- •1. Визначення сутність та зміст соціології.
- •2. Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •3.Основні категорії соціології
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.
- •5. Функції і завдання соціології.
- •6. Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів.
- •7. Сучасні соціологічні теорії.
- •8. Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •9. Конт як основоположник соціології
- •10. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •11. Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •12. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •13. Визначення суспільства і його ознаки.
- •16. Визначте основну сутність понять: соціальна спільнота, соціальна група, соціальний інститут, соціальна організація та приведіть конкретні приклади.
- •17. Проблеми громадянського суспільства в Україні.
- •18. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.
- •19.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •20. Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •21. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •22. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •23.Соціалізація особистості та її основні складові.
- •24. Покажіть, які існують погляди на соціалізацію особистості
- •25.Розкрийте природу процесу соціалізації та його основні етапи
- •26. Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •27. У чому полягає сутність поняття «людина», «індивід» та «особистість» і іх співвідношення?
- •28. Соціальний конфлікт, його сутність і види.
- •29. Поясніть причини що викликають соціальні конфлікти в суспільстві
- •30. Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку
- •32. Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •33.Психологічний клімат трудового колективу.
- •34. Методи соціологічних досліджень
- •35. Метод спостереження в соціології.
- •36. Метод опитування в соціологічних дослідженнях.
- •37. Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •38. Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •39. Економічна соціалізація:основні поняття, функції та категорії.
- •40. Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •41. Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •42. Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •43.Правова соціалізація особистості
- •44. Правова держава та її сутність
- •45. Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •46. Права ісвободи людини як соціальна норма.
- •47. Мета та програма соціологічного дослідження
- •48. Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49. Соціологія релігії: предмет, основні категорії та функції.
- •50. Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації в соціології освіти
- •53. Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •54. Соціологія особистості(предмет,основні етапи і проблеми)
- •55. Контент-аналіз та екзит-пол як важливі методи соціологічного дослідження
- •56. Поняття цінність у соціології та ціннісні орієнтації особистості
- •57. Стадії соціалізації особистості з. Фрейда.
- •59. Марксиська теорія суспільства.
- •60. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •61. Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •63. Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64. Сучасна типологія суспільств
- •65. Соціальні інститути суспільства та їхня роль.
- •66. Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії
- •67. Соціологічна система о. Конта та її вплив на розвиток соціології.
- •69. Самогубство , як соціальне явище з погляду е.Дюркгейма.
- •70. Вплив культури на соціалізацію особистості
- •71. Основні проблеми сучасної української культури.
- •72. Проблема сучасної освіти в Україні.
- •73. Завдання вищої освіти в Україні в контесті вимог Болонського процессу.
- •74. Сім я, як суспільне явище і соціальний інститут.
- •75. Основні проблеми сучасної української молоді
- •76. Молодь як специфічна соціальна група.
- •77. Державна молодіжна політика в Україні
- •78. Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства.
- •79. Проблеми сучасної сім*ї в Україні
- •80.Концепції виникнення суспільства
- •81. Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •83. Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •84. П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •85. Правова культура сучасного українського суспільства
- •86. Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •87. Соціологія політики та її особливості в україні
- •89.Значення моральной доктрини християнства…
- •90.Функції і канали висловлювання громадської думки.
- •91. Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •92. Основні форми і методи маніпулювання громадською думкою.
- •93. Девіантність особистості як біопсихічне явище
- •94. Соціальна статика та динаміка о.Конта
- •95. Основні етапи розвитку української соціології
- •96. М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •97. Макросоціологічна концепція суспільства Золотого мільярду.
- •98. Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •99. Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •100. Основні типи держав та державного устрою.
- •101. Соціологія управління та соціотехнічний експеримент ф. Тейлора.
- •102. Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості.
- •103. Соціологічні погляди м. Вебера на проблему бюрократії.
- •104. Роль в.Липинського та його визначення сутності політичної еліти суспільства.
- •105. Поняття соціальних змін і їх рушії.
- •106. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •107. Проблеми та основні форми модернізації суспільства.
- •108. Значення системи соціального контролю в життєдіяльності суспільства.
76. Молодь як специфічна соціальна група.
Мо́лодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискучійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 16, а верхню — між 25 і 30 роками та навіть пізніше. е менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім'я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах. Чим вищий темп техніко-економічного розвитку, чим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, тим помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.
77. Державна молодіжна політика в Україні
Держа́вна молоді́жна полі́тика — це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Головними завданнями державної молодіжної політики є: вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді; допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей; залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України; надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці; координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю. Головними принципами державної молодіжної політики є: повага до поглядів молоді та її переконань; надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема; правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку; сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 35 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян. Головними напрямами державної молодіжної політики Україні є: розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки; забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства; створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні відтворенні навколишнього природного середовища; — формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України; охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які забезпечували здоровий генофонд народу України. Як і в інших країнах, в Україні розробляється спеціальне ювенальне законодавство, але не так дієво, як у них, стимулюється розвиток молодіжного руху, підтримується рух волонтерський, діяльність спеціалізованих соціальних служб для молоді. Тож дедалі більшою є потреба формування й практичної реалізації такої молодіжної політики, суб’єктом якої разом із державою була б сама молодь. А реалізовуватися вона має за активної участі всього молодого покоління.