Судмед / SM_pract_Medic UKR

При утопленні виявляють також ознаки перебування тіла у воді: мокрий одяг, гусяча шкіра, зморщення сосків, навколо соскових кружків і мошонки, червоний колір трупних плям, мацерація шкіри, планктон в легенях і шлунку.

Ці ознаки, зокрема, ступінь мацерації, дозволяють визначити час перебування тіла у вологому середовищі.

При визначенні роду насильницької смерті в кожному окремому випадку необхідно ретельно ознайомитись з матеріалами справи, протоколом огляду трупа на місці його виявлення тощо.

Особливості огляду місця події при окремих видах механічної асфіксії

Особливості огляду місця події і трупа на місці його знаходження залежать від виду механічної асфіксії.

Так, при здавлені шиї петлею (повішенні або задушенні петлею) необхідно звернути увагу на положення, в якому знаходиться труп, на відстань від стоп до поверхні, якщо труп висить у петлі, та від поверхні до місця прикріплення петлі, які предмети біля нього, на особливості петлі — матеріал, тип, кількість витків, розташування та тілі, відповідність странгуляційній борозні, на стан одягу, на наявність на тілі ушкоджень, їх характер і локалізацію, наявність слідів боротьби і захисту тощо. При задушенні петлею бажано зберегти вузол петлі, тому після огляду трупа (в разі необхідності) петлю передають слідчому як речовий доказ. Перерізують петлю на боці, протилежному вузлу, та скріплюють нитками. Якщо борозна слабо виражена, її необхідно сфотографувати.

При утопленні — звертають увагу на наявність предметів, що утримують тіло на поверхні води, або занурюють тіло у воду, наявність і стан одягу, на ознаки перебування тіла у воді, вираженість видових ознак.

Слідчому слід рекомендувати взяти проби води з водоймища в кількості 1 л кожна з трьох рівнів в місці утоплення або місці виявлення трупа.

При інших видах механічної асфіксії звертають увагу на ушкодження, які пов’язані з боротьбою та захистом, на різні пошкодження одягу та на тілі покійного.

В разі необхідності необхідно з’ясувати, чи відповідає місце виявлення трупа місцю злочину.

При огляді трупа на місці події:

1.Констатують факт настання смерті за вірогідними ознаками. У разі їх відсутності проводять реанімаційні заходи.

2.Визначають місце знаходження трупа і предмети, які знаходяться поруч або на трупі (петля, удавка тощо). Описують його положення.

Під час судово-медичного розтину трупа виявляють загальноасфіктичні ознаки та видові ознаки, за якими встановлюють вид механічної асфіксії.

Для лабораторних досліджень вилучають:

—странгуляційну борозну для встановлення її зажиттєвості;

—тілесні ушкодження для встановлення давності їх спричинення;

—кров та сечу — для судово-токсикологічного встановлення наявності алкоголю або речовин, що приводять до безпорадного стану;

—рідину з пазухи основної кістки, або фрагмент стегнової кістки для вияв-

261

лення планктону при утопленні.

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Інструкція до питань 1-32

За питанням або незакінченим твердженням, приведеними нижче, ідуть 5 відповідей або тверджень. Виберіть одну найбільше правильну відповідь.

001.Гостра механічна асфіксія зі смертельним виходом звичайно триває:

A)до 4 хвилин;

B)5-8 хвилин;

C)9-12 хвилин;

D)13-16 хвилин;

E)15-20 хвилин.

002. У танатогенезі гострої механічної асфіксії первинно:

A)угасання функцій головного мозку;

B)зупинка серця;

C)припинення дихальних рухів;

D)одночасна зупинка серця і подиху;

E)не має значення.

003.У розвитку гострої механічної асфіксії зі смертельним виходом відокремлю-

ють:

A)дві стадії;

B)три стадії;

C)чотири стадії;

D)п’ять стадій;

E)шість стадій.

004.Утрата свідомості при гострій механічній асфіксії звичайно відбувається:

A)на 1-2 хвилині;

B)на 3-4 хвилині;

C)на 5-6 хвилині;

D)на 7-8 хвилині;

E)на 9-10 хвилині.

005.При розвитку гострої механічної асфіксії початковим є:

A)стадія термінального дихання;

B)стадія задишки із судомами;

C)стадія припинення дихання з поступовим згасанням діяльності серця;

D)передасфіксичний період;

E)стадія спокою.

262

006. З механічною перешкодою подиху не зв’язана:

A)аспіраційна асфіксія;

B)асфіксія в обмеженому замкненому просторі;

C)компресійна асфіксія;

D)обтураційна асфіксія;

E)странгуляційна асфіксія.

007.Мимовільна дефекація, сечовипускання, виливання сперми та вихід слизової пробки шийки матки відбувається:

A)при інспіраторній задишці;

B)при експіраторній задишці;

C)при судомах;

D)в стадії спокою;

E)при термінальному диханні.

008. У третій стадії гострої механічної асфіксії спостерігається: апное;

A)розслаблення сфінктерів та судодоми;

B)мимовільне сечовипускання;

C)гіпертензія;

D)термінальне дихання.

009.При наявності прижиттєвої видової ознаки механічної асфіксії у загиблого спостерігається блідість шкіри і слизуватих оболонок у випадку:

A)анемії;

B)судинної патології;

C)отруєння деякими отрутами;

D)рефлекторної зупинці серця;

E)припинення дихання.

010. З психоневрологічних розладів (станів) для осіб, які перенесли гостру механічну асфіксію, не характерна:

A)амнезія;

B)астенія;

C)атасія;

D)гемікранія;

E)ейфорія.

011.Для клініки гострої асфіксії не характерна:

A)дефекація;

B)прострація;

C)мідріаз;

D)ксеродермія;

E)ціаноз.

263

012.З видів механічної асфіксії найбільше часто зустрічається:

A)обтурація дихальних шляхів;

B)утоплення;

C)повішення;

D)задушення петлею;

E)стискання грудної клітки і живота.

013.Зупинка серця при механічній асфіксії звичайно настає після:

A)першої стадії;

B)другої стадії;

C)третьої стадії;

D)четвертої стадії;

E)п’ятої стадії.

014. При странгуляційній механічній асфіксії розрізняють:

A)один вид;

B)два види;

C)три види;

D)чотири види;

E)п’ять видів.

015.При повішенні для странгуляційної борозни насамперед характерно:

A)високе положення;

B)замкнення;

C)рівномірна вираженість;

D)пергаментне затвердення;

E)жовтувато-бурий колір.

016. Розташування вузла петлі при повішенні типово:

A)з лівого боку шиї;

B)з правого боку шиї;

C)спереду шиї;

D)на потилиці;

E)на будь-якої поверхні шиї.

017.Странгуляційна борозна при повішенні, як правило розміщена:

A)вище щитовидного хряща;

B)нижче щитовидного хряща;

C)на рівні щитовидного хряща;

D)на рівні перснеподібного хряща;

E)на будь-якому рівні.

264

018. При гістологічному дослідженні шкіри з прижиттєвою странгуляційною борозною спостерігається:

A)вакуолізація епідермісу;

B)капілярна гіперемія;

C)розшарування дерми;

D)сплющення базального шару;

E)подовжена форма клітин шипуватого шару.

019.Елементом странгуляційної борозни не є:

A)її верхній край;

B)її нижній край;

C)її рельєф;

D)її дно;

E)її стінка.

020.При задушенні петлею странгуляційна борозна звичайно буває:

A)переривчаста;

B)косовисхідна;

C)рівномірно виражена;

D)високо розташована;

E)незамкнута.

021.Видова ознака механічної асфіксії може бути відсутня при:

A)закритті дихальних шляхів сторонніми тілами;

B)задушенні руками;

C)закритті отворів рота і носа;

D)задушенні петлею;

E)утопленні.

022. Шкіру з області странгуляційної борозни найбільше доцільно направити на слідуюче з нижчеперелічених досліджень:

A)гістологічне;

B)хімічне;

C)біологічне;

D)бактеріологічне;

E)вірусологичне.

023.«Відбитки» ребер на легенях найбільше характерні для:

A)удавлення руками;

B)удавлення петлею;

C)повішення;

D)утоплення;

E)переохолодження.

265

024. Діагностичне значення при утопленні має виявлення планктону в органах і тканинах, крім:

A)крові;

B)легень;

C)нирок;

D)печінки;

E)кісткового мозку.

025.Для виявлення в дихальних шляхах дрібних сторонніх часток необхідно провести дослідження:

A)спектральне;

B)гістологічне;

C)гістохімічне;

D)мазків відбитків;

E)змивів зі слизової оболонки дихальних шляхів.

026. Характерний стан наповнення кров’ю відділів серця для смерті від механічної асфіксії:

A)незначний;

B)значний;

C)переповнення правих відділів;

D)перепопнення лівих відділів;

E)рівномірне наповнення.

027.При удавленні петлею, що незатягується, странгуляційна борозна не буде:

A)мати горизонтальну спрямованість;

B)низько розташована;

C)замкнута;

D)одиночна;

E)множинна.

028.Видовою ознакою механічної асфіксії від задушення руками буде:

A)крововиливи в підшкірну клітковину;

B)крововиливи у м’язи шиї;

C)крововиливи на шкірі та слизових оболонках;

D)садна і синці на передній і бічних ділянках шиї;

E)переломи хрящів гортані і під’язикової кістки.

029.Блювотою може супроводжуватись механічна асфіксія при:

A)повішенні;

B)задушенні петлею;

C)закритті отворів рота і носа;

D)обтурації глотки;

E)стисканні грудної клітки і живота.

266

030. При щирому утопленні у воді не повинне виявлятися:

A)гостре здуття легень;

B)гемоліз крові;

C)дрібні крапкові підплевральні крововиливи;

D)вода у пазусі клиноподібної кістки;

E)бліді розпливчасті крововиливи на поверхні легень.

031.Відторгнення волосся починається при перебуванні тіла у воді через:

A)2 доби;

B)4 доби;

C)6 діб;

D)8 діб;

E)10 діб та більше.

032.Карміновий набряк легень виникає у випадку:

A)справжнього (аспіраційного) утоплення;

B)сухого (асфіктичного) утоплення;

C)аспірації крові;

D)стисканні грудної клітки і живота;

E)закритті дихальних шляхів сторонніми тілами.

Інструкція до питань 33-58

Для кожного питання або незакінченого твердження правильними є ОДНА або ДЕКІЛЬКА відповідей.

ВИБЕРІТЬ:

033.Розвиток гострої гіпоксії можливо при:

1)поразці технічною електрикою;

2)впливі крайніх температур;

3)великій крововтраті;

4)отруєннях.

034.До ознак смерті, що швидко наступила, відносять:

1)ціаноз шкірного покрову;

2)насичене забарвлення трупних плям;

3)субкон’юнктивальні екхімози;

4)рідкий стан крові.

035.Ознаки смерті, що швидко наступила:

1)блідість шкірного покрову;

2)крапкові крововиливи на фоні трупних плям;

267

3)повнокров’я органів;

4)гостра емфізема легень.

036.До ознак смерті, що швидко наступила, відносять:

1)плями Тардье;

2)смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця;

3)недокрів’я селезінки;

4)плями Вишневського.

037. У генезі смерті при повішенні, крім припинення доступу повітря в легені, має значення:

1)перетин яремних вен;

2)сдавлення сонних артерій;

3)сдавлення блукаючого нерва;

4)ушкодження довгастого мозку.

038.У випадку повішення лікар-спеціаліст в області судової медицини повинний відзначити:

1)положення тіла;

2)відстань від підошов до опори;

3)відстань від місця прикріплення вільного кінця петлі до її вузла на шиї;

4)наявність і розташування підставки під ногами.

039. При огляді петлі на шиї трупа лікар-спеціаліст в області судової медицини повинний зазначити на:

1)щільність охоплення шиї петлею;

2)наявність закрутки;

3)розташування турів петлі щодо один одного;

4)наявність під петлею елементів одягу.

040.При знятті петлі із шиї трупа судово-медичний експерт повинний зазначити

на:

1)локалізацію петлі на шиї;

2)матеріал, із якого виготовлена петля;

3)локалізацію вузла петлі;

4)характеристику петлі (ковзна, відкрита і т. ін.).

041.При знятті петлі із шиї трупа судово-медичний експерт повинний відзначити:

1)кількість витків петлі;

2)характер вільних кінців петлі;

3)характеристику вузла (засіб в’язки);

4)наявність забруднень і накладень на петлі.

042. Странгуляційну борозну варто диференціювати від:

268

1)природних складок шкіри;

2)ділянок шкіри, що підлягалася сдавленню частинами одягу;

3)проявів гнильної трансформації трупа;

4)ділянок попрілості на шкірі шиї.

043.Ступінь виразності странгуляційної борозни залежить від:

1)матеріалу петлі;

2)тривалості сдавлення шиї;

3)тривалості післямортального періоду;

4)виду странгуляційної асфіксії.

044.При повішенні странгуляційна борозна у типовому випадку:

1)замкнута;

2)множинна;

3)горизонтальна;

4)косовосходить.

045.Для різкого (ривком) затягування петлі при повішенні характерні:

1)надриви інтими сонних артерій;

2)крововиливи в кивальних м’язах у місцях їхнього прикріплення до грудини і ключиць;

3)крововиливи у міжпідхребцевих дисках;

4)надриви зв’язок шийного відділу хребта.

046. Переломи під’язичної кістки при удавленні руками розташовуються, як правило, в області:

1)дистальних відділів великих рогів;

2)основи малих рогів;

3)тіла кістки;

4)основи великих рогів.

047.Утворення плям Тардье обумовлене:

1)різкими коливаннями артеріального тиску;

2)підвищенням проникності судинної стінки;

3)зниженням тиску в плевральних порожнинах;

4)рідким станом крові.

048.Гістологічне дослідження шкіри з області странгуляійної борозни дозволяє встановити:

1)факт сдавлення шкіри;

2)причину смерті;

3)прижиттєвість формування странгуляційної борозни;

4)характеристику петлі.

269

049.Ознаками прижиттєвого сдавлення шиї є:

1)анізокорія;

2)жирова емболія легень;

3)заброс еритроцитів у регіонарні лимфовузли;

4)наявність крововиливів у місцях прикріплення кивальних м’язів до грудини

іключиці.

050.Ознаками прижиттєвого сдавлення шиї можуть бути:

1)наявність крововиливів у ретробульбарной клітковині;

2)підвищене утримання гістаміноподібних речовин у шкірі з області странгуляційної борозни;

3)більш високе утримання глюкози у крові із судин тулуба в порівнянні з кров’ю із судин голови;

4)більш низьке утримання молочної кислоти у крові із судин тулуба в порівнянні з кров’ю із судин голови.

051.Повішення найбільш частіше буває:

1)нещасним випадком;

2)вбивством;

3)стратою;

4)самогубством.

052.Задушення петлею найбільш частіше буває:

1)нещасним випадком;

2)стратою;

3)самогубством;

4)вбивством.

053.Ознаки компресійної асфіксії:

1)«екхімотична маска»;

2)осередкові крововиливи в області кореня язика;

3)карміново-червоний набряк легень;

4)рідкий стан крові в трупі.

054. На форсовану компресію грудей і живота вказує:

1)недокрів’я селезінки;

2)застійне повнокров’я органів;

3)карміново-червоний набряк легень;

4)булльозна емфізема легень.

055.Діагностична тріада ознак утоплення (В.О. Свешнікова-Ю.С. Ісаєва) містить у собі:

1)наявність рідини у пазусі клиноподібній кістки;

2)повітряну емболію правих відділів серця;

270