Судмед / SM_pract_Medic UKR

теру маються в товщі верхнього і нижнього віка правого ока, у товщі шкіри підборіддя, ліворуч від середньої лінії й в області правої ключиці на ділянках 4×2,5см. На внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча і тилу променево зап'ястного суглоба крововиливи нагадують за формою складки одягу. У поперековій області, і в області внутрішньої щиколотки правого гомілковостопного суглоба, на зовнішній щиколотці лівого гомілковостопного суглоба, тилу лівої стопи і задньо внутрішньої поверхні середньої третини правого стегна, розташовані ділянки здертя шкіри неправильної форми, розмірами від 2×0,4 см до 7×3 см. Дно саден буро-червоне, підсохле, розташовано нижче рівня навколишньої шкіри. На тлі деяких синців маються сліди волочіння. На передньо внутрішньої поверхні нижньої третини лівої гомілки розташована рана неправильної лінійної форми довжиною 2,3 см з нерівними синяковими краями, закругленими кінцями. Дном рани є підшкірно-жирова клітковина. Навколо рані розташовуються переривчасті синці синьо-багряного кольору на ділянці 4×2 см. У товщі шкіри на передній поверхні грудей праворуч, по середньо ключичної лінії на рівні 4-7 ребер маються яскраво-червоні дрібно крапкові крововиливи на ділянці 5×4см.

При внутрішньому дослідженні: м'які покриви голови зсередини без крововиливів, тверда мозкова оболонка сірувата, не напружена, м'які мозкові оболонки тонкі, прозорі, із синюшним відтінком. Відзначається різке сплющення звивин і сгладженість борозен. Тканина мозку на розрізі з вираженою границею сірої і білої речовини. Сіра речовина виступає над рівнем білого. Під'язична кіста і хрящі гортані цілі. У просвіті трахеї і бронхів піниста білісувата слиз. У товщі їхній слизової оболонки безліч темно-червоних дрібно крапкових крововиливів. Легкі пухнаті на дотик, збільшені в обсязі, поверхня їхнього сіро-рожевого кольору з великою кількістю дрібно крапкових крововиливів під плеврою. На розрізі тканина легень яскраво-червоного кольору, при натисненні з поверхні розрізу стікає велика кількість рожевої пінистої рідини і світлої крові. В інших внутрішніх органах виявлене венозне повнокров'я. Кісти кістяка цілі.

ЗАДАЧА 10. Завдання:

Уважно вивчити зміст задачі, визначити та обґрунтувати причину смерті. Гр-ка М., 57 років, зі своєю родиною обідала в приміщенні літньої кухні і вела

розмову. Раптово схопилася за шию руками, і під час кашлю разом з частками їжі

зїї рота вилетіла мокра жива оса. Незабаром вона стала важко дихати, як би заковтуючи повітря, обличчя її придбало синюшний колір, порушилася мова. До прибуття швидкої медичної допомоги гр-ка М. померла.

При судово-медичній експертизі трупа установлені виражена одутлість і синюшність обличчя, дрібно крапкові крововиливи в кон'юнктиву очей, рясні тем- но-фіолетового кольору трупні плями, різко виражене трупне заклякання у всіх групах м'язів. При внутрішнім дослідженні: холодцеподібний набряк слизуватої оболонки гортані, голосових зв'язок. Останні стовщені, блискучі, стикаються один

зодним, надгортанник стовщений, у основи його з боку порожнини рота крапковий яскраво-червоного кольору крововилив. Набряк перейшов з однієї сторони на

281

корінь язика, а з іншого боку — на слизувату оболонку трахеї, утворив помітне звуження її просвіту. Внутрішні органи повнокровні, із множинними крапковими крововиливами під вісцеральну плевру і зовнішню оболонку серця. Легені емфізематозно роздуті, тканина однорідна, синюшно-червоного виду, з поверхні розрізів стікає при здавлюванні розовата рідина. Судини головного мозку і його оболонок переповнені кров'ю. Виражений набряк речовини мозку і м'яких тканин мозкових оболонок. У порожнинах серця рідка кров зі згортками.

При судово-хімічному аналізі крові виявлений етанол у концентрації 3 ‰.

ЗАДАЧА 11. Завдання:

Уважно вивчити зміст задачі, визначити та обґрунтувати причину смерті, висловити думку про її рід.

З постанови відомо, що 3 березня, приблизно о 20.00 годині, у закритій квартирі, розташованої на 3-му поверсі 5-поверхового будинку, був виявлений труп грна Ш., 47 років.

При огляді трупа на місці його виявлення встановлено, що він лежав у кімнаті на підлозі в положенні на спині. Права рука зігнута в ліктьовому суглобі. Навколо кисті правої руки 2 рази намотаний кінець шкіряного ременя; інший його кінець був просмикнутий через металеву пряжку й утворив замкнуту петлю навколо шиї. Ремінь знаходився в натягнутому стані.

При зовнішнім дослідженні трупа в морзі було також установлене, що на шиї розташовувалася петля з брючного шкіряного ременя. Він просмикнутий через металеву пряжку з утворенням ковзної петлі. Вільний кінець ременя знаходився на долонній поверхні правої кисті і був фіксований двома оборотами ременя навколо кисті. Вільна ділянка ременя від кисті до шиї згорнута уздовж подовжньої осі, утворив 1-1,5 витка спирали. Після зняття ременя з кисті петля на шиї була досить міцно фіксована, не розпускалася. Ремінь мав наступні розміри: довжина 120 см, ширина 2 см, пряжка 3,5×3 см. Відстань від пряжки до першого отвору на ремені складало 84 см.

На шкірі шиї виявлена замкнута странгуляційна борозна шириною 2 см, глибиною 0,1-0,3 см, щільна на дотик, ясно-коричневого кольору. Верхній край її розташований на правій бічній поверхні шиї на відстані 7 см від сосцеподібного відростка, у 5 см від кута і 5,5 см від середини нижньої щелепи, на лівій бічній поверхні шиї — у 8 см від сосцеподібного відростка, у 7 см від кута і середини нижньої щелепи, на передній поверхні шиї — на відстані 6 см від підборіддя, на задній поверхні шиї — у 9,5 см від потиличного бугра. У середній частині странгуляційної борозни ліворуч, між потиличним бугром і кутом нижньої щелепи, малося садно довжиною 11 см і шириною 0,7 см, темно-вишневого кольору, з підсохлою поверхнею, розташоване нижче рівня навколишньої шкіри. Ліворуч під кутом нижньої щелепи садно аналогічного характеру розміром 2×0,8 см. На тильній поверхні правої кисті виявлено вдавлення шкіри у виді ущільнення блідо-сірого кольору, шириною 2 см, що нагадує странгуляційну борозну.

282

При внутрішнім дослідженні трупа виявлені дрібно крапкові крововиливи під плевру легень і епікард, переповнення правої половини серця кров'ю, набряк мозку, легень, емфізема легень, повнокров'я внутрішніх органів.

При судово-гістологічному дослідженні шматочків шкіри з області странгуляційної борозни на шиї встановлено: на значному протязі епідерміс ущільнений, стоншений, місцями ряди епітеліальних кліток не визначаються; роговий шар на більшій частині відсутній в окремих місцях у виді обривків, утворює завороти. Власна дерма в зоні стоншення епідермісу ущільнена, гомогенізована, має базофильний кольор. Розташовані в дермі придатки шкіри зморщені, здавлені. У підлягаючій м'язовій тканині маються надірвані окремі м'язові волокна; у цих місцях виявляються вільно лежачі, добре контуровані еритроцити, свіжі крововиливи.

З представлених додаткових матеріалів випливає, що двері на балкон була замкнена зсередини на шпінгалети, скла в дверях і балконному вікні цілі. Вхідні двері в квартиру були замкнені і щільне притиснуті зсередини дерев'яним брусом, що розташовувався горизонтально. Одним кінцем він упирався в двері, а іншим

— у стіну, протилежну вхідної двері. На двері цвяхами по кутах був прибитий ватяний матрац. Упритул до дверей стояла пральна машина, ближче до стіни — кухонний стіл.

Встановлено, що гр-н Ш. раніш двічі знаходився в психіатричній лікарні з приводу гострого алкогольного марення ревнощів.

ЗАДАЧА 12. Завдання:

Уважно вивчити зміст задачі, визначити та обгрунтувати причину смерті. Дати характеристику ушкодженням які малися та тілі.

11 травня в реанімаційне відділення з розташованого поблизу дитячого садку була доставлена дівчинка Н., 5 років. Зі слів супровідних, «дівчинка в садку упала в туалет головою». При огляді свідомість у дитини була відсутня, зіниці розширені, їхня реакція на світло була відсутня. Шкірні покриви, особливо на обличчі, синюшні, тіло на дотик холодне, на шкірі обличчя синці. Пульс і артеріальний тиск не визначалися. Констатовано біологічну смерть.

При судово-медичному дослідженні трупа 12 травня встановлено: труп жіночої статі, довжина тіла 105 см. Шкіра обличчя, облямівка губ інтенсивно-синюшного кольору, на склері одиничні дрібно крапкові крововиливи. В області лівого лобового бугра синець розміром 2×1,5 см овальної форми синюшно-багряного кольору з помірною припухлістю м'яких тканин, по нижньому краї синця садно лінійної форми, розміром 1,5×0,2 см під червонуватою скоринкою, розташоване нижче рівня шкіри. Синці синьо-багряного кольору різної форми, розмірами від 0,5×0,3 до 1×0,5 см на лівому крилі носа, верхній губі, в області лівої носогубної складки. На шиї трупа одиночна странгуляційна борозна, що на передній і бічній поверхні шиї проходила через середню її третину майже в горизонтальному напрямку, на задній поверхні шиї борозна розташовувалася трохи нижче середньої її третини і мала косонизхідний напрямок, кінці борозни не з'єднувалися між собою (на 1 см). Борозна на передній поверхні шиї шириною до 0,7 см, буро-коричневого кольору,

283

на бічних поверхнях —щільнувата (0,6 см), коричнювато-сіруватого кольору, більш м'якої консистенції. На поверхні і по краях борозни місцями виявлялися обривки ущільненого епідермісу блідо-сірого кольору. По нижньому краї борозни

— слабко виражений набряк шкіри. У підлягаючих м'яких тканинах борозни виявлені крововиливи.

При внутрішнім дослідженні трупа: виражене венозне, повнокров'я внутрішніх органів, рідка кров у порожнинах серця й у просвіті судин, плями Тардье під епікардом і плеврою. Яких-небудь патологічних змін з боку органів і тканин, як при макроскопічному, так і при наступному мікроскопічному дослідженні не було виявлено.

При мікроскопічному дослідженні шкіри — роговий шар і частково епідерміс відсутні, місцями останній сплощений, спостерігається базофильний кольор. У підлягаючій дермі і м'яких тканинах крововиливи осередкового характеру, нерівномірне кровонаповнення судин дерми. У препаратах внутрішніх органів (за винятком селезінки) картина порушення гемодинамики у виді повнокров'я.

В органах і тканинах при судово-хімічному дослідженні яких-небудь токсичних речовин не знайдено. Результати бактеріологічного аналізу виявилися негативними.

284

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ:

«СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ВОГНЕПАЛЬНИХ ТА ВИБУХОВИХ УШКОДЖЕНЬ»

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

Вогнепальні ушкодження суттєво відрізняються від інших механічних ушкоджень, що пов’язано з особливим механізмом дії зброї. У випадках використання вогнепальної зброї перед судово-слідчими органами виникає ціла низка своєрідних питань, вирішення яких можливе лише на підставі знань закономірностей утворення вогнестрільних ушкоджень, їх морфологічних ознак і особливостей.

Знання цих закономірностей вогнепальних ушкоджень і особливостей необхідні не тільки для вирішення експертних питань, але і в лікувальній практиці для вірної та своєчасної клінічної діагностики таких поранень, вибору методу лікування, і, відповідно, ефективного надання медичної допомоги травмованим за умов мирного та воєнного часу.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити студентів з видами та будовою вогнепальної зброї, механізмом пострілу, факторами, що його супроводжують, та особливостями утворення вогнестрільних поранень, методами їх судово-медичного дослідження та надати навички у вирішенні основних експертних питань.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.Таблиці, слайди, фотографії, що ілюструють:

—устрій бойового та мисливського патрону;

—постріл і явища, що його супроводжують;

—види дії кулі;

—механізм утворення вхідного вогнестрільного отвору та його основні ознаки;

—механізм утворення вихідного вогнестрільного отвору;

—постріл впритул та експертні докази пострілу впритул;

—експертні докази пострілу з близької дистанції;

—механізм утворення вогнестрільного ушкодження плоскої кістки;

—механізм утворення вогнестрільного ушкодження трубчастої кістки;

—механізм утворення вогнестрільного ушкодження паренхіматозного органу;

—механізм утворення вогнестрільного ушкодження порожнистого органу, що заповнений рідиною;

—ознаки послідовності утворення вогнестрільних ушкоджень:

а) на черепі; б) на грудній клітині;

в) на петлях кишок.

—лабораторні методи досліджень, що використовують для діагностики вогнестрільних ушкоджень.

285

2.Анатомічні препарати вогнестрільних ушкоджень.

3.Судово-медична документація.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1.Опрацювання теми заняття з демонстрацією вогнестрільних ушкоджень на анатомічних препаратах або в морзі.

2.Самостійна робота з судово-медичною документацією.

3.Вирішення контрольних тестових завдань.

4.Вирішення ситуаційних задач.

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКИМИ ПОВИННІ ВОЛОДІТИ СТУДЕНТИ З ПОПЕРЕДНІХ КАФЕДР

1.Знати патанатомічні та патофізіологічні дані про травматичний процес.

2.Знати механізм дії кулі на тіло людини.

3.Знати принципи проведення рентгенологічного дослідження при ушкодженнях.

4.Вміти читати обзорні рентгенограми.

5.Вміти давати описову характеристику явищ і ознак, що спостерігаються під час дослідження ушкодження.

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, ЯКІ ПОВИННІ ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТИ НА ЗАНЯТТІ

1.Знати основні властивості вогнепальної зброї, механізм пострілу та явища, що його супроводжують.

2.Знати морфологічні властивості вогнестрільного ушкодження і їх залежність від дистанції пострілу.

3.Знати особливості огляду трупа на місці події.

4.Володіти методикою огляду, виявлення та опису основних ознак вхідного вогнестрільного отвору на шкірі та одязі.

5.Вміти проводити диференціацію вхідного вогнестрільного отвору від вихідного та інших видів механічних ушкоджень.

6.Вміти досліджувати і описувати рановий канал, виявляти та вилучати снаряд.

7.Вміти скласти і обгрунтувати судово-медичні висновки на такі основні су-

дово-слідчі питання:

а) Чи не являється ушкодження вогнестрільним?

б) Із якої зброї нанесено поранення: кульової чи дробової? в) В якому напрямку виконано постріл?

г) Яка дистанція пострілу?

д) Яка причина смерті, чи обумовлена вона спричиненим ушкодженням?

286

ЕЛЕМЕНТИ ЗАНЯТТЯ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВІЙ ОЦІНЦІ

1.Теоретичні знання з теми.

2.Самостійна робота по дослідженню, опису і діагностиці вогнестрільних ушкоджень.

3.Вирішення контрольних тестових завдань.

4.Самостійна робота по вирішенню ситуаційних задач.

ОСНОВНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ

Балістика (стосовно вогнепальної зброї) — наука про рух вогнепальних снарядів.

Балістика внутрішня — розділ балістики, що вивчає рух снаряда в каналі ствола під дією порохових газів і інші процеси, що відбуваються в каналі ствола в результаті пострілу.

Балістика зовнішня — розділ балістики, що вивчає рух снарядів за межами каналу ствола, а також фактори, що впливають на цей рух.

Балістика ранова — вчення про рух вогнепального снаряда в біологічному об'єкті і характері дії снаряда, що ушкоджує.

Балістика судова — розділ криміналістики, що вивчає закономірності дії ушкоджуючих факторів пострілу, їхню взаємодію з перешкодою, що уражається, стан зброї і боєприпасів, а також їхні частини стосовно до рішення задач криміналістичної експертизи.

Балістика судово-медична — розділ судово-медичної травматології, що вивчає закономірності виникнення вогнестрільних ушкоджень, методи їхнього вивчення і принципи судово-медичної оцінки результатів цих досліджень.

Виноградова феномен — відкладення кіптяви й металів на другому шарі багатошарової мішені при пострілі з неблизької дистанції.

Вихідна вогнепальна рана (отвір) — рана у місці, де вогнепальний снаряд або його частини (рідше порохові гази) залишають тіло; рана у термінальному кінці ранового каналу.

Вихідний кінець дотичної вогнепальної рани — місце заключного контакту сна-

ряда при утворенні дотичної рани.

Вогнепальна зброя — зброя, дія снаряду якої обумовлена енергією порохових газів, що утворюються при згорянні пороху в замкнутому середовищі.

Вогнепальне ушкодження — ушкодження, яке заподіяне одним або декількома факторами пострілу.

Вторинні снаряди — тіла біологічної і небіологічної природи, що виникають при взаємодії вогнепального снаряда з перешкодою та мають, ушкоджуючи властивості.

Вхідна вогнестрільна рана (отвір) — рана у місці впровадження в тіло вогнепального снаряда і порохових газів.

287

Вхідний кінець дотичної вогнепальної рани — місце первинного контакту вог-

непального снаряда при утворенні дотичного поранення.

Гази порохові — продукти згоряння пороху. При пострілі порохові гази з'єднуються в каналі ствола з газоподібними продуктами капсульного складу; є одним з ушкоджуючих факторів пострілу.

Гвинтівка — індивідуальна ручна стрілецька зброя, що відрізняється довгим стволом, що має нарізи для додання обертання кулі.

Гідродинамічна дія кулі — теорія, згідно якої снаряд, потрапляючи в рідину або напіврідке середовище, передає їй свою енергію, внаслідок чого замкнута порожнина розривається.

Головна балістична хвиля — область збільшеного тиску, що утворюється попереду кулі, яка рухається. Як і куля може викликати виникнення ушкоджень.

Дефект тканини (мінус-тканина) — ділянка шкіри, вибита кулею або газами, вірогідна ознака вогнестрільного вхідного отвору.

Деформація кулі — зміна форми кулі як вид пластичної деформації у результаті її взаємодії з перешкодою; крайні ступені — розрив, фрагментація, руйнування.

Дистанція пострілу — якісна характеристика відстані від зброї до об’єкта, що уражається, та відбиває характер діючих ушкоджуючих факторів пострілу: а) дистанція пострілу близька — відстань, у межах якої не тільки снаряд, але і продукти пострілу досягають об'єкта, що уражається; б) дистанція пострілу неблизька — відстань, у межах якої об'єкт, що уражається, досягають тільки вогнепальний снаряд і стерпні їм частки.

Дія дробу відносно суцільне — вид механічної дії, при якому основна частина дробового снаряда діє компактно, а окремі дробини, що відокремилися від основної маси дробового снаряда, діють самостійно.

Дія дробу компактне (суцільне) — вид механічної дії, при якому дробовий снаряд діє як єдиний вражаючий елемент.

Дія кулі клиноподібна — дія, що спостерігається тоді, коли кінетичної енергії кулі недостатньо, щоб вибити шматок тканини. Куля тільки розсовує тканини, тобто діє наче клин.

Дія кулі комбінована — дія куль спеціального призначення, що робить, поряд з основним ударним (механічним), термічний і хімічний вплив.

Дія кулі контузійна — дія, що спостерігається тоді, коли кінетична енергія кулі незначна (декілька десятків джоулів), а пошкоджувана тканина цупка. Куля в таких випадках діє як тупий предмет, утворюючи на тілі садно, синець або поверхневу рану, яка має ознаки забитої.

Дія кулі пробивна — дія, яка пов’язана із значною кінетичною енергією кулі, внаслідок чого на вході у тканину формується отвір з дефектом тканини (мінустканина).

Дія кулі розривна — значне руйнування пошкоджуваного об’єкту, зумовлене великою кінетичною енергією кулі.

Дія осипом дробу — вид механічної дії дробового снаряда, коли кожна зі складових його дробин робить самостійну ушкоджуючу дію.

Додаткові фактори пострілу — елементи, що супроводжують постріл — по-

288

лум’я, незгорілі порошинки, кіптява, металічні часточки.

Ідентифікація (ототожнення) зброї і боєприпасів — установлення конкретного екземпляра застосованої зброї і боєприпасів; ідентифікація зброї і боєприпасів можлива в рамках спеціального криміналістичного дослідження; у судовомедичній практиці встановлюються групові ознаки застосованої зброї і боєприпасів, тобто вид (зразок) зброї і боєприпасів.

Ініціюючі вибухові речовини — застосовувані в капсулях патронів до стрілецької зброї високочутливі до найпростіших початкових імпульсів (удару, нахилу, тертю й ін.) вибухові речовини для запалення метального заряду; до них відносяться гримуча ртуть, азид свинцю, тринітро-резорцинат свинцю, тетразен і ін.

Кавітація — утворення в умовах негативного тиску і зляснення у водній або водонасиченому середовищі вакуумних порожнин.

Канал рановий — прокладений кулею (дробом, уламком) шлях у тілі людини, що являє собою продовження вхідної вогнестрільної рани, довжина і властивості якого обумовлені кінетичною енергією кулі і опором тканин.

Канал рановий — прокладений кулею (дробом, уламком) шлях у тілі людини, що являє собою продовження вхідної вогнестрільної рани, довжина і властивості якого обумовлені кінетичною енергією кулі і опором тканин.

Карбоксигемоглобін, карбоксиміоглобін — з'єднання окису вуглецю з гемогло-

біном (міоглобіном), ознака хімічної дії порохових газів. кінетичної куля тільки розсовує тканини, тобто діє наче клин.

Кіптява пострілу — один з додаткових факторів пострілу. Кіптява пострілу являє собою дрібні часточки різного складу, які виносяться із каналу ствола зброї зовні пороховими газами, і утворюється, головним чином, за рахунок продуктів розпаду капсульного складу у виді гомогенної дрібнодисперсної суспензії металів, їхніх окислів і солей, вуглецьутримуючих продуктів.

Комоція — струс, вид механічної ушкоджуючої дії.

Контактна швидкість — швидкість вражаючого снаряда в мішені. Металізація шкіри (при вогнестрільних ушкодженнях) — відкладення металів

пострілу в поверхневих шарах шкіри.

Метгемоглобін — форма гемоглобіну з окисленим тривалентним гемом, ознака хімічної дії порохових газів.

Напрямок пострілу — напрямок руху кулі, що відповідає напрямкові подовжньої осі каналу ствола зброї в момент пострілу.

Напрямок ранового каналу — лінія руху кулі в тілі людини, для з’ясування якого спочатку визначають вхідний і вихідний отвори або вхідний отвір і розташування кулі (при сліпому пораненні), які з’єднують між собою.

Нутація — коливальний рух подовжньої осі снаряда в польоті поза каналом ствола.

Обсяг вогнепального ушкодження — сукупність взаємозалежних якісних і кількісних ознак ушкодження, що відбивають його габаритно-масову, структурну, фізіологічну і біохімічну міру.

Патрон — заряд, снаряд і капсуль, які сполучені між собою гільзою. Патрон — заряд, снаряд і капсуль, які сполучені між собою гільзою.

289

Патрон із приведеним зарядом — патрон зі зменшеним навішенням пороху, використовуваний для моделювання заданих умов стрілянини при іспитах зброї або умов виникнення ушкоджень при проведенні експертних або слідчих експериментів.

Пиж — прокладка із повсту або картону, яка відділяє в патроні порох від дробу або кулі.

Порох — вибухова речовина для вогнепальної зброї, яка буває бездимною (олоїдною) і димною.

Постріл — процес викидання снаряда з каналу ствола енергією порохових газів.

Постріл в притул (контактний постріл) — постріл за умови контакту зрізу ствода зброї, дулового гальма-компенсатора або вогнегасителя з поверхнею мішені, що уражається.

Постріл на зіткненні, постріл при щільному упорі — варіанти пострілу в упор,

що відрізняються різним ступенем тиску дулового зрізу ствола зброї на поверхню мішені, що уражається.

Постріл холостий — постріл із вогнепальної зброї патроном, який не має снаряда (кулі, дробу), а під великим тиском вириваються гази, кіптява, незгорілі часточки пороху та пиж, якщо постріл було здійснено із мисливської гладкоствольної рушниці.

Пояса дії кулі — різновиди вхідного отвору вогнестрільної рани, які обумовлені енергією дії кулі.

Поясок висихання — одна з ознак вхідного вогнестрільного отвору в шкірі, яка являє собою щільну темно-буру кайму шириною 2-5 мм по краю отнору і спостерігається тільки на трупі череї 12-24 год. після смерті.

Поясок здертя — тонке кільцеподібне садно по краях вогнепальної рани. Поясок обтирання (забруднення) — нашарування металів у виді тонкого сіру-

ватого кільця по краях вогнепальної рани. Одна з ознак вхідного отвору на шкірі, яка являє собою відкладення елементів, що містяться на кулі, що пройшла по створу зброї, і формується внаслідок обтирання поверхонь кулі при її занурюванні у тіло.

Прецесія — конусоподібний рух подовжньої осі обертового в польоті снаряда. Рикошет — відбитий політ снаряда після удару об перешкоду.

Тимчасова пульсуюча порожнина — явище, що виникає в результаті дії кулі або іншого снаряда на м'які біологічні тканини або їхні імітатори.

Ушкоджуюча дія порохових газів — здатність порохових газів заподіювати ушкодження: 1) механічна — здатність порохових газів викликати локальні руйнування, розшарування, розриви і поверхневі ушкодження тканин: а) пробивна — приводить до руйнування шкіри (іноді підлягаючих тканин) у місці контакту дулового зрізу зброї і поверхні частини тіла, що ушкоджується; б) розривна — приводить до розривів, розшаруванням і відшаруванням тканин у зоні вхідної рані і по ходу ранового каналу; в) що забиває — приводить до виникнення здерть і поверхневих крововиливів навколо вхідної рани; 2) термічна — здатність порохових газів викликати опадання ворсу одягу, пушкового волосся, іноді поверхневий опік

290