Дисципліна: «Кольорознавство».

Фізичні основи вчення про колір. Історико-культурологічні і фізичні аспекти кольорознавства. Історичні відомості з кольорознавства. Класифікація кольорів.

Питання кольору в різних науках. Відмінності використання кольору в живописі, архітектурі, дизайні, декоративно-прикладному мистецтві. Історико-культурологічні аспекти семантики та символіки кольору. Початкові типи колірних гармоній. Огляд основних періодів світового мистецтва за характерним колоритом. Еволюція науки про колір. Системи гармонізації кольорів. Кольорознавство як наукова дисципліна. Еволюція науки про колір. Наукові засади навчання художників, оволодіння теоретичними знаннями та відповідною термінологією. Функція кольору в природі. Природна гармонія кольорів. Природа світла. Фізика – перша наука, що почала вивчати колір. Сучасне наукове визначення кольору як відчуття, що виникає в органі зору під впливом світла. Спектр. Систематизація кольорів спектру у вигляді трикутника та круга. Різний спектральний склад світла від різних джерел та різний внаслідок цього колір освітлення. Поняття про предметний, локальний колір і колір зумовлений. Світлові зміни, що сприймаються оком. Відбиття, поглинання і заломлювання світла різними поверхнями та залежно від цього сприйняття кольору предмету. Поділ всіх кольорів на дві групи – ахроматичні та хроматичні. Три основні характеристики хроматичного кольору: колірний тон, світлість, насиченість. Поділ кольору об`єкта на колір і тон – умовність мистецтва. Особливе значення в живопису насиченості кольору предмета або об`єкта. Змішування кольорів. Синтез світла. Аддітивне і субтрактивне змішування кольорів. Фізичні процеси, які відбуваються внаслідок аддітивного змішування кольорів. Фізичні процеси, які відбуваються внаслідок субтрактивного змішування кольорів. Механічне і оптичне змішування. Закони оптичного змішування кольорів. Фізико-хімічні і оптичні властивості фарб. Фізіологічні основи вчення про колір. Явище бінокулярного зору. Акомодація. Три складових сприйняття зору. Психологічна дія кольору. Психологічна дія окремих видів контрастів. Сильні контрасти. Формоутворюючі контрасти. Конструктивні контрасти. Розділяючи контрасти. Сильні хроматичні контрасти. Сильні світлотіні контрасти. Слабкі контрасти і їх значення в творчості дизайнера одягу, середовища, графічного дизайнера. Закономірності сприйняття кольору. Органи зору. Особливості зору.

Дисципліна: «Композиція».

При вивченні курсу головна увага зосереджується на розгляді та вивченні таких питань: поняття композиції та формоутворення; види композиції; основи художньої композиції; фронтальна композиція; об’ємна композиція; просторова композиція; об’ємно-просторова структура в дизайні та архітектурі.

Основним завданням композиційної побудови є створення гармонійного образу та забезпечення цілісності і єдності загального вирішення, в якому кожне об’ємно-просторове формування забезпечує диференціацію і взаємозв’язок всіх елементів. Тому кожний елемент об’ємно-просторової структури впливає не тільки на структуру всієї композиції і її розшарування в просторі, а також на її якості. Отримані теоретичні знання, закріплені практичними вправами допомагають засвоїти ряд суттєвих факторів в побудові архітектурно-дизайнерській композиції. Усвідомлення цих закономірностей особливо необхідне при засвоєнні основної профілюючої дисципліни «Дизайн-проектування» - стрижневої для всього процесу навчання. Практичний курс передбачає фахову підготовку відповідно до освітньо-кваліфікаційної програми. Таким чином на першому рівні починаючи з простіших елементів композиції, поступово ускладнюється завдання, курс композиції підводить до самостійної композиційної творчості. Самостійній роботі відводиться особлива роль. Метою курсу є розвиток творчого процесу шляхом пошуку матеріально-просторової форми засобами естетичної виразності, гармонізації форми, формотворчих засобів об’ємно-просторових структур. Завдання курсу: - пошук виразності форми на основі композиційних принципів і категорій, а саме пропорційності, масштабності, композиційної рівноваги, закономірностей організації об’ємно-просторових форм. В результаті вивчення дисципліни студент отримує вміння спрямовані на пошук художньої виразності (форма, ритм, колір, контраст, пропорції, текстура, пластика, гармонія); закономірностей і формотворчі можливості метру і ритму; - основні різновиди композиції та їх закономірності. Знання ґрунтовного розуміння і доброго засвоєння лекційного матеріалу для самостійного виконання творчих та практичних завдань, різноманітних форм пошукової і дослідницької роботи.

Дисципліна: «Комп’ютерне дизайн проектування».

«Комп’ютерне дизайн проектування» є однією з професійно орієнтованих дисциплін, включених у програму підготовки фахівців усіх спеціалізацій спеціальності «Дизайн середовища». Курс базується на практичних напрацюваннях комп’ютерної графіки в архітектурі, декоруванні та оздобленні інтер’єрів, ландшафтного моделювання:

• основи трьохвимірної комп’ютерної графіки;

• вивчення основних методів формотворення трьохвимірних об’єктів;

• робота з матеріалами, створення та налаштування матеріалів;

• робота з джерелами освітлення;

• робота з об’єктом «камера»;

• візуалізація, вибір ракурсу візуалізації;

• моделювання рельєфу на основі топографічних карт земельної ділянки;

• моделювання рослин. моделювання ландшафтного оформлення проекту;

• моделювання штучного освітлення ландшафтного дизайну;

• моделювання фонтанів та водоспадів в ландшафтному середовищі;

• v-ray візуалізатор. моделювання природного освітлення;

• аналіз та особливості додаткових візуалізаторів;

• моделювання природнього освітлення інтер’єру.