32. Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.

Особливої гостроти проблема соціальних конфліктів набуває в епоху суспільних трансформацій. В ці часи забезпечення стабіль­ності суспільства, а відтак, і нейтралізація негативних наслідків но­вих суспільних конфліктів набувають першочергового значення. По­вною мірою це стосується України, в якій відбуваються інтенсивні трансформаційні процеси. Найбільш гострими і соціально значущими конфліктами в Ук­раїні, породженими трансформаційними процесами, є соціальні конфлікти, що виникли внаслідок різкої соціальної диференціації і поляризації населення. Так, за даними досліджень, проведеними в Харкові, за останні роки кількість людей, які займають нижчі щаблі соціальної ієрархії, збільшилась з 11,8% до 40,9%. а кількість тих. хто відносить себе до «верхівки» соціальної ієрархії, зменшилась з 10% до 4,75%. Природно, такий стан речей дає поштовх для виникнення і розвитку соціального конфлікту (бо такі передумови вже створені). Якщо виходити із закономірностей динаміки соціального конфлікту, то можна констатувати, що фактично конфлікт уже існує, але поки що знаходиться в латентній фазі. Соціальний конфлікт являє собою суперечності в системі стосунків людей (груп), що характеризується посиленням протилежних інтересів, тенденцій соціальних спільнот та індивідів. Різ­новидом соціальних конфліктів вважаються конфлікти трудові чи соціально-трудові, тобто у сфері трудової діяльності. Це велика група конфліктів, що останнім часом виникають у нашій країні дуже часто у вигляді страйків, пікетів, виступів великих груп працівників.

33.Психологічний клімат трудового колективу.

Трудовий колектив є сукупністю об'єднаних для спільних дій з досягнення суспільно-корисних цілей людей, пов'язаних спіль­ністю інтересів, оформлених структурно та таких, що мають орга­ни управління, забезпечення дисципліни та відповідальності. Тру­довий колектив — це соціальна спільнота, яка являє собою су­купність малих груп, що є безпосереднім соціальним оточенням співробітника. Соціальні функції цих груп мають подвійний ха­рактер: включення працівників у соціально-трудові відносини ос­новного колективу та створення на основі особистих контактів пра­цівників мережі емоційних, психологічних стосунків. Поєднання цих двох груп відносин — соціальних та психологічних — утво­рює міжособистісні групові відносини, характерні для трудового колективу.Соціально психологічний клімат у трудових колективах харак­теризується мірою задоволеності кожного члена колективу соціаль­но-трудовими відносинами, трудовою діяльністю. Оцінка цієї міри досить суб'єктивна, однак формується вона й об'єктивними чинни­ками, серед яких: характер та зміст трудової діяльності, розміри винагороди, перспективи, наявність супутніх можливостей, а та­кож специфічні особливості діяльності.Велике значення для формування сприятливого соціально-пси­хологічного клімату має психологічна та морально-психологічна сумісність членів трудового колективу. Перша ґрунтується на відповідності їх темпераментів, а друга — на відповідності профе­сійних та морально-психологічних якостей.Соціально-психологічна сумісність членів трудового колекти­ву забезпечується рядом умов, серед яких: • раціональний розподіл функцій, за якого ні один із суб'єктів взаємодії не зможе досягти успіху за рахунок іншого, чи у випад­ ку, коли той зазнає невдачі; • відповідність особистих можливостей кожного структурі та змісту його трудової діяльності; • наближеність чи збігання моральних позицій, на основі чого виникають взаємна довіра, прагнення до співробітництва та бажан­ня взаєморозуміння; •однорідність мотивів діяльності та індивідуальних прагнень членів трудового колективу; •можливість взаємодоповнення та органічного поєднання здібностей кожного в єдиному трудовому процесі. Моніторинг у напрямку дослідження соціально-психологічного клімату на підприємствах має важливе значення, оскільки дає змо­гу дослідити стан цього показника як чинника підвищення ефек­тивності соціально-економічної діяльності. Він має значення у за­безпеченні високоефективної та продуктивної співпраці членів тру­дового колективу, впливає на підвищення задоволеності соціально-трудовими відносинами, що в свою чергу дає змогу досягти висо­кої якості трудового життя, соціального добробуту та злагоди.