- •1. Визначення сутність та зміст соціології.
- •2. Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •3.Основні категорії соціології
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.
- •5. Функції і завдання соціології.
- •6. Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів.
- •7. Сучасні соціологічні теорії.
- •8. Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •9. Конт як основоположник соціології
- •10. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •11. Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •12. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •13. Визначення суспільства і його ознаки.
- •16. Визначте основну сутність понять: соціальна спільнота, соціальна група, соціальний інститут, соціальна організація та приведіть конкретні приклади.
- •17. Проблеми громадянського суспільства в Україні.
- •18. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.
- •19.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •20. Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •21. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •22. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •23.Соціалізація особистості та її основні складові.
- •24. Покажіть, які існують погляди на соціалізацію особистості
- •25.Розкрийте природу процесу соціалізації та його основні етапи
- •26. Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •27. У чому полягає сутність поняття «людина», «індивід» та «особистість» і іх співвідношення?
- •28. Соціальний конфлікт, його сутність і види.
- •29. Поясніть причини що викликають соціальні конфлікти в суспільстві
- •30. Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку
- •32. Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •33.Психологічний клімат трудового колективу.
- •34. Методи соціологічних досліджень
- •35. Метод спостереження в соціології.
- •36. Метод опитування в соціологічних дослідженнях.
- •37. Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •38. Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •39. Економічна соціалізація:основні поняття, функції та категорії.
- •40. Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •41. Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •42. Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •43.Правова соціалізація особистості
- •44. Правова держава та її сутність
- •45. Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •46. Права ісвободи людини як соціальна норма.
- •47. Мета та програма соціологічного дослідження
- •48. Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49. Соціологія релігії: предмет, основні категорії та функції.
- •50. Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації в соціології освіти
- •53. Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •54. Соціологія особистості(предмет,основні етапи і проблеми)
- •55. Контент-аналіз та екзит-пол як важливі методи соціологічного дослідження
- •56. Поняття цінність у соціології та ціннісні орієнтації особистості
- •57. Стадії соціалізації особистості з. Фрейда.
- •59. Марксиська теорія суспільства.
- •60. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •61. Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •63. Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64. Сучасна типологія суспільств
- •65. Соціальні інститути суспільства та їхня роль.
- •66. Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії
- •67. Соціологічна система о. Конта та її вплив на розвиток соціології.
- •69. Самогубство , як соціальне явище з погляду е.Дюркгейма.
- •70. Вплив культури на соціалізацію особистості
- •71. Основні проблеми сучасної української культури.
- •72. Проблема сучасної освіти в Україні.
- •73. Завдання вищої освіти в Україні в контесті вимог Болонського процессу.
- •74. Сім я, як суспільне явище і соціальний інститут.
- •75. Основні проблеми сучасної української молоді
- •76. Молодь як специфічна соціальна група.
- •77. Державна молодіжна політика в Україні
- •78. Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства.
- •79. Проблеми сучасної сім*ї в Україні
- •80.Концепції виникнення суспільства
- •81. Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •83. Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •84. П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •85. Правова культура сучасного українського суспільства
- •86. Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •87. Соціологія політики та її особливості в україні
- •89.Значення моральной доктрини християнства…
- •90.Функції і канали висловлювання громадської думки.
- •91. Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •92. Основні форми і методи маніпулювання громадською думкою.
- •93. Девіантність особистості як біопсихічне явище
- •94. Соціальна статика та динаміка о.Конта
- •95. Основні етапи розвитку української соціології
- •96. М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •97. Макросоціологічна концепція суспільства Золотого мільярду.
- •98. Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •99. Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •100. Основні типи держав та державного устрою.
- •101. Соціологія управління та соціотехнічний експеримент ф. Тейлора.
- •102. Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості.
- •103. Соціологічні погляди м. Вебера на проблему бюрократії.
- •104. Роль в.Липинського та його визначення сутності політичної еліти суспільства.
- •105. Поняття соціальних змін і їх рушії.
- •106. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •107. Проблеми та основні форми модернізації суспільства.
- •108. Значення системи соціального контролю в життєдіяльності суспільства.
21. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
Розглядаючи соціальну стратифікацію, слід аналізувати не тільки групи та місця, які вони посідають у системі суспільної ієрархії, а й конкретного індивіда, котрий також змінює свої позиції. Під соціальною мобільністю розуміють рух індивідів між різними соціальними позиціями, тобто перехід від однієї групи до іншої. Класиком теорії соціальної мобільності вважають російсько-американського вченого П. Сорокіна, котрий запровадив відповідний термін у науковий обіг. Найвідоміші дослідники цієї проблеми - американці Б. Барбер, Л. Уорнер, а також авторитетний соціолог сучасності - англієць Д. Голдторп. Останній створив методики дослідження мобільності, вивчаючи англійське суспільство* У сучасній науці розрізняють два види соціальної мобільності:• горизонтальна - передбачає перехід індивідів з однієї соціальної групи до іншої без зміни соціального статусу;• вертикальна — передбачає перехід індивіда з однієї групи до іншої зі зміною соціального статусу.У свою чергу, вертикальна мобільність може бути висхідною, коли індивід збільшує свої доходи, підвищує освіту, здобуває владу, визнання, престиж, статус, отже, здійснює соціальний підйом і є мобільним угору, та спадною, коли індивід втрачає у власності, владі, визнанні, статусі, здійснює соціальний спуск, зазнає деградації та є мобільним донизу. Вертикальна мобільність може бути як індивідуальною, що стосується окремого індивіда, так і колективною, що характерна для цілої групи.Також виокремлюють внутрішньогенераційну мобільність (інтрагенераційну) та міжгенераційну (інтергенераційну).Внутрішньогенераційна мобільність (інтрагенераційна) -це висхідна чи спадна мобільність окремої людини протягом її життя. Інколи цей вид соціальної мобільності ще називають кар'єрою, котру визначають як зміну соціального статусу індивіда протягом власного життя. Міжгенераціша мобільність (інтергенераційна) - це рух індивіда соціальною драбиною між різними поколіннями. Вивчаючи цей тип мобільності, можна з'ясувати, як змінилися соціальні позиції поколінь дітей порівняно з поколіннями батьків. Об'єктивні знання про соціальну мобільність свідчать про реальні переміщення в суспільстві, про рівень демократичності, відкритості та стабільності цього суспільства.
За визначенням більшості соціологів, мобільність є необхідною для забезпечення стабільності сучасного індустріального суспільства, оскільки відкритий доступ до позицій еліти дозволяє здібним і честолюбним людям залишати нижчі соціальні рівні. Цим досягається ефект запобіжного клапану, який зменшує ймовірність революційних колективних дій нижчих класів. Ряд дослідників більш стурбовані проблемами ефективності і справедливості стосовно соціальної мобільності. На думку деяких з них, для успішного функціонування сучасних суспільств необхідна така мобільність, коли виконання найбільш важливої роботи надасться найбільш здібним людям. Також вважається, що справедливість в демократичному суспільстві залежить від структури егалітарних можливостей. До факторів соціальної мобільності, на які вже вказувалось, соціологи відносять також такі, як професійна підготовка, система суспільного устрою (відкритий чи закритий тип суспільства), приналежність до політичних партій, до нових релігій, різний рівень народжуваності в різних стратах.
Отже, поняття соціальної мобільності виявляється виключно важливою характеристикою суспільства. За його критеріями можна порівнювати різні типи суспільства з точки зору динамічності чи задубілості його соціальних структур, вводити поняття відкритого чи закритого суспільства, демократичного або тоталітарного режиму і т. д.
Наслідки соціальної мобільності (позитивні, негативні) відбиваються і на індивідах, і на суспільстві в цілому. Просування уверх тісно зв'язано з політичним розвитком, інтелектуальним, науковим прогресом, формуванням нових цінностей і соціальних рухів. Рух вниз веде до вивільнення вищих верств від малокорисних елементів. Але найважливіше те, що посилена мобільність сприяє дестабілізації суспільства за всіма його параметрами. Інший можливий результат - витіснення найбільш здібних членів суспільства з процесу мобільності або ж за межі даного суспільства як такого, що з неминучістю віддзеркалюється негативно і на долі самого суспільства. Від тієї чи іншої реакції суспільства на наслідки мобільності залежить можливість або неможливість подолання нестабільності, яку вона викликає.