.Завданням сучасної психології вищої школи є:

Дати викладачу в практичному плані:

Знання з психологічних проблем управління діяльністю в умовах вузу.

Навчити використовувати психологічні закономірності для підвищення ефективності занять з ФВ.

Навчити діагностувати психічні явища, які виникають в колективу з метою їх корекції.

Ознайомити з методиками управління актуальними психічними станами, які виникають на заняттях і під час здачі сесії.

Дати психологічні знання необхідні для педагогічної майстерності.

В теоретичному плані:

Вивчити вплив ФВ на психіку та здоров’я особистості.

Дослідити структуру особистості студента.

Розробити психологічні умови підвищення ефективності навчального процесу.

Розкрити проблеми психологічної підготовки студента на заняттях з ФВ і враховуючи досягнення сучасної психологічної науки розробити і втілити в практику її основні засоби.

Вивчити соціально-психологічні явища в колективі та в практичному плані надати методи їх діагностики.

Психологія ВШ вивчає психологічні особливості особистості і діяльності викладача і студента, умови і засоби психологічної підготовки, психологічні параметри научіння, мобілізаційну готовність, психологічні фактори навчально-виховного процесу.

В психології ВШ використовують наступні методи дослідження: організаційні, які визначають стратегію дослідження; емпіричні, що дозволяють отримати безпосередні дані; методи кількісно-якісного аналізу, що кількісно оцінюють інформацію.

Предметом психології вищої школи є особистість викладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії.

Психологія вищої школи має тісні зв’язки з іншими галузями психології:

- Педагогічної психології, що визначається необхідністю розв’язання завдань управління педагогічним процесом;

• Віковою психологією, що забезпечується загальним принципом аналізу студентського віку;

• Соціальною психологією, яка дає загальні орієнтири для аналізу студентської групи;

• Загальною психологією, яка дозволяє проаналізувати діяльність студентів та викладачів;

Є зв’язок психології вищої школи також з психодіагностикою, психологією наукової творчості, психологією праці, педагогікою, акмеологією, теорією та методикою фізичного виховання і спорту.

Методологічними засадами психологія вищої школи є: системний підхід, який передбачає вивчення психічних явищ вцілому; діяльністний підхід, який передбачає вивчення особистості в основних видах діяльності; принципи об’єктивності, надійності та валін ості отриманих даних

Психологічна структура особистості.

Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під впливом соціальних факторів в умовах здійснення ним діяльності та спілкування з іншими людьми. Тому особистість можна вважати "системою систем", на що вказував Г. С. Костюк. Синтез системного уявлення про особистість має відповідати ознакам системного підходу, таким як наявність цілісної структури елементів, взаємозв'язків між складовими елементами, ієрархічної організації елементів, системоутворюючих факторів, вхідних та вихідних структурно-функціональних характеристик, рівня розвитку системи тощо. Разом із тим у такій системі має бути врахована соціальна, психологічна, індивідуальна своєрідність, зокрема наявність в особистості такої специфічної підсистеми, як самосвідомість. Підсумовуючи аналіз наукових даних, можна стверджувати, що в основі системної психологічної структури особистості лежать три базових виміри: І - соціально-психолого-індивідуальний - вертикальний; II - діяльнісний - горизонтальний; ПІ - генетичний - віковий, за допомогою якого характеризується рівень розвитку властивостей особистості, її задатків і здібностей на певному етапі становлення індивіда як особистості.