Судмед / SM_pract_Medic UKR

Інструкція до питань 23-73

Для кожного незакінченого твердження правильними є ОДНА або ДЕКІЛЬКА відповідей.

ВИБЕРІТЬ:

023. Найчастіше об’єктами судово-медичної експертизи є:

1)кров;

2)волосся;

3)сперма;

4)слізна рідина.

024.При дослідженні плям підозрілих на кров, вирішуються питання:

1)наявності крові;

2)видової приналежності;

3)групової приналежності;

4)регіонарного походження.

025.Установити давність утворення плям крові можливо на підставі:

1)швидкості розчинення крові в різних розчинах;

2)зміни кольору плями;

3)співвідношення оксиметгемоглобіну;

4)різної ваги.

026.До еритроцитарних систем, за якими диференціюють кров відносять:

1)MNSs;

2)Rh;

3)LU;

4)гаптоглобіни.

027.Кількість рідкої крові, що створила пляму, встановлюють:

1)за розмірами плями крові;

2)виходячи з того, що 1 л рідкої крові залишає 211 гр. сухого залишку;

3)за масою сухого залишку;

4)за ступенем просякування кров’ю ґрунту.

028.Орієнтовно про сперму можна казати при дослідженні:

1)за реакцією Флоранса;

2)кислої фосфатази;

3)за реакцією із соком картоплі;

4)холіну та сперміну.

401

029.Доказовими показниками наявності сперми являються:

1)ізофермент лактатдегідрогеназа-Х;

2)наявність білку «протеїн-30»;

3)наявність хімічного елементу цинку понад 3 од. при застосуванні емісійноспектрального аналізу;

4)морфологічне виявлення сперматозоїдів.

030.Для виявлення плям насінної рідини достовірними варто вважати:

1)мікролюмінесцентне дослідження;

2)одержання кристалів Флоранса;

3)елективне фарбування мазка й мікроскопія;

4)спостереження власної люмінесценції.

031.Судово-гістологічне дослідження дозволяє:

1)установити прижиттєвість і давнину утворення ушкодження;

2)установити діагноз;

3)підтвердити діагноз;

4)визначити вид травмуючого предмета.

032.Судово-цитологічне дослідження дозволяє встановити:

1)наявність клітинних елементів на об’єкті;

2)видову й групову приналежність клітин;

3)тканинну й органну приналежність клітин;

4)природу мікрочастинок небіологічного походження.

033. Об’єктами судово-цитологічної експертизи є:

1)частки тканин і органів;

2)ізольовані клітини;

3)предмети зі слідами накладень біологічних об’єктів;

4)частки одягу.

034.Стереоскопічну фотографію доцільно застосовувати при дослідженні:

1)ушкоджень хрящової й кісткової тканин;

2)ушкоджень одягу;

3)витягнутих із трупа сторонніх предметів;

4)слідів крові.

035.Дослідження об’єктів в інфрачервоних променях дозволяє виявляти:

1)сліди крові на одязі;

2)накладення кіптяви на одязі;

3)малопомітні синці;

4)накладення горюче-мастильних матеріалів.

036. Дослідження об’єктів в ультрафіолетових променях дозволяє виявляти:

402

1)сліди крові на одязі;

2)трупні плями в початковій стадії їхнього формування;

3)накладення горюче-мастильних матеріалів;

4)накладення кіптяви на одязі.

037.У поляризованому світлі доцільно досліджувати:

1)кістки;

2)волосся;

3)гістологічні препарати;

4)металеві знаряддя травми.

038.При дослідженні об’єктів судово-медичної експертизи застосовують мікрофотографію:

1)у прохідному світлі;

2)у темному полі;

3)у відбитому світлі;

4)фазово-контрастну.

039.До речових доказів біологічного походження відносять:

1)кров;

2)волосся;

3)виділення тіла людини;

4)частки тканин і ізольовані клітини.

040. Сліди крові на місці події можуть бути у вигляді:

1)плям від капель;

2)патьоків;

3)плям від бризок;

4)калюж.

041.Плями від крапель крові мають такі характеристики:

1)мають круглясту форму;

2)утворюються при падінні крові на горизонтальну площину чи під гострим кутом;

3)мають грушоподібну форму;

4)стан країв краплі залежить від висоти падіння.

042. При дослідженні плям крові можна встановити її:

1)видову приналежність;

2)групові властивості;

3)регіонарне походження;

4)приналежність конкретній особі.

043.Визначити, чи є дана пляма плямою крові, можна, досліджуючи її:

403

1)у косопадаючому світлі;

2)в ультрафіолетовому випромінюванні;

3)за допомогою перекису водню;

4)в інфрачервоних променях.

044.В ультрафіолетових променях сухі плями крові можуть мати:

1)темно-брунатне забарвлення;

2)оранжево-червоне забарвлення;

3)бархатистий вид;

4)гладку поверхню.

045. З перерахованих методів для встановлення наявності крові на об’єкті застосовують:

1)електрофоретичний;

2)спектральний;

3)хроматографічний;

4)ферментний.

046.Попередніми реакціями на кров являються:

1)проба з перекисом водню;

2)мікрокристалічні реакції:

3)спектральний аналіз;

4)проба з люмінолом.

047.Доказовими методами визначення наявності крові являються:

1)мікрокристалічні реакції;

2)мікроспектральні дослідження;

3)біохімічне виявлення гемоглобіну;

4)проби з люмінолом та бензидиновим реактивом.

048. Доказові методи визначення крові засновані на виявлені:

1)пероксідази крові;

2)гемоглобіну крові;

3)виду свічення в ультрафіолетових променях:

4)похідних від гемоглобіну.

049.Кристали Тейхмана, які є різновидом мікрокристалічних реакцій на кров, характеризуються такими показниками як:

1)форма паралелограму;

2)хімічна речовина солянокислий гемін;

3)мають брунатний колір;

4)хімічна речовина гемохромоген.

404

050. Кристали, отримані при обробці плям, підозрілих на кров, реактивом Такаяма, характеризуються:

1)мають голчасту форму;

2)хімічна речовина гемохромоген;

3)мають червоний колір;

4)хімічна речовина солянокислий гемін.

051.Групову належність крові у плямі за системою АВ0 визначають за допомогою реакції:

1)абсорбції-елюції:

2)Чистовича-Уленгута;

3)методом покривного скла;

4)преципітації.

052.Групова належність рідкої крові може бути встановлена за:

1)еритроцитарними системами;

2)лейкоцитарними системами;

3)сироватковими системами;

4)ферментними системами.

053.Для встановлення регіонарного походження крові в плямі необхідно:

1)визначити наявність гормонів;

2)визначити наявність клітин із джерел кровотечі;

3)визначити наявність виду гемоглобіну та деяких ферментів;

4)визначити наявність домішок, сторонніх включень, властивих органу.

054. З перерахованих методів для встановлення регіонарної приналежності крові застосовують:

1)електрофоретичний;

2)серологічний;

3)цитологічний;

4)біохімічний.

055.У дитини 0(I) група крові, у матері B(III). Батьком дитини може бути чоловік, що має групу крові:

1)0(I);

2)А(II);

3)B(III);

4)АВ(IV).

056. У дитини й матері А(II) група крові. Батьком дитини може бути чоловік, що має групу крові:

1)0(I);

2)А(II);

405

3)B(III);

4)АВ(IV).

057.Батько має А(II), мати — B(III) групу крові. Діти можуть мати такі групи крові:

1)0(I);

2)А(II);

3)В(III);

4)АВ(IV).

058. У подружній парі, батько має групу крові АВ(IV) і типову властивість N, а мати — групу В(III) і типову властивість М, можуть з’явитися діти з групою й типом крові:

1)A(II)N;

2)AB(IV)MN;

3)0(I)M;

4)B(III)MN.

059.При дослідженні плям підозрілих на сперму, вирішуються питання:

1)про наявність сперми;

2)видової приналежності;

3)групової приналежності;

4)здатності людини до запліднення.

060. З перерахованих методів для встановлення наявності сперми на об’єкті використовують:

1)морфологічний;

2)електрофоретичний;

3)хроматографічний;

4)мікрокристалічний.

061.Волосся, вилучені з місця події, упаковують:

1)усі разом в один пакет;

2)в окремі пакети у виді аптечного порошку;

3)кожен окремий пакет опечатують сургучевою печаткою;

4)окремі пакети поміщають у великий пакет, який прошивають і опечатують.

062. Волосся для подальшого судово-біологічного дослідження варто забирати з об’єкта:

1)пальцями;

2)анатомічним пінцетом;

3)пінцетом із гумовими наконечниками;

4)хірургічним пінцетом.

406

063. З перерахованих методів для встановлення приналежності волосся людині або тварині використовують:

1)морфологічний;

2)хімічний;

3)серологічний;

4)спектрофотометричний.

064.Волосся людини має:

1)кутикулу;

2)коркову речовину;

3)мозковий прошарок;

4)пігментний прошарок.

065.Пігмент волосся людини утримується в:

1)кутикулі;

2)пігментному прошарку;

3)мозковому прошарку;

4)корковій речовині.

066.Кольор волосся людини визначається:

1)утриманим у ньому пігментом;

2)прозорістю клітин кутикули;

3)наявністю усередині волосся повітряних просторів;

4)станом мозкового прошарку.

067. Для волосся, що випало, характерно:

1)ороговіння цибулини;

2)відсутність піхвових оболонок;

3)конусоподібне стоншення;

4)депігментація.

068.Для вирваного волосся характерно:

1)наявність соковитої цибулини;

2)наявність піхвових оболонок;

3)шаблиноподібна поверхня поперечного перетину волосся;

4)гладка поверхня поперечного перетину волосся.

069.Емісійний спектральний аналіз волосся дозволяє встановити:

1)видову приналежність волосся;

2)приналежність волосся даній людині;

3)підвищене утримання у волоссях металів і деяких металоїдів;

4)расову приналежність волосся.

070. Волосся людини відрізняються від волосся тварин:

407

1)будовою кутикули;

2)товщиною коркового шару;

3)структурою серцевини;

4)за виглядом їх кінців.

071.Випавше волосся характеризується:

1)цибулина суха;

2)цибулина зморшкувата;

3)цибулина має вигляд колби;

4)відсутністю оболонок цибулини.

072.Вирване волосся характеризується:

1)волосся скручене;

2)цибулина соковита;

3)волосся з розтягнутим стрижнем;

4)наявні розриви оболонок цибулини.

073.Температурний вплив на волосся проявляється:

1)рудим відтінком волосся;

2)ознаками обвуглення;

3)тм’яністю волосся;

4)наявністю порожнеч у мозковій речовині.

Інструкція до питань 74-86

Питання складається з двох тверджень, пов’язаних спілкою «ТОМУ ЩО». Спочатку визначите, вірно або невірно кожне з двох тверджень по окремості, а потім, якщо обидва вірні, визначите, вірний або невірний причинно-слідчий взаємозв’язок між ними.

ВИБЕРІТЬ:

074. Вилучену з місця події кров варто спрямовувати у судово-біологічну лабораторію разом із зразком предмета-носія, ТОМУ ЩО у ряді випадків предмет-носій може впливати на результати судово-біологічного дослідження.

075. При напрямку у судово-біологічну лабораторію предмета-носія з декількома плямами доцільно окреслювати олівцем ті з них, що варто піддати дослідженню, ТОМУ ЩО окреслення олівцем плям, які підлягають дослідженню, дозволяє експерту заощадити час пошуку предмета дослідження.

408

076. При знайденні дрібних плям крові використання проби з перекисом водню недоцільно, ТОМУ ЩО використання проби з перекисом водню робить об’єкт негожим для подальших досліджень.

077. При неможливості швидко (протягом доби) доставити зразок крові у судовобіологічну лабораторію, туди спрямовують кров, висушену на марлі, ТОМУ ЩО рідка кров при збереженні більш доби піддається гниттю.

078. Виробництво судово-біологічної експертизи може бути доручено лікарю будь-якого фаху, ТОМУ ЩО будь-який лікар за законом зобов’язаний у разі потреби вміти провести судово-медичну експертизу.

079. Волосся з голови трупа для наступного судово-біологічного дослідження варто відрізати у кореня гострими ножицями, ТОМУ ЩО такий засіб вилучення волосся найменш травмує їх.

080. Пересилку зразків волосся у судово-біологічну лабораторію доцільно здійснювати закріпленими на лейкопластирі, приміщеному у запечатаний конверт, ТОМУ ЩО такий засіб пересилки зразків волосся забезпечує їхню максимальну цілість.

081. Реакцію преципітації Чистовича-Уленгута при дослідженні сперми застосовувати недоцільно, ТОМУ ЩО видову приналежність сперми можна встановити морфологічними методами.

082. Вологі речові докази з наявністю біологічного походження необхідно висушити, ТОМУ ЩО вологі речові докази швидко піддаються гниттю.

083. Попередні реакції на кров являються неспецифічними, ТОМУ ЩО фермент каталаза широко розповсюджений у природі.

084. Судово-медичне встановлення походження дитини від певних батьків, засноване на визначенні групових факторів крові (еритроцитарних, лейкоцитарних, сироваткових та ферментних) дозволяє тільки виключити відповідача, ТОМУ ЩО у багатьох людей досліджувані групові фактори збігаються.

085. Установити тотожність волосся неможливо, ТОМУ ЩО в багатьох людей волосся мають подібну будівлю.

086. Установлення регіонарного походження крові можливо, ТОМУ ЩО кров різного регіонарного походження дає різні спектри поглинання.

409

Інструкція до питань 87-112

У лівому стовпчику приведені пронумеровані питання (фрази), у правому — позначені латинськими буквами варіанти відповідей. Для кожного питання (фрази) треба підібрати тільки ОДНУ відповідну відповіді букву. УВАГА! Кожна відповідь у процесі виконання завдання може бути використована один раз, декілька разів або не використовуватися взагалі.

100.Позитивний результат реакції преципітації із сироваткою на білок собаки і негативний із сироватками на білок людини й птаха.

101.Позитивний результат реакції преципітації із сироваткою на білок людини і ще з 7-10 сироватками на білки різних тварин.

410