3.Основні категорії соціології

Категорії соціології – загальні, універсальні поняття, якими оперує наука. Виділяють три групи категорій соціології: - загальнонаукові (соц. система, суспільство) - безпосередні соц. категорії (соц. статус, соц. стратифікація, соц. Інститути) - категорії дисциплін суміжних із соціологією (сім’я, особистість, економічна соціологія) Ключовою категорією має сенс визнати категорію “соціальне” .Соціальне як співвідношення у свідомості соціальних індивідів особистих уявлень з типами загально соціального рівня є складовою таких понять, як соц. система, соц. організація, соц. інституція, соціальна спільнота, соціальна група, соціальна норма, соціальний контроль тощо. В системі соц. категорій необхідно відокремити такі категорії, як соц. взаємодія, соц. зв’язки, соц. відносини, що визначають сутність соц. процесів. Соціальна взаємодія – це система взаємних впливів соц. індивідів, груп, спільнот для досягнення певних цілей. Соціальні зв’язки – залежності, що встановлюються між суб’єктами соціальної взаємодії. Соціальні відносини – система соц. зв’язків між суб’єктами соц. взаємодії. Таким чином, означені категорії соціологічної науки дають можливість описувати, аналізувати та систематизувати як соціальні явища статичного, так і процесуального планів. Категорії соціології відбивають суттєві сторони науки, глибинні зв’язки між ними виражають соціологічні закони, такі як закон взаємодії суспільства, соціальних спільнот, груп, закон соціальної диференціації та інтеграції, закон соціальної мобільності, закон інтернаціоналізації, закон соціалізації індивідів, закон урбанізації суспільства та інші. Дія законів має практичне втілення у вигляді тенденцій розвитку певних соціальних явищ та процесів.

4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.

Сціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце і роль у системі соціальних зв'язків тощо. Те, що соціологія посідає загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою. Її значення для інших наук полягає в тому, що вона продуктує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур. У своїй теоретичній частині соціологія тісно переплітається з філософією. Мова йде про соціальну філософію. Соціальна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціонування і розвитку, які становлять логічну основу соціології. Тісний зв'язок із соціальною психологією. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей. Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою – галуззю статистики, предмет якої – соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформаційною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтації і поведінці верств і груп для підготовки науково обґрунтованих загальнодержавних і регіональних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів. Зв'язок із правознавством. Нині ці 2 науки зближаються: і соціологи, і правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення сучасних соціальних процесів, вимагають об’єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія – «соціологія права». Прикладна соціологія ґрунтується на математичних знаннях і методах. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась «математична соціологія» - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудови соціальних моделей. Найтісніший і найнеобхідніший зв'язок соціології з історією. Як історія так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об’єктивними, незалежними від волі і свідомості людей закономірностями. Які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, з другого боку, з існуючими індивідуальними, неповторними явищами і процесами, які не можуть бути причинно поясненими, але мають закономірний характер. Суттєво впливають на «зигзаги» суспільства та його історії. Дуже тісний зв'язок соціології з політологією. Він визначається тим, що: 1) соціальні спільності, соціальні інститути і організації є важливими суб’єктами і об’єктами політики; 2) політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.(соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин). Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на результати досліджень соціальної філософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо.