- •Vіі. Змістовий модуль 6 Неінерціальні системи відліку . Елементи ств Ейнштейна. Теоретичне ядро
- •Неінерціальні системи відліку та їх класифікація.
- •Рух в нісв, що переміщується з постійним прискоренням.
- •Сили інерції та їх властивості.
- •Динамічне рівняння руху в нісв.
- •Обертальна неінерціальна св
- •Рух планет. Закони Кеплера.
- •Вивід закону всесвітнього тяжіння.
- •Закон тяжіння Ньютона.
- •Гравітаційна постійна та її вимірювання
- •Потенціал гравітаційного поля. Потенціальна енергія взаємодії.
- •Космічні швидкості.
- •Принцип еквівалентності зтв Ейнштейна.
- •Експериментальні основи релятивістської механіки
- •Існування граничної швидкості
- •Сповільнення часу в системі відліку, яка рухається.
- •Постулати Ейнштейна
- •Перетворення Лоренца
- •Просторові і часові співвідношення
- •Релятивістська динаміка.
- •Перший закон динаміки інваріантний відносно перетворень Лоренца.
- •Зв’язок маси і енергії.
- •Повна енергія дорівнює сумі енергії спокою і кінетичної.
- •Зв’язок енергії та імпульсу
- •Енергія, імпульс і маса фотона.
- •Практичне заняття 6.1 Тема: Неінерціальні системи. Методичні рекомендації та основні формули
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Практичне заняття 6.2 Тема: Елементи ств Ейнштейна. Релятивістська механіка. Основні формули та методичні рекомендації
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Перелік компетентностей шостого змістового модуля
- •Питання для самоконтролю шостого змістового модуля
- •Банк завдань до шостого змістового модуля
- •Неінерціальні системи відліку. Елементи ств.
- •Розрахункові задачі
- •Неінерціальні системи.
- •Елементи ств Ейнштейна. Релятивістська механіка.
- •Якісні задачі
Повна енергія дорівнює сумі енергії спокою і кінетичної.
Енергія спокою по суті є енергією потенціальною, а точніше – енергією взаємодії частинок. Природно припустити, що й потенціальна енергія пов’язана з масою.
Повна потенціальна енергія системи частинок, що взаємодіють, перебуваючи у спокої, дорівнює сумі їхніх енергій спокою та енергії взаємодії, яка називається енергією зв’язку W:
.
Але
.
Тоді енергія зв’язку:
.
Різницю маси спокою всієї системи і суми мас спокою всіх частинок називають дефектом маси і позначають так:
.
Отже, енергія зв’язку визначається дефектом маси:
.
Те, що маса атома не дорівнює сумі мас частинок, які утворюють атом, можна легко підтвердити, заглянувши в таблиці мас. Таким чином, виявлено напрочуд простий і універсальний зв’язок маси й енергії: будь-яка зміна енергії супроводжується зміною маси.
Проте це не означає, що маса перетворюється в енергію або навпаки. Навіть при анігіляції електрона і позитрона, коли замість них з’являються тільки кванти світла (фотони), маса не зникає, залишається маса руху фотонів.
Зауваження. Швидкість світла настільки велика, що мізерні зміни маси відповідають величезним виділенням енергії. Під час вибуху першої атомної бомби потужністю 20 000 тонн тринітротолуолу маса всього попелу, який осів після вибуху, була лише на один грам менша, ніж початкова маса матеріалу, який розщепився.
Зв’язок енергії та імпульсу
При зміні маси змінюється як повна енергія, так і імпульс. Знайдемо зв’язок повної енергії і релятивістського імпульсу.
Повна енергія
.
Поділимо обидві частини рівняння на швидкість світла с і піднесемо до квадрата:
Релятивістський імпульс
.
Піднесемо до квадрата обидві частини рівняння:
.
Віднімемо від Е2/с2 квадрат імпульсу р2:
Помноживши на с2, остаточно дістанемо:
.
У праву частину формули входять маса спокою і швидкість світла, які не змінюються при переході від однієї системи до іншої, тобто вони інваріантні. Звідси висновок: комбінація енергії та імпульсу однакова в усіх інерціальних системах відліку;
Залишається тільки згадати, що повна енергія й імпульс не зберігають свого значення з переходом до іншої системи відліку, оскільки вони залежать від швидкості руху системи відліку .
Аналогічна ситуація з просторовими та часовими інтервалами, які теж змінювались із переходом до іншої системи відліку. Вихід з цієї неприємної ситуації було знайдено введенням просторово-часового інтервалу, однакового в усіх інерціальних системах відліку (Δs = Δs'), який є комбінацією просторових і часових інтервалів. Тоді ж було зроблено достатньо революційний висновок про єдність простору-часу.
Отже, варто зазначити, по-перше, що величина Е2 – р2с2 є інваріант, а по-друге, що існує єдина сутність: енергія-імпульс. Звідси випливає висновок: зміна імпульсу з переходом до іншої інерціальної системи відліку неодмінно супроводжується зміною повної енергії, а збереження імпульсу враз тягне за собою збереження повної енергії.
Раніше інваріантом був просторово-часовий інтервал:
,
тепер інваріантом буде величина
Можна і цей інваріант тлумачити як вектор, що має чотири проекції: три проекції імпульсу на прямокутні осі координат і четверту проекцію на уявну вісь iE/с. Просторово-часовий інтервал вдалося сконструювати завдяки тому, що просторові і часові характеристики вже були пов’язані між собою в перетвореннях Лоренца. Слід припустити, що мають існувати перетворення Лоренца також для енергії та імпульсу. Вони справді існують і мають такий вигляд:
Якщо відомі значення енергії та імпульсу в системі К, то можна розрахувати енергію та імпульс у системі К'.