- •1. Визначення сутність та зміст соціології.
- •2. Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •3.Основні категорії соціології
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.
- •5. Функції і завдання соціології.
- •6. Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів.
- •7. Сучасні соціологічні теорії.
- •8. Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •9. Конт як основоположник соціології
- •10. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •11. Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •12. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •13. Визначення суспільства і його ознаки.
- •16. Визначте основну сутність понять: соціальна спільнота, соціальна група, соціальний інститут, соціальна організація та приведіть конкретні приклади.
- •17. Проблеми громадянського суспільства в Україні.
- •18. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.
- •19.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •20. Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •21. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •22. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •23.Соціалізація особистості та її основні складові.
- •24. Покажіть, які існують погляди на соціалізацію особистості
- •25.Розкрийте природу процесу соціалізації та його основні етапи
- •26. Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •27. У чому полягає сутність поняття «людина», «індивід» та «особистість» і іх співвідношення?
- •28. Соціальний конфлікт, його сутність і види.
- •29. Поясніть причини що викликають соціальні конфлікти в суспільстві
- •30. Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку
- •32. Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •33.Психологічний клімат трудового колективу.
- •34. Методи соціологічних досліджень
- •35. Метод спостереження в соціології.
- •36. Метод опитування в соціологічних дослідженнях.
- •37. Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •38. Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •39. Економічна соціалізація:основні поняття, функції та категорії.
- •40. Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •41. Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •42. Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •43.Правова соціалізація особистості
- •44. Правова держава та її сутність
- •45. Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •46. Права ісвободи людини як соціальна норма.
- •47. Мета та програма соціологічного дослідження
- •48. Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49. Соціологія релігії: предмет, основні категорії та функції.
- •50. Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації в соціології освіти
- •53. Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •54. Соціологія особистості(предмет,основні етапи і проблеми)
- •55. Контент-аналіз та екзит-пол як важливі методи соціологічного дослідження
- •56. Поняття цінність у соціології та ціннісні орієнтації особистості
- •57. Стадії соціалізації особистості з. Фрейда.
- •59. Марксиська теорія суспільства.
- •60. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •61. Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •63. Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64. Сучасна типологія суспільств
- •65. Соціальні інститути суспільства та їхня роль.
- •66. Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії
- •67. Соціологічна система о. Конта та її вплив на розвиток соціології.
- •69. Самогубство , як соціальне явище з погляду е.Дюркгейма.
- •70. Вплив культури на соціалізацію особистості
- •71. Основні проблеми сучасної української культури.
- •72. Проблема сучасної освіти в Україні.
- •73. Завдання вищої освіти в Україні в контесті вимог Болонського процессу.
- •74. Сім я, як суспільне явище і соціальний інститут.
- •75. Основні проблеми сучасної української молоді
- •76. Молодь як специфічна соціальна група.
- •77. Державна молодіжна політика в Україні
- •78. Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства.
- •79. Проблеми сучасної сім*ї в Україні
- •80.Концепції виникнення суспільства
- •81. Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •83. Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •84. П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •85. Правова культура сучасного українського суспільства
- •86. Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •87. Соціологія політики та її особливості в україні
- •89.Значення моральной доктрини християнства…
- •90.Функції і канали висловлювання громадської думки.
- •91. Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •92. Основні форми і методи маніпулювання громадською думкою.
- •93. Девіантність особистості як біопсихічне явище
- •94. Соціальна статика та динаміка о.Конта
- •95. Основні етапи розвитку української соціології
- •96. М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •97. Макросоціологічна концепція суспільства Золотого мільярду.
- •98. Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •99. Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •100. Основні типи держав та державного устрою.
- •101. Соціологія управління та соціотехнічний експеримент ф. Тейлора.
- •102. Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості.
- •103. Соціологічні погляди м. Вебера на проблему бюрократії.
- •104. Роль в.Липинського та його визначення сутності політичної еліти суспільства.
- •105. Поняття соціальних змін і їх рушії.
- •106. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •107. Проблеми та основні форми модернізації суспільства.
- •108. Значення системи соціального контролю в життєдіяльності суспільства.
107. Проблеми та основні форми модернізації суспільства.
Товариство є динамічно розвивається системою. Воно постійно змінюється. Багато вчених намагалися виділити причини динаміки, етапи розвитку і можливе майбутнє суспільства. Для його модернізації характерно наступне:
· розвиток суспільства - від традиційного до раціонально діючого;
· розвиток науково-технічного прогресу , поява структурних змін у суспільстві, нових цінностей і т.д.
Це багатосторонній процес, що включає перетворення економічної сфери, зростання добробуту суспільства, а також зміни в соціальній сфері.
Деякі вчені поділяють модернізацію на два типи: оригінальна модернізація, вторинна модернізація. Перший з них характерний для економічно розвинених країн, а другий - для розвиваються. Він полягає у використанні цими країнами досвіду інших, що вже пройшли процес модернізації. Існуючі в області модернізації концепції досить численні. Деякі з них більш відомі, деякі менш.
Шмуель Ейзенштадт-соціолог, який працював в області перетворень в суспільстві. Він досліджував політичний аспект модернізації і виділяв його характерні особливості: наявність строго визначених цілей та орієнтирів; проникнення політичних інститутів в усі сфери суспільства; можливість кожного індивіда брати участь у політичному житті країни; зростання відповідальності влади перед народом. В результаті громадяни мають можливість висловлювати свою думку з того чи іншого питання, впливати на прийняття рішень за допомогою голосування. Волт Вітмен. Ростоу, при розгляді модернізації звертав особливу увагу на економічну складову. Розвинені країни пройшли ті етапи, на яких знаходяться розвиваються. Існує п`ять стадій економічного розвитку: традиційне суспільство з натуральним господарством і сувору ієрархію в соціальній сфері; перехідне суспільство - до етапу сталого розвитку, в рамках якого виникає інфраструктура і з`являються нові технології, перехід-зсув, що характеризується бурхливим промисловим зростанням і індустріалізацією економіки; перехідне суспільство - до етапу зрілості (поява сфери послуг, зростання міст, подальший розвиток економіки); ера масового споживання - задовольняється попит на товари, в структурі економіки переважає сфера послуг, відпрацьовані механізми регулювання суспільного життя.
Існують і інші принципи класифікації структури та етапів модернізації, по-різному пояснюються і окремі стадії розвитку конкретних країн. Єдиної думки з приводу складного процесу модернізації серед вчених не існує.
108. Значення системи соціального контролю в життєдіяльності суспільства.
Соціальні відносини між індивідами і суспільством формуються в умовах соціального контролю. Соціальний контроль є одним з найбільш загальноприйнятих понять в соціології, що містить різноманітні засоби для підтримки порядку в суспільстві. Соціальний контроль — засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (у тому числі правового) регулювання. Це сукупність засобів і методів впливу суспільства на небажані форми поведінки з метою їх знищення або мінімізації. Важливими атрибутами та елементами соціального контролю є цінності, норми, звички, санкції, які виникають та існують внаслідок дії соціальних інститутів. Культура кожного суспільства та спільноти має свою систему цінностей, які відіграють вагому роль у врегулюванні соціальних зв'язків. Цінності можна розглядати як стандарти, зразки, еталони соціальної поведінки. Для того, щоб те чи інше явище стало цінністю, воно повинно мати певні якості, які б були корисні для індивіда. Різні культури віддають перевагу різним цінностям і кожний суспільний лад встановлює, що є для них цінністю. Соціальна норма - загальновизнане правило, зразок поведінки дій індивідів, соціальних груп. Вона визначає межу допустимої поведінки індивіда, соціальної групи, що історично склалася у конкретному суспільстві. Існують як правові норми, які вимагають дотримання законів і визначаються державними актами, так і моральні, які регулюються окремими групами, суспільством в цілому. Дотримання моральних норм забезпечується впливом громадської думки, колективним тиском, усвідомленням людиною своїх моральних обов'язків. Соціальні норми є важливим засобом орієнтації поведінки людини і соціальної спільноти в певних суспільних умовах. Вони є засобом контролю суспільства за поведінкою своїх членів. Норма не тільки рекомендує, але й зобов'язує. Найчастіше соціальні норми поділяють на соціальні приписи і технічні правила (регулюють взаємодію людини і природи). Соціальні приписи — норми, що визначають соціальне становище індивіда. Серед соціальних приписів фігурують: право, звичай, правила пристойності, мода, мораль. Вони служать для реалізації загальної мети, яка відповідає інтересам соціальної спільноти. Норми виконують певні функції в залежності від того, у якій якості вони виступають: чи як стандарти поведінки (обов'язки, правила), чи як очікування поведінки (реакція інших людей). Наприклад, захист гідності членів сім'ї є обов'язком кожного чоловіка. Проявляючи турботу про сім'ю, чоловік демонструє свою силу, хоробрість, все те, що високо цінується суспільством, оскільки, честь та гідність сім'ї є однією з найважливіших цінностей суспільства з найдавніших часів. Як наслідок підвищується і соціальний статус чоловіка.
Отже, норми — це певні правила, які регулюють поведінку людей у відповідності з цінностями даної культури. Вони дають змогу здійснювати соціальний контроль та демонструють зразки поведінки.
Обов'язки свідчать про те, що має робити людина, займаючи певну соціальну позицію, а права - про те, що людина може собі дозволити або не дозволити у відносинах з іншими людьми. У первісному суспільстві права ще не існувало. Люди у своїй поведінці керувалися звичаями та традиціями. Звичаї — це правила, дотримання яких є звичним для людини та суспільства. Традиції ж дотримуються під впливом суспільного примусу, є процесом та механізмом передачі від покоління до покоління встановлених зразків діяльності, поведінки, норм, ідей та ідеалів. Традиція формує ставлення людини до середовища лише як суспільного індивіда, як члена групи і є важливим засобом саморегуляції та самоорганізації суспільства. В свою чергу колектив підтримує традиційні норми та звичаї заради збереження своєї цілісності та єдності.
Важливим елементом соціального регулювання, що направлений на забезпечення дотримання норм членами суспільства та їх об'єднаннями є санкції.
Санкція — засіб регулювання спільнотою поведінки своїх членів, з метою стимулювання бажаної і припинення небажаної, для забезпечення впорядкованості, внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя. Соціальні санкції встановлюються і застосовуються суспільством або окремою соціальною групою як засіб захисту соціальної організації, забезпечення дотримання норм поведінки. Від них залежить соціальний порядок.
Зовнішній контроль — це сукупність інститутів і механізмів, що гарантують дотримання загальноприйнятих норм поведінки та законів. Він поділяється на неформальний та формальний. Формальний контроль заснований на підтримці або засудженні з боку офіційних органів влади та адміністрації. Неформальний — на підтримці або осуді з боку родичів, друзів, колег, знайомих, суспільної думки, що виражається через традиції та звичаї або через засоби масової інформації. Родичі, друзі, знайомі, колеги уданому випадку виступають у ролі агентів неформального контролю. Неформальний контроль обмежений невеликою групою людей. У великій групі він не є ефективним. Тому його називають локальним або місцевим. У свою чергу формальний контроль діє на території всієї країни, тобто є глобальним. Його здійснюють спеціальні люди — агенти формального контролю. До них відносять правоохоронні органи, суддів, соціальних працівників, лікарів-психіатрів. Отже, формальний контроль здійснюють такі інститути сучасного суспільства, як суди, армія, засоби масової інформації, політичні партії, уряд. Наприклад, уряд здійснює контроль з допомогою податкової системи і соціальної допомоги населенню, держава з допомогою правоохоронних органів, таємної служби.