- •Теоретико-методологічні основи і методологія психології вищої школи.
- •Основні методи психології вищої школи
- •.Завданням сучасної психології вищої школи є:
- •Психологічна структура особистості.
- •Загальна хар.Псих.Процесів.Та їх розвиток у студ.
- •Види психічних процесів
- •Методики вивчення психічних процесів
- •Психічні стани в учасників навчально-виховного процесу…..
- •Темперамент в учасників навчально-виховного процесу….
- •Здібності в учасників навчально-виховного процесу….
- •Характер в учасників навчально-виховного процесу….
- •Соціально-психологічна хар.Навчального закладу як великої соц..Групи
- •Соціально-психологічна характеристика студ.Та педагогічного колективу
- •Соціально психологічні проблеми згуртованості студ.Колективу.
- •Проблема лідерства у студ.Колективах та їх значення для освітньої організ.
- •Значення лідерства у студентських колективах
- •Спілкування,його місце і роль у навчальному закладі.
- •Культура спілкування учнів як психологічний феномен
- •Педагогічне спілкування у діяльності інженера-пед та його особлив.
- •Психологічні способи впливу у процесі спілкування
- •1. Способи спілкування та їх різновиди.
- •Гуманістична психологія як основа ефективного функціо.Освітніх закладів.
- •. Стилі керівництва управлінського персоналу навч.Зак.
- •Поняття про мотивацію та її значення для процесу управління
- •Зміст та структура психологічного клімату в освітніх організаціях.
- •Структура та динаміка конфліктів в освітніх орг..Та способи їх запобігання.
Соціально-психологічна хар.Навчального закладу як великої соц..Групи
Соціальна група - об'єднання людей, що мають загальну значущу соціальну ознаку, яка базується на їхній участі в деякій діяльності, і пов'язане системою відносин, які регулюються формальними або неформальними соціальними інститутами.
Велика група – це кількісно обмежена спільність людей, виділена за певними соціальними ознаками (клас, нація, прошарок), або реальна, значна за розмірами та складно організована спільність людей, поєднана спільною діяльністю (певна організація). У великих групах виробляються суспільні та культурні цінності, традиції, громадська думка, соціальні норми.
Великі соціальні групи формуються на основі усвідомлення людьми об'єктивних умов свого буття, що живить та актуалізує їх фундаментальний інтерес. Їх справедливо вважають основними суб'єктами суспільного розвитку.
До великих соціальних належать суспільні класи, етнічні об'єднання (нації, народності), які характеризуються тривалістю існування, закономірністю виникнення і формування; натовп, аудиторія та ін., що мають підґрунтям випадковість виникнення, короткочасність існування тощо.
Класифікація великих соціальних груп.
Як і будь-які соціальні суб'єкти, великі соціальні групи класифікують за різними ознаками.
За характером зв'язку розрізняють два види великих спільнот людей:
1) соціальні класи, етноси тощо. Основою їх є об'єктивні соціальні зв'язки. Належність людей до цих груп не зумовлюється їх волею, свідомістю, а є наслідком дії об'єктивних чинників;
2) партії, громадські, професійні об'єднання та ін. Людина вступає до них внаслідок свідомого прагнення до об'єднання на основі певних цілей і цінностей.
За тривалістю існування виокремлюють більш тривалі (класи, нації) і менш тривалі (мітинги, натовп тощо) великі соціальні групи.
За характером організованості великі соціальні групи поділяють на ті, що виникли стихійно (натовп, публіка тощо), і ті, що були організовані свідомо (асоціації, партії тощо).
Загальні ознаки великих соціальних груп
Великі соціальні групи перебувають у сфері впливу специфічних регуляторів соціальної поведінки — звичаїв, традицій, моралі. Сформовані ці регулятори суспільною практикою, з якою пов'язана група. Важливою характеристикою великих соціальних груп ємова. Етнічні групи без неї не можуть існувати. Ознакою інших груп (професійних, вікових тощо) є жаргон як різновид мови. Особливості життєвої позиції великих соціальних груп разом із регуляторами поведінки формують їх спосіб життя.
Соціально-психологічна хар.студ.колективу як малої групи.
. Поняття малої групи у психології вищої школи.
1) Соціально-психологічна характеристика студентського (учнівського) та педагогічного колективу.
2) Динамічні процеси у малих студентських групах.
Поняття малої групи у психології вищої школи
Пiд малими групами можна розуміти відносно стійке, нечисленне за складом, пов'язане соціальною метою об'єднання людей, в якому здійснюється безпосередній контакт мiж його членами.
Психологи класифікують малі групи як:
· первинні та вторинні;
· формальні і неформальні;
· групи членства і референтні групи.
Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
· початковому (дифузна група);
· низькому (асоціація);
· середньому (кооперація);
· високому (колектив).
Поняття малої групи у психології вищої школи.
Пiд малими групами можна розуміти відносно стійке, нечисленне за складом, пов'язане соціальною метою об'єднання людей, в якому здійснюється безпосередній контакт мiж його членами.
Психологи класифікують малі групи як:
· первинні та вторинні;
· формальні і неформальні;
· групи членства і референтні групи.
Bci, хто належить до малої групи, знають один одного особисто i спiлкуються мiж собою в процесi досягнення тієї чи іншої мети. Кiлькicть членiв первинної групи, природно, не може бути менша двох, але не перебiльшує, приблизно, 30-40 осiб. Приклади таких груп може бути сім’я, шкільний клас, студентська група, виробнича бригада, спортивна команда тощо. Одна людина, звичайно, може входити до кількох груп. Наприклад, школяр - член наукового гуртка, старший син в своїй ciм'ї, капiтан спортивної команди, староста свого класу. Взаємини в первинних групах, як правило, жорстко не регламентовані. Проте практично завжди члени групи надають перевагу одним перед іншими. Вони спiлкуються частiше, комунiкативнi контакти забарвлeнi переважно позитивними емоцiями i iснують на особистiснiй чи дiловiй основі. Таке об'єднання називають первинне коло спілкування або мікрогрупа. Практичний досвід показує, що склад такого об'єднання не перевищує 2-7 осiб. Члени таких об'єднань водночас лишаються i членами первинної групи, бiльш чи менш тісно взаємодiють з рештою її учасникiв.