План роботи табору на день

Заступник директора табору з виховної роботи складає план роботи на кожен день. У цьому плані вказано час, місце всіх організованих у таборі заходів. Він містить і цільову настанову для всіх загонів на день, опис спортивних, розважальних заходів, занять дітей у гуртках, секціях. У плані вказують графік відвідування виставок, музеїв, бібліотеки, душу (в санітарний день). Обов'язково вказують прізвища відповідальних працівників. Детально цей план обговорюють на ранковій планерці.

Методист табору теж робить необхідні вказівки й рекомендації. В цьому плані вказують час, місце, тему наради педагогічного складу табору.

План служить підставою для складання планів роботи загонів на день. Він координує взаємодію й загону, і всіх співробітників табору, спрямовану на досягнення загальної мети.

Досвідчені старші педагоги зазвичай складають такий план на два-три дні наперед, щоб дати можливість педагогам загонів вчасно скоригувати свої дії.

Щоденний план роботи табору доречно вести у великому журналі, щоб вистачило місця на всі записи й рекомендації.Грамотно складений план роботи табору на день - запорука чіткої та продуктивної діяльності дорослих і дітей всього ДОТ.

План має враховувати ступінь емоційного та фізичного навантаження на дітей, давати можливість для роботи індивідуально, в малих групах, із загоном.; регламентувати зайнятість усіх співробітників табору відповідно до Держстандарту України.

План роботи загону на день

Цей план складає педагог на підставі загального плану роботи табору на день і плану роботи свого загону на зміну. На ранкову планерку педагог приходить із планом, уже підписаним у лікаря табору.

Готуючи колективну творчу справу всім загоном, вожатий повинен пам`ятати два правила: загінна справа не повинна бути віддана на відкуп дітям; ініціатива дітей не гаситься, а вміло коректується.

Слід запам`ятати наступні правила:

1. Головне – процес підготовки, а не підсумок. Виховує не сама справа, а підготовка до неї.

2. Вожатий безпосередньо чи опосередковано керує, допомагає у підготовці та проведенні справи.

3. Чим більше дитина робить самостійно, тим значніша для нього ця справа. Треба давати можливість дитині бути творцем, а не просто виконавцем.

4. Алгоритм проведення справи:

Настрій: а) словесний; б) музичний; в) оформлення (художнє, елементи реквізиту, назва справи); г) зовнішній вигляд (костюми ведучих, асистентів).

Проведення справи. При проведенні справи необхідно враховувати наступні моменти:

логічність (експозиція (пролог), зав`язка, розвиток сюжету, кульмінація, разв`язка, епілог);

зміна діяльності (від простого до складного, рухливе – нерухливе тощо);

вміння володіти увагою аудиторії;

використання технічних засобів: аудіо (музичне, шумове оформлення, записаний голос); відео (перегляд відеороліків (озвучення відеосюжету, обговорення відеофрагменту тощо); світове оформлення (висвітлення “пушкою” роблять за допомогою фільмоскопу, настільної лампи );

зайнятість усіх дітей (за можливістю!) – навіть якщо дитина буде тільки вмикати та вимикати світло, для неї це може бути дуже значним. Загінна справа – це не бенефіс одного вожатого!

Підсумок (аналіз) – визначити, коли і в якій формі провести аналіз, чи це буде одразу після справи, чи наступного дня, щоб не сталася розмова тільки на емоційному рівні, чи це буде на “вогнику”, чи просто – бесіда.

Схема проведення аналізу справи з загоном:

1. Подякувати (знайти за що, навіть якщо справа була “провальною”);

• Що було добре та що сподобалося?

• Як спрацювала група (групи)?

• Як справа спрацювала на загін, чим вона стала корисною для загону?

• Хто по-новому, із неочікуваного боку розкрився?

• Чому навчилися при проведенні справи?

• Чи я зможу провести схожу справу у себе в школі, в іншому ДОТ?

2. Виявити помилки та невдачі:

• Що не вийшло та чому?

• Недоліки справи?

Схема аналізу справи самим вожатим:

1. Наскільки пропонована справа була важливою у виховному відношенні?

2. Наскільки досягнуті ціль та задачі справи?

3. Як діяли в цій справі діти (активно, пасивно, слухали, дивились, відволікались)?

4. Як реагували діти під час справи (аплодували, сміялися, переживали, скучали)? Чи приходилось вносити корективи у хід справи?

5. Який виховний ефект справи? Які почуття вона визвала, над чим заставило задуматися?

6. Які були педагогічні помилки?

Щоденники перевіряють щодня, всі зауваження слід оперативно виконати.