- •Теоретико-методологічні основи і методологія психології вищої школи.
- •Основні методи психології вищої школи
- •.Завданням сучасної психології вищої школи є:
- •Психологічна структура особистості.
- •Загальна хар.Псих.Процесів.Та їх розвиток у студ.
- •Види психічних процесів
- •Методики вивчення психічних процесів
- •Психічні стани в учасників навчально-виховного процесу…..
- •Темперамент в учасників навчально-виховного процесу….
- •Здібності в учасників навчально-виховного процесу….
- •Характер в учасників навчально-виховного процесу….
- •Соціально-психологічна хар.Навчального закладу як великої соц..Групи
- •Соціально-психологічна характеристика студ.Та педагогічного колективу
- •Соціально психологічні проблеми згуртованості студ.Колективу.
- •Проблема лідерства у студ.Колективах та їх значення для освітньої організ.
- •Значення лідерства у студентських колективах
- •Спілкування,його місце і роль у навчальному закладі.
- •Культура спілкування учнів як психологічний феномен
- •Педагогічне спілкування у діяльності інженера-пед та його особлив.
- •Психологічні способи впливу у процесі спілкування
- •1. Способи спілкування та їх різновиди.
- •Гуманістична психологія як основа ефективного функціо.Освітніх закладів.
- •. Стилі керівництва управлінського персоналу навч.Зак.
- •Поняття про мотивацію та її значення для процесу управління
- •Зміст та структура психологічного клімату в освітніх організаціях.
- •Структура та динаміка конфліктів в освітніх орг..Та способи їх запобігання.
Психічні стани в учасників навчально-виховного процесу…..
Важливість вивчення психічних станів пояснюється тим, що від їхньої зміни залежить ефективність поведінки й діяльності. Особливо це стосується людей, специфіка діяльності яких та умови її виконання часто мають складний, надзвичайний характер.
Отже, психічний стан, з одного боку, можна розглядати як інтегроване відображення у психіці взаємодії внутрішніх умов і зовнішніх впливів у відносно статичний відрізок часу. З іншого - як проекцію психічних процесів на психічні властивості людини, унаслідок чого зіштовхнуться психоенергії різних потенціалів, що зумовлює появу тимчасової надлишкової психоенергії, яка й визначає психічний стан людини. Після її нейтралізації зникає стан, який вона зумовила.
Під ПСИХІЧНИМ СТАНОМ розуміють тимчасовий функціональний рівень психіки, який відображає взаємодію впливу внутрішнього середовища організму або зовнішніх чинників та визначає спрямованість перебігу психічних процесів у цей момент і вияв психічних властивостей людини.
Психічний стан тісно пов'язаний з індивідуальними властивостями особистості, оскільки він характеризує психічну діяльність не загалом, а індивідуально. Стан страху в однієї людини може виявлятися у психічному збудженні, а в іншої - у психічному "паралічі", гальмуванні психічної діяльності. Так само, як психічні властивості відбиваються на психічних станах, психічні стани можуть переходити у психічні властивості. Якщо людина дуже часто переживає стан тривоги, можливе формування особистісної властивості - тривожності. Але відповідність між психічним станом і рисою особистості не є правилом. Зокрема, поруч з "нестримністю" як стійкою властивістю холеричного типу існує "нестримність" як стан, який може виникати в кожної людини і не бути характерною властивістю поведінки.
Темперамент в учасників навчально-виховного процесу….
Темпера́мент — вроджена (біологічно зумовлена) і незмінна властивість людської психіки, що визначає реакції людини на інших людей та на обставини. Термін введено в ужиток Клавдієм Галеном, у перекладі з латини означає «належне співвідношення частин».
У кожного темпераменту можна знайти як позитивні, так і негативні властивості. Гарне виховання, контроль і самоконтроль дає можливість проявитися: меланхоліку, як людині вразливій з глибокими переживаннями і емоціями; флегматик, як витриманий, без поспішних рішень людині; сангвінік, як високо чуйну для будь-якої роботи людині; холерики, як жагучій, шаленій та активній в роботі людині.
Негативні властивості темпераменту можуть проявитися: у меланхоліка - замкнутість і соромливість; у флегматика - байдужість до людей, сухість; у сангвініка - поверховість, розкиданість, мінливість; у холерика - поспішність рішень.
Розрізняють такі основні властивості темпераменту, як:
-
Сензитивність
-
Реактивність
-
Пластичність
-
Ригідність
-
Резистентність
-
Екстравертованість
-
Інтровертованість
Від темпераменту людини залежать:
-
Швидкість виникнення психічних процесів (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість мислення, тривалість зосередження уваги і т.п.);
-
Пластичність та стійкість психічних явищ, легкість їх зміни і переключення;
-
Темп і ритм діяльності;
-
Інтенсивність психічних процесів (наприклад, сила емоцій, активність волі);
Спрямованість психічної діяльності на певні об'єкти (екстраверсія або інтроверсія).