунок складних кіл постійного струму. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •Метод суперпозиції.
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових напруг.
- •Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- •Метод еквівалентного генератора.
- •Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- •Лекція 4. Нелінійні опори та перехідні процеси. План
- •Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- •Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- •Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •Змішане з’єднання нелінійних опорів
- •Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- •Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •Лекція 5. Основні поняття змінного струму План
- •Змінний струм Передмова
- •Основні поняття
- •Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •Середнє значення змінного струму.
- •Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- •Елементи кіл змінного струму
- •Активний опір на змінному струмі.
- •Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- •Котушка індуктивності на змінному струмі
- •Конденсатор на змінному струмі.
- •Конденсатор на змінному струмі
- •Символічний метод
- •Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- •Дії над комплексними числами
- •Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •Лекція 6. Аналіз кіл синусоїдального струму. План
- •Розрахунок кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- •Опір і провідність в комплексній формі.
- •Активна, реактивна і повна потужність.
- •Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •Значення cos.
- •Лекція 7. Електричні коливання. План
- •Аналіз електричного стану розгалужених кіл. Коливальний контур.
- •Резонанс напруг.
- •Резонанс струмів.
- •Лекція 8. Трифазні кола. План
- •Трифазна система ерс. Передмова
- •Устрій генератора трифазного струму
- •Незв’язана система трифазних струмів
- •Основні схеми з’єднання в трифазних колах з’єднання за схемою «зірка»
- •Потужність трифазного кола.
- •Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- •Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- •З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •З’єднання «зірка – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – зірка»
- •Устрій однофазного трансформатора
- •Режими роботи трансформатора
- •Холостий хід трансформатора
- •Навантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- •Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •Схеми заміщення.
- •Лекція 10. Особливості використання трансформаторів.
- •Зміна вторинної напруги трансформатора
- •Трифазні трансформатори
- •Устрій трифазного трансформатора
- •Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- •Дослід короткого замикання
- •Дослід холостого ходу
- •Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- •Автотрансформатори
- •Лекція 11. Асинхронні електричні машини.
- •Принцип дії асинхронної машини
- •Магнітне поле, що обертається
- •Режими роботи асинхронної машини
- •Конструкція ротора
- •Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- •Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- •Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •Однофазний асинхронний двигун.
- •Лекція 12. Синхронні генератори.
- •ОтриманнясинусоїдальноїЕрс.
- •Багатополюсні генератори.
- •Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- •Реакція якоря.
- •Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •Синхронний двигун
- •Принцип роботи синхронного двигуна.
- •Лекція 13. Машини постійного струму. План
- •Машини постійного струму.
- •Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- •Магнітна система.
- •Ерс генератора.
- •Збудження генератора.
- •Генератор з паралельним збудженням.
- •Реакція якоря.
- •Комутація.
- •Зовнішня характеристика.
- •Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- •Лекція 14. Вступ до електроніки. Напівпровідники.
- •Вступ до розділу «Електроніка».
- •Електричні властивості напівпровідників. Уявлення про основи зонної теорії твердого тіла.
- •Власна провідність.
- •Домішкова провідність.
- •Лекція 15. Використання властивостей електронно-діркового переходу.
- •Напівпровідниковий діод і його застосування. Напівпровідниковий діод
- •Спрямляючі діоди
- •Схеми спрямовувачів.
- •Стабілітрони.
- •Варикап.
- •Тунельний та інші види діодів.
- •Лекція 16. Транзистори.
- •Класи транзисторів.
- •Устрій та принцип дії біполярного транзистора.
- •Режими роботи біполярного транзистора.
- •Способи включення та характеристики схем включення.
- •Статичні і динамічні характеристики схем включення.
- •Хрест-характеристика транзистора
- •Лекція 17.Підсилювачі.
- •Підсилювачі.
- •Характеристики підсилювачів
- •Зворотний зв'язок.
- •Електронний генератор синусоїдальних електричних коливань
- •Лекція 18. Мп – нові масові засоби цифрової техніки
- • Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Уявлення про інтегральні схеми
- •Уявлення про мікропроцесорні засоби
- •Типова структура мікропроцесорного пристрою
- •Лекція 19. Арифметичні основи мікропроцесорних систем.
- •Загальні відомості про уявлення інформації в мп-системах
- •Додаткова інформація
- •Кодування чисел в мп-системах
- •Лекція 20. Логічні основи мп-систем.
- •Логічні операції
- •Логічні елементи мп-систем
- •За способом кодування двійкових змінних електронними сигналами електронні елементи можуть бути імпульсними, потенціальними, імпульсно-потенціальними, фазовими.
- •Лекція 21. Схемна реалізація логічних елементів.
- • Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій “не”, “і”, “або”, 3і–не”, “3або–не” та ін.
- •Лекція 22. Тригери.
- •Типи тригерів за способом функціонування.
- •Синхронний однотактний rs–тригер.
- •Синхронний двотактний rs–тригер.
- •Лекція 23. Регістри.
- •Регістри прийому і передачі інформації.
- •Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру
- •Лекція 24. Виконання порозрядних логічних операцій при передачі інформації між регістрами.
- •Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення».
- •Виконання порозрядної операції «складання за mod 2».
- •Лекція 25 Лічильники.
- •Лічильник як вузол мп-системи. Призначення та класифікація
- •Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •Лічильник з паралельним переносом.
- •Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •Лекція 26. Схеми дешифраторів.
- •Дешифратори. Класифікація.
- •Лекція 27.Шифратори, мультиплексори та демультиплексори.
- •Шифратори і перетворювачі кодів
- •Мультиплексори
- •Демультиплексор
- •Лекція 28.Суматор.
- •Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
- •Однорозрядний комбінаційний суматор.
- •Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •Багаторозрядні суматори
- •Лекція 29. Пам’ять мікропроцесорних систем.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем
- •Оперативні запам’ятовуючі пристрої
- •Постійні запам’ятовуючі пристрої
- •Лекція 30. Мікропроцесор.
- •Типова структура мікропроцесора.
- •Основні сигнали процесора.
- •А0а15 – виводи мп, які приєднуються до ша мп-системи;
- •D0d7 – двонапрямлені виводи мп, які приєднуються до шд мп-системи;
- •Лекція 31. Мікропроцесорні системи.
- •Особливості побудови мп-систем
- •Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •Лекція 32. Перетворювачі сигналів.
- •Принцип перетворення напруги в цифровий код.
- •Аналого-цифрові перетворювачі (ацп).
- •Перетворювачі напруги в код.
- •Перетворювачі кута повороту в код.
- •Цифрово-аналогові перетворювачі.
- •Перетворювач коду в напругу.
- •Перетворювач коду в кут повороту.
- •Література
З’єднання «трикутник – зірка»
Таке
з’єднання використовується в тому
випадку, коли споживач має номінальну
напругу живлення фази в
раз меншу, ніж лінійна напруга на виході
генератора (наприклад, якщоUA
= UB
=
UC
= 220 В, а Uф.ном
= 127 В). Нейтральний провід при цьому
відсутній.
При такому з’єднанні:
Як
і в системі «зірка – зірка», фазні
напруги навантаження менше лінійних
напруг (зокрема, при симетричному
навантаженні в
раз).
Лекція 9. Трансформатори.
План
Трансформатори.
Призначення та область використання.
Будова та принцип дії однофазного трансформатора.
Режими роботи.
Холостий хід трансформатора. Векторна діаграма.
Навантажений режим трансформатора
Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
Схеми заміщення.
Трансформатори
Трансформатори уявляють собою статичні електромагнітні пристрої. Їх характерною рисою є те, що вони відносяться до енергоутворюючих пристроїв, що працюють на принципі електромагнітної взаємодії.
Трансформатори. Призначення та область використання
Трансформатори
–
перетворюють змінний струм однієї
напруги в змінний струм іншої напруги
тієї
ж частоти.
Приклад. Загальна схема електрозабезпечення має вид:
Після генератора Г встановлений підвищувальний трансформатор Тр1, а в кінці лінії електропередачі ЛЕП – знижувальний трансформатор Тр2, який живить навантаження Н.
Трансформатори, що використовуються в системі електропостачання споживачів, називаються силовими.
Трансформатори використовуються також в електровимірювальних приладах, в радіотехніці, електроніці, пристроях автоматичного керування і в інших галузях техніки.
Устрій однофазного трансформатора
Схематичне
зображення устрою:
На сталевому замкнутому магнітопроводі, складеному з окремих листів електротехнічної сталі, розміщені дві обмотки з ізольованої мідної проволоки.
Електротехнічна сталь відноситься до магнітом’яких матеріалів – феромагнітних матеріалів з вузькою петлею Гистерезісу, що зумовлює незначні витрати енергії на перемагнічування.
Обмотка, що з’єднана з джерелом живлення, має назву первинної. Обмотку, що живить навантаження, називають вторинною. Всі величини, що відносяться до первинної обмотки, прийнято позначати індексом (1). Наприклад, кількість витків w1, напругу на клемах обмотки U1, струм в колі I1 і так далі. Ті ж величини, що відносяться до вторинної обмотки мають індекс (2) – w2, U2, I2 і так далі.
На електричних схемах прийняті такі умовні позначення однофазних трансформаторів:
Мета вивчення трансформаторів – отримати залежності між величинами напруг і струмів в первинній і вторинній обмотках трансформатора, встановити енергетичні співвідношення.
Режими роботи трансформатора
Вивчення трансформатора почнемо з режиму холостого ходу (х.х.).
Холостий хід трансформатора
Вцьому режимі первинна обмотка
трансформатора приєднана до джерела
змінного струму з напругоюU1,
а вторинна обмотка залишається
розімкнутою.
Під
дією прикладеної напруги U1
в первинній обмотці протікає струм
І1 0,
що має назву струм
х.х..
Трансформатор конструюється так, щоб
струм х.х. був невеликим і складав 2,5
10 % від первинного струму І1 н,
що виникає при роботі трансформатора
з повним (номінальним) навантаженням.
Струм
І1 0
збуджує магнітний потік (,
деF
= Iw
–
намагнічуюча сила (або магніторушійна
сила – МРС),
–
магнітний опір), який як і струм змінюється
синусоїдально. Цей
потік доцільно уявити як суму двох
потоків:
Головний магнітний потік Ф, що замикається по сталевому магнітопроводу і пронизує витки первинної і вторинної обмоток;
П
отік розсіювання Ф1, що замикається по повітрю, пронизує тільки витки первинної обмотки і створює індуктивний опір первинної обмотки.
При
побудові векторної діаграми трансформатора
для режиму х.х. за вихідний доцільно
взяти вектор головного магнітного
потоку
.
Через магнітні втрати в магнітопроводі
струм х.х.
випереджає
за фазою потік
на
кут
. Потік розсіювання
,
співпадає за фазою із струмом
.
Змінні
(синусоїдальні) магнітні потоки збуджують
ЕРС індукції
,
які відстають від відповідного магнітного
потоку на 90.
Користуючись виразом E = 4,44fwФm (див. виноску1) визначимо ЕРС, що індукуються головним магнітним потоком у первинній і вторинній обмотках.
E1 = 4,44fw1Фm; E2 = 4,44fw2Фm
Ці ЕРС відстають від головного магнітного потоку, що їх створив, на 90.
ЕРС E1, створена магнітним потоком розсіювання Ф1, – E1 = 4,44fw1Ф1 m також відстає від нього на 90.
Так
як струм у вторинній обмотці відсутній,
то напруга на клемах цієї обмотки
в режимі х.х. дорівнює індукованій ЕРС
.
Напруга, що приєднана до первинної обмотки трансформатора має три складові:
Напруга
, що врівноважує ЕРСЕ1 і зсунута відносно неї на 180.
Падіння напруги на активному опорі первинної обмотки Ua1 = I0R1 співпадає за фазою із струмом I0.
Падіння напруги на індуктивному опорі первинної обмотки, що врівноважує E1, UL1 = I0X L1 = –E 1, яка випереджає струм I0 на 90.
Сума
цих складових становить напругуU1
відповідно другому закону Кірхгофа для
первинного кола.
Ілюстрація векторною діаграмою:
Тут ХL1 – індуктивний опір первинної обмотки, обумовлений дією потоку розсіювання.
Рівняння за другим законом Кірхгофа для напруг первинного кола:
у векторній формі –
;
в комплексній формі –
.
Потік
розсіювання Ф1,
а відповідно і індукована ним ЕРС E1
пропорційні струму первинної обмотки
трансформатора, тому можна замінити
вектор
рівним йому за величиною і протилежним
за напрямком вектором індуктивного
падіння напруги
.
Відзначимо, що в реальних трансформаторах величина i0r1 і i0xl1 складають дуже незначну частину напруги u1, тому з достатньою точністю можна вважати u1 e1. З цього співвідношення і формули Е1 = 4,44fw1Фm випливає, що головний магнітний потік трансформатора пропорційний прикладеній напрузі:
.
Відношення ЕРС, індукованих головним магнітним потоком в первинній і вторинній обмотках, називають коефіцієнтом трансформації.
Оскільки
при х.х напруга U2 0
на клемах вторинної обмотки дорівнює
індукованій в ній ЕРС Е2,
а ЕРС Е1
дуже мало відрізняється за величиною
від напруги U1,
то коефіцієнт трансформації визначають
як відношення напруг на первинній і
вторинній обмотках трансформатора на
х.х
.