sekrety-uspixu-lvivskyx-pidpyyemciv-knyha
.pdfЗ якимитруднощами Вистикалися нарізнихетапах свого бізнесу?
Упершу чергу відсутність досвіду, стандартів, сумніви, переоцінка своїх можливостей, відсутність знань про підприємництво, це був час, коли доводилося працювати “методом тика”. На даний момент є віра у власні сили, немає переоцінки своїх можливостей, тобто ти знаєш, що ти не все знаєш, а з іншого боку, ти вже знаєш багато чого.
Яку освітуВи отримали? Чидопомоглавона установленнівласного бізнесу?
Перша освіта пов’язана з інститутом фізичної культури, що допоміг виховати
такі особисті якості, як сила волі, вміння поводитися в колективі. Друга освіта – у Львівській політехніці, спеціальність “менеджер-економіст”, вечірня форма, на якій дізнався про теорію економіки, поспілкувався з людьми, які добре розбираються в економіці. Потім було навчання у МАУП – напрями права та психології (моя улюблена тема – психологія і менеджмент, що передбачає тісну взаємодію з іншими людьми).
ЯкВиоцінюєтероботутого,щопов’язанезбізнесомвУкраїні(тренінговіком-
панії,консалтингові структури,бізнес-школи іт. п.)?
Бізнес у Львові розвивається. Звичайно, тут достатньо мало кваліфікованих бізнес-консультантів, хоча академічна освіта завжди була сильною. Мало викладачів – тренерів-практиків, більше теоретиків, а якщо людина не має практичного досвіду, то повторюватиме прочитане в книжках.
Постійно розвиваюся, відвідую різноманітні тренінги. Зараз закінчую навчання в Українській академії тренінгу, особисто у президента цієї академії, в одного з найкращих у межах СНД тренера-консультанта Всеволода Зеленіна (НЛП та коучінг). Вчився у Мерлін Аткінсон на тренінгу для тренерів (президент і засновник Міжнародного Еріксоновського Університету, відділення є в 40 країнах світу), вивчаю також технології НЛП (нейролінгвістичне програмування), яку використовує Френк П’юселік (один із перших розробників НЛП, людина зі світовим іменем).
НаВашудумку,якінайважливішірисиуспішногобізнесмена?Хтотакийуспішнийпідприємець?
Змоєї точки зору дуже важливими рисами є незалежність, відчуття свободи, сила волі, схильність до ризику, наполегливість, цілеспрямованість і високий рівень комунікабельності, а саме: вміння гарно, а основне правильно спілкуватися з людьми. Ну і, звичайно, потрібні базові економічні знання.
Можна сказати, що успішний підприємець – це сміливість, наполегливість, воля, помножені на креатив, помножені на важкий труд і на вміння ефективно здійснювати комунікацію.
Де Вичерпаєте натхнення,енергію?
Перш за все у сім’ї і у спілкуванні з різноманітними успішними людьми, котрі для мене є взірцем.
На роботіВи підприємець,авдома?
А вдома я батько.
20
Колись для себе відкрив таке поняття, як афірмації, у межах так званого методу Георгія Ситіна “СОЭВУС (словесно-образное, эмоционально-волевое управление состоянием)”. Спочатку це не сприймав серйозно. Почитавши книжку Луізи Хей, зробив висновок, що заробляю великі гроші легко. Не все мені вдається, але 4 рази на рік ми з сім’єю відпочиваємо. Майже кожні вихідні так само відпочиваємо, на роботу приходжу, коли хочу, і йду, коли хочу. Інколи можу провести на роботі цілу добу, а інколи – взагалі не вийти. Це залежить від настрою і від потреби.
Чи Виздійсниливже своюзаповітнумрію?Іякавона, якщо не секрет?
На кожному етапі в людини є мрії, погано, коли людина здійснює мрію, “си-
дить на вершині” і не знає, що далі робити. В мене мрія, це як процес. На кожній сходинці досягаю чогось нового і радію за свої результати. Зараз заповітна мрія – створення потужної консалтингової компанії, яка вийде на ринок за межі України, буде ефективною у питаннях із трансформації людського розвитку. Для цього я розробив систему розвитку людей та компаній “Технології Успіху”, гасло нашої компанії – “Створюємо кращу реальність!”.
Улюблене місце у Львові, Україні та світі.
Проспект Т. Шевченка де розташований Гранд-клуб “Софія”, де ходжу в спортзал, де чудова кав’ярня – Дім кави, де Макдональдс, де Укрсиббанк (там багато разів брав кредити і успішно ними користувався), де банк “Універсальний” (там мав депозити). З проспектом пов’язані гарні особисті спогади, там є “Вероніка”. В Україні – це містечко поблизу Старого Самбора, з якого я родом, – ліс Рубань, де почуваюся надзвичайно. Україна подобається найбільше, хоча деякий час жив у Празі. Але найбільше мене приваблюють віддалені куточки Львівської та ІваноФранківської областей.
Чи багато Ви читаєте? Що саме Ви читаєте та які книги справили на Вас най-
більшевраження?
Щодня читаю як мінімум 50 сторінок, іноді можу цілу ніч читати і здатен “проковтнути” за раз 300-400 сторінок. У дитинстві надавав перевагу художній літературі, зараз – професійній. Найбільше на мене вплинули Ентоні Робінс “Неиссякаемая власть”, “Разбуди в себе исполина”, “Об абсолютных законах в бизнесе”; Брайан Трейсі, Роберт Кіосакі “Богатый папа”, Річард Бах “Чайка на ім’я Лівінгстон”.
НаякезапитанняВи заразнемаєтевідповіді,аледужехотілиб отримати?
Найбільше мене цікавить, як ефективніше використовувати свої здібності.
Чи залучаєтеВимолодь до своєїдіяльності?
Звичайно! Можна сказати, що в газеті “Експрес” завдяки Ігору Петровичу По-
чинку (засновник і генеральний директор ТзОВ “Видавнича група “Експрес”), реалізована одна з найуспішніших моделей розвитку людини та компанії, які я бачив житті, і радий, що долучився до цього процесу. Зараз у рекламному відділі працює більшість тих людей, яких набирав і навчав. Молодь приходить на роботу і в “Експрес”, і на мою приватну фірму. Мені подобається працювати з молодими людьми, тому що тоді ти відчуваєш себе таким самим запальним, молодим ентузіастом.
21
Які Ваші рекомендації для тих, хто думає розпочати свій бізнес? Як сьогодні
започаткувативласнусправу?Зчогопочати?Чиварто?
Зараз модно мати свій бізнес. Можна бути успішним і без цього. Власний бізнес – це великий ризик, власний бізнес – це часто не те, чого ми чекаємо, це велике випробовування, для цього необхідно стати зовсім іншим, ніж ти був до того. Чи потрібно це кожній людині? А от тим, хто вже для себе вирішив відкрити власний бізнес, в першу чергу потрібно слухати своє серце. Навіть якби весь світ сказав, що ти цього не можеш зробити, вірити потрібно тільки собі, іти за своєю мрією. І друге, що потрібно зробити, – визначити ціль: конкретну, окреслену у часі, амбіційну, реальну, вимірювану, створити її досягнення чіткий план, а потім діяти, діяти і діяти. І причому щодня потрібно здійснювати хоча б один крок у напрямку до цілі. Слона можна з’їсти тільки по кусочку.
На Вашу думку, які найперспективніші ніші (сфери) для підприємницької діяльності?
Яне фахівець у великому бізнесі, але вважаю дуже перспективним напрямом продукти харчування. Думаю, їхнє значення зростатиме, відповідно, збільшуватиметься ціна. Йдеться і про виготовлення, і про реалізацію, тобто все що пов’язане з продуктами харчування. Наступною сферою є власне консалтингова та тренінгова діяльність, а саме: коучінг. Актуальними є різноманітні курси ораторського мистецтва, яких в Україні практично немає. Хоча і спостерігається криза нерухомості, але саме операції з нерухомістю завжди будуть прибутковими. Перспективними є рекламний бізнес і, звичайно, інтернет-торгівля. Тобто віртуальна і матеріальна реальність все більше будуть поєднуватися і людство рухається в напрямку до створення штучного інтелекту. Це пов’язане як з великими перспективами, так і загрозами.
Ваше побажання читачам книги…
Чомусь виникла така асоціація. Олімпійський вогонь запалюють у Греції. Після того він поширюється у всіх країнах, кожен несе частинку цього вогня. Будьте тими, хто поширює вогонь знань, добробуту! Запалюйте серця людей і несіть добру звістку, і створюйте власну реальність, кращу реальність.
22
РоманІвановичБориско
“ОПТИКА НОВА”
Секрети успіху:
•оптимізм;
•працьовитість;
•сміливість.
Щодля Вас означає успіх?
Успіх – це впродовж довгого часу іти
вперед до своєї мети.
Яку історію у Вашому житті Ви вважаєте найуспішнішою?
Умоєму житті було багато успішних історій. Найбільш успішним проектом у бізнесі є співробітництво з дизайнером Роксоланою Богуцькою.
Ваш першийприбуток. ЯкВи його отримали?
Урадянські часи мені було 13-14 років, я на літніх канікулах працював столяром на Львівському ВО “Полярон”, отримав свою першу зарплату – двісті карбованців.
Розкажітьпро етапи становленняВас якпідприємця.
Моє становлення як підприємця розпочалося у 90-і роки, у час суцільного без-
робіття та низької оплати праці, а хотілося мати кращий рівень життя. Тоді створювали ТзОВ, багато з яких пізніше розпадалося. Я теж брав участь у багатьох з таких бізнес-проектів, але згодом з дружиною створили власне ТзОВ, яке розвиваємо і дотепер. В цей час була дуже важливою підтримка родини, особливо дружини. Допомагали друзі та колеги, разом вчилися жити в нових ринкових умовах.
Щовиявилосянайважчимнастартівласноїсправи?Що Вам перешкоджало?
Тоді заважали неврегульованість законодавчої бази, закони змінювалися що
півроку, свавілля органів контролю. Але хто дійсно хоче працювати, той досягає успіху в будь-яких умовах.
Розкажітьпро етапи розвитку Вашогобізнесу,з якимитруднощами Вистика-
лися.
Починав як усі, їздив за кордон з товаром, продавав, привозив сюди. Пізніше зрозумів, що треба з метою досягнення стабільності мати свою справу. Почав спеціалізуватися на бізнесі, пов’язаному з оптикою, від 1993 року. У цей час у Львові не було приватних оптик, а в Україні існувала одна – в Одесі. Ми почали з відділу в магазині, де виставили стенд з окулярами. Пізніше з розвитком приватних оптик відійшли від роздрібної і перейшли до гуртової торгівлі. А з 1999 року відкрили перший магазин “Оптика Нова”, зараз таких вже шість: у Львові, Києві і в Червонограді.
23
Яку освітуВи отримали? Чидопомоглавона установленнівласного бізнесу?
Технікум радіоелектроніки, де давали дуже якісну освіту, рівень і фах викладачів відповідали університетському. Коли прийшов з армії, зрозумів, що моя освіта вже не потрібна. А оскільки змалку чув про роботу матері – економіста, бухгалтера, вступив на вечірнє відділення економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Нам читав лекції Віктор Пинзеник, це були найцікавіші заняття. Він викладав своє бачення проблем, і хоча ми не все розуміли, сьогодні бачу, як багато з прогнозів В. Пинзеника збулися. Загалом було багато мудрих викладачів.
Чимзаймається Ваша компанія?Якіїїнайближчі плани?
“Оптика Нова” – це роздрібна та гуртова торгівля оптикою (лінзи, оправи та
аксесуари) та обладнанням для оптичних майстерень та кабінетів лікарів, виготовлення окулярів, корекція зору, послуги лікаря. Плануємо розширяти мережу з допомогою франшизи.
Учому цінність таунікальність Вашоїкомпанії?
Ябагато подорожую, скрізь цікавлюся роботою оптичних компаній. Хочу сказати, що ми вирізняємося співвідношенням якості і ціни. Ми є лідерами. Наприклад, оправи, що у Франції коштують 150 євро, у нас – в еквіваленті 80 євро, крім того, у нас – найсучасніше обладнання для виготовлення окулярів і ми використовуємо найкращі лінзи відомих фірм, зокрема “Карл Цейс”. У 2007 році відбувався конкурс компанії “Карл Цейс” серед продавців-консультантів оптичних салонів. Наші працівники посіли 1-е місце в Україні і 3-є місце в СНД.
ЯкВиоцінюєтероботутого,щопов’язанезбізнесомвУкраїні(тренінговіком-
панії,консалтингові структури,бізнес-школи іт. п.)?
Мав нагоду бути на бізнес-тренінгу в Німеччині (1988 р.), навчався і в Украї-
ні. Організовував такі тренінги для своїх працівників. На жаль, у нас досвідчених тренерів-практиків я не бачив. У таких спеціалістів з Німеччини є чому навчитися. Пам’ятаю,тренер,якиймавсписокучасниківіданіпровидїхньоїдіяльності,вперше зайшов до групи і відразу безпомилково зміг визначити, хто є хто. Це вразило. У нас, на мою думку, викладають теорію і не зважають на практичні потреби.
НаВашудумку,якінайважливішірисиуспішногобізнесмена?Хтотакийуспіш-
нийпідприємець?
Це працьовитість. Він має бути трудоголіком, не боятися ризикувати, застосовувати здоровий глузд.
Де Вичерпаєте натхнення,енергію?
Вколі сім’ї. Дружина, діти – великий стимул до життя. Люблю мистецтво, класичну музику, живопис епохи Відродження. В Італії обов’язково відвідую музеї, щоб отримати насолоду від мистецтва минулого.
На роботіВи підприємець,авдома?
Роботі присвячую робочий час. Я дуже рано йду на роботу і пізно повертаюся
з роботи. У вільний час граю у футбол, подорожую, відвідувати концерти класичної, стародавньої музики. Наша компанія підтримує Фестиваль стародавньої музики у Львові. З фестивалем пов’язую цікавих людей, з якими приємно спілкуватися.
24
Чи Виздійсниливже своюзаповітнумрію?Іякавона, якщо не секрет?
Не знаю, чи вистачить життя для реалізації мрії. Моя мрія – потужна мережа оптик у цілому світі. Коли починав цей проект десять років тому, думав, що ця мрія здійсниться швидше. Тепер бачу, що доведеться моїм дітям долучатися до реалізації цієї мрії. Час покаже.
Улюбленемісце уЛьвові, Україні тасвіті.
УЛьвові особливо почуваюся у Преображенській церкві, це потужне енергетичне місце. Ще студентом заходив туди молитися. Подобається площа Ринок. В Україні улюблене місце – Карпати, а саме: Криворівня, Верховина, взимку – Буковель. У Європі фантастичне місто – Флоренція, де стільки творів мистецтва, що і за рік не передивитися. В Альпах є чудові куточки, прекрасні у всі пори року.
Чи багато Ви читаєте? Що саме Ви читаєте та які книги справили на Вас найбільшевраження?
Удитинствічитав3-5книжокнадень,батькихвилювалися,щобнепогіршився зір. Улюблені письменники – Д. Лондон, Е. Ремарк, В. Винниченко. Тепер читаю професійну літературу або філософського спрямування. Був момент, коли спалахнуло багато імен молодих українських письменників, але, на мою думку, варта уваги лише М. Матіос. На газети (“Львівську”, “Поступ”) часу мало. Не подобається рівень періодики, вона безбарвна, від неї віддає провінційністю.
НаякезапитанняВи заразнемаєтевідповіді,аледужехотілиб отримати?
До життя ставлюся по-філософськи. Немає такого, що я вимагаю негайного
одержання знань про усе. Треба жити і тішитися нинішнім днем та прагнути духовного розвитку.
Чи залучаєтеВимолодь до своєїдіяльності?
Унас багато студентів проходять практику, а пізніше кращих з них беремо на роботу. Середній вік працівників – 30 років.
Які Ваші рекомендації для тих, хто думає розпочати свій бізнес? Як сьогодні
започаткувати власнусправу? Зчогопочати? Чи варто?
Не треба боятися труднощів і невдач. У мене були випадки, коли починав з
нуля, виходив на мінусовий прибуток. Від того ніхто не застрахований. Але якщо працювати від ранку до вечора, то неодмінно досягнеш позитивного результату. Починати краще в чийомусь успішному бізнесі, придивитися до нього, набути досвіду, шукати свою ідею, а ідей насправді багато. Кожна з них має право на життя. Колись побачив у Варшаві оголошення “гостріння ножів для поліграфії” і подумав, що заробляти можна на всьому. Бізнес – море, але щоб не потонути в ньому, треба працювати.
На Вашу думку, які найперспективніші ніші (сфери) для підприємницької ді-
яльності?
Це сфера обслуговування, туризм. Головне – заняття до душі і знання в обраній сфері.
Вашепобажаннячитачамкниги…
Бути оптимістом, не боятися труднощів, хотіти працювати.
25
ОрестВолодимировичВовк
ЗАТ “ЕНЗИМ”
Життєве кредо:
“Досягати порозуміння з людьми, робити добро”
Секрети успіху:
•досвід;
•диверсифікація бізнесу;
•професійні кадри.
Що дляВасозначаєуспіх?
Успіх – це реалізація задуманого.
Яку історію уВашомужитті Вивважаєтенайуспішнішою?
Колись неперспективне підприємство я зумів перетворити на компанію-лідера
національного, навіть європейського масштабу.
Вашпершийприбуток.Як Вийого отримали?
Моїм першим прибутком була перша заробітна плата, яку отримав ще в радян-
ські часи.
Розкажітьпро етапи становленняВасяк підприємця.
Спочатку став керівником з примусу. Коли мене, випускника Львівської по-
літехніки, замість скерування на теплову чи атомну електростанцію розподілили в трест спирту та горілки Львівської області, я сприйняв це дуже боляче. Усі мої спроби відкріпитися в Міністерстві харчової промисловості, яке за рахунок залучення спеціалістів-енергетиків підвищувало технологічний рівень своїх підприємств, були безрезультатними. Єдине, чим зміг себе втішити, що після трьох обов’язкових років відробітку за скеруванням все ж повернуся до великої енергетики. Але, як мовиться, було би щастя, та нещастя помогло. Я потрапив в середовище управлінських зубрів, наймолодший з яких був удвічі старшим за мене. Вони керували 15-ма спиртовими і кількома горілчаними заводами. Завдяки цим професіоналам отримав величезну практичну підготовку, якої не отримаєш, читаючи книжки. За три роки забув про амбітні “енергетичні плани” і пропрацював у тресті майже два десятиліття: старшим інженером, головним енергетиком, начальником виробничого відділу… Але 1989 року несподівано мене кинули на найбільш відсталий не лише в нашому об’єднанні (раніше – тресті), але й у всій харчовій галузі Львівщини дріжджовий завод, який увійшов в об’єднання спиртової промисловості. До цього за вісім років на дріжджовому заводі змінилося вісім директорів. Я впродовж двох тижнів наполегливо відмовлявся від цієї безперспективної пропозиції. Однак гендиректор об’єднання сказав, що покладає на мене великі надії, і пообіцяв, що скеровує мене на дріжджовий завод для прориву ситуації – лише до покращення ситуації. Тож цей “подарунок” змушений був прийняти 2-го січня, на свій день народження. Тоді й не здогадувався, що з цього моменту моя підприємницька кар’єра почне рости, як на дріжджах.
26
Щовиявилосянайважчимнастартівласноїсправи?Що Вам перешкоджало?
Яне був технологом дріжджового виробництва і для виведення специфічного підприємства з кризи потребував допомоги професійних експертів. Тут стали в нагоді давні стосунки з науковими інститутами Києва і Москви. Я домовився, щоб їхні фахівці консультували нас як у режимі аутсорсінгу, так і безпосередньо на виробництві. Спеціалісти підприємства, з одного боку, не мали потрібних знань і кваліфікації, а з іншого, – заробляючи 80-90 рублів щомісяця, не були налаштовані на результат. Їх більше цікавило, як вкрасти, аніж як більше й ліпше виробити. Тому за два роки звільнив 90 % персоналу і взяв на роботу нових людей – спеціалістів з пивоварні, винзаводу, кондитерської фірми, а також випускників Львівської політехніки і технікуму харчової промисловості.
Розкажітьпро етапи розвитку Вашогобізнесу,з якимитруднощами Вистика-
лися.
Коли прийшов на підприємство у 1989 році, воно виробляло близько 20 тонн дріжджів на добу, а це – шість тисяч тонн на рік. Перші позитивні результати ми отримали за 2-2,5 роки. На тому самому обладнанні вихід продукції з однієї тонни сировини збільшився на 10-15 %. Тоді звільнятися з цього заводу вже не хотів. Тим паче, що тоді в Україні починалися ринкові процеси і законодавство дозволяло взяти підприємство в оренду. Ініціативна група дріжджового заводу, до якої увійшли економісти, фінансисти, технічні керівники, розробила програму з його роздержавлення. Восени 1993 року через Фонд держмайна колектив оформив оренду підприємства. Пропрацювавши півроку, ми заробили гроші і, доклавши ваучери працівників заводу та членів їхніх сімей, усім колективом викупили завод. Так, у липні 1994 року кілька сотень акціонерів стали власниками ЗАТ “Ензим”. І ми розпочали реконструкцію виробництва, не зупиняючи завод. Зарубіжні технології, які впроваджувало наше підприємство, були невідомі в колишньому Союзі. Згідно з програмою розвитку “Ензиму” відбулася комплексна модернізація підприємства з автоматизацією виробничого процесу і контролю за продукцією. Для цього встановили лінії провідних світових виробників такого обладнання
зНімеччини, Великобританії, Швеції, Австрії, Нідерландів. Переоснащення заводу коштувало близько 50 млн. євро. Крім цього, для обслуговування такої високоточної техніки ми здійснювали перепідготовку своїх кадрів на базі інститутів в Україні і за кордоном – у Німеччині та в Австрії. Нас постійно консультували зарубіжні фахівці. Така робота тривала безупинно впродовж шести років. Її ціллю було не тільки виготовити якісні дріжджі, але й гарантувати якісну випічку хліба. І цілі досягли. Та згодом, коли помітили тенденцію зменшення обсягу прибутків на ринку дріжджів, то вирішили диверсифікувати бізнес. Вибрали дуже ризиковий новий напрямок, якого в Україні не було, – збудували перший в державі завод
звиробництва кормів для тварин під торговими марками “Гав!”, “Мяу!” і “Клуб 4 лапи”. Ризикували десятками мільйонів євро, коли будували завод “Кормотех”, створювали мережу дистрибуції.
Зараз реалізовуємо новий проект вартістю у 10 млн. євро – з очищення стоків і одержання з них побічних продуктів. Це ноу-хау дасть змогу покращити екологію і отримувати на виході біогаз і міндобрива. В Європі проекту такого рівня з очи-
27
щень дріжджових стоків немає на жодному профільному заводі. А ефективність цього проекту вивчали у Південній Америці.
Яку освітуВи отримали? Чидопомоглавона установленнівласного бізнесу?
У1971 році я закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю “Автоматизація теплоенергетичних процесів”. Звичайно, для виробничника – це дуже хороша база. Решта залежить від досвіду.
Чимзаймається Ваша компанія?Якіїїнайближчі плани?
Передусім ми займаємося виробництвом дріжджів під торговою маркою
“Львівські дріжджі”.
Забезпечуємо своєю продукцією близько 70 % ринку хлібопекарства України – від хлібозаводів до супермаркетів. “Ензим” експортує дріжджі в Голландію, Бельгію, Чехію, Угорщину, Румунію, Польщу і на цьому не зупиняється. Зокрема, в Польщі недавно підрахували, що кожна п’ята хлібина випечена там на наших дріжджах. Тож ми випередили за результатами роботи довоєнний дріжджовий завод, який був нашим попередником. Назва торгової марки “Львівські дріжджі” на експортних упаковках дублюється одинадцятьма іноземними мовами.
Крім того, займаємося дистрибуцією кормів для тварин під торговими марками “Гав!”, “Мяу!” і “Клуб 4 лапи”. Є в нас і третій напрямок роботи – екологічний.
Учому цінність таунікальність Вашоїкомпанії?
За валовими показниками “Ензим” посідає перше місце серед українських ком-
паній та компаній колишнього Радянського Союзу, п’яте – в Європі за валовими показниками. Вищі валові показники від “Ензиму” мають тільки транснаціональні компанії, до складу яких входить не одне, а кілька або й кільканадцять підприємств. Думаю, це вже свідчить про унікальність компанії.
ЯкВиоцінюєтероботутого,щопов’язанезбізнесомвУкраїні(тренінговіком-
панії,консалтингові структури,бізнес-школи іт. п.)?
На жаль, рівень більшості львівських тренінгових та консалтингових компаній
сьогодні дуже низький, вони просто займаються заробітчанством. На мій погляд, їх проблема – в недостатній кваліфікації працівників. В разі потреби наша компанія користується послугами міжнародних фірм.
НаВашудумку,якінайважливішірисиуспішногобізнесмена?Хтотакийуспіш-
нийпідприємець?
Лідер, готовий присвятити своїй справі практично весь час.
Де Вичерпаєте натхнення,енергію?
У щоденній праці.
На роботіВи підприємець,авдома?
Я – голова родини, чоловік, батько, що надзвичайно пишається своїми дітьми,
дідусь.
Чи Виздійснили вжесвоюзаповітну мрію?І якавона,якщоне секрет?
Скажу лише, що частково свою мрію вже здійснив.
28
Чи багато Ви читаєте? Що саме Ви читаєте та які книги справили на Вас най-
більшевраження?
Останнім часом встигаю читати лише газети і журнали. На книги немає часу.
Чи залучаєтеВимолодь до своєїдіяльності?
Безперечно. Це крок у завтрашній день.
Які Ваші рекомендації для тих, хто думає розпочати свій бізнес? Як сьогодні
започаткувати власнусправу? Зчогопочати? Чи варто?
Це рішення кожен повинен прийняти для себе сам, і воно має бути виваженим.
На Вашу думку, які найперспективніші ніші (сфери) для підприємницької діяльності?
Ті, які є до душі самому підприємцю. Започаткувати власну справу нескладно, але для досягнення успіху цього замало.
Вашепобажаннячитачамкниги…
Цінуйте людей, що є поруч.
29