- •Vіі. Змістовий модуль 6 Неінерціальні системи відліку . Елементи ств Ейнштейна. Теоретичне ядро
- •Неінерціальні системи відліку та їх класифікація.
- •Рух в нісв, що переміщується з постійним прискоренням.
- •Сили інерції та їх властивості.
- •Динамічне рівняння руху в нісв.
- •Обертальна неінерціальна св
- •Рух планет. Закони Кеплера.
- •Вивід закону всесвітнього тяжіння.
- •Закон тяжіння Ньютона.
- •Гравітаційна постійна та її вимірювання
- •Потенціал гравітаційного поля. Потенціальна енергія взаємодії.
- •Космічні швидкості.
- •Принцип еквівалентності зтв Ейнштейна.
- •Експериментальні основи релятивістської механіки
- •Існування граничної швидкості
- •Сповільнення часу в системі відліку, яка рухається.
- •Постулати Ейнштейна
- •Перетворення Лоренца
- •Просторові і часові співвідношення
- •Релятивістська динаміка.
- •Перший закон динаміки інваріантний відносно перетворень Лоренца.
- •Зв’язок маси і енергії.
- •Повна енергія дорівнює сумі енергії спокою і кінетичної.
- •Зв’язок енергії та імпульсу
- •Енергія, імпульс і маса фотона.
- •Практичне заняття 6.1 Тема: Неінерціальні системи. Методичні рекомендації та основні формули
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Практичне заняття 6.2 Тема: Елементи ств Ейнштейна. Релятивістська механіка. Основні формули та методичні рекомендації
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Перелік компетентностей шостого змістового модуля
- •Питання для самоконтролю шостого змістового модуля
- •Банк завдань до шостого змістового модуля
- •Неінерціальні системи відліку. Елементи ств.
- •Розрахункові задачі
- •Неінерціальні системи.
- •Елементи ств Ейнштейна. Релятивістська механіка.
- •Якісні задачі
Практичне заняття 6.2 Тема: Елементи ств Ейнштейна. Релятивістська механіка. Основні формули та методичні рекомендації
При вирішенні всіх задач з СТВ використовуються дві початково синхронізовані інерціальні системи координат з взаємно паралельними осями: лабораторна система координат (К-система) і руається відносно неї з постійною швидкістю уздовж осі Ох система координат – К', яка називається власною системою координат.
1. Формула Лоренца скорочення довжини:
,
Де l0 – власна довжина; ;с – швидкість світла у вакуумі.
2. Релятивістське співвідношення часу:
,
де ∆t0 – власний час, що відповідає стану спокою рухомої СВ
()
3. Релятивістський закон додавання швидкостей:
4. Релятивістська маса і релятивістський імпульс:
; ,
де m0 – маса спокою тіла (частинки).
5. Релятивістська форма II закону Ньютона :
6. Повна і кінетична енергія релятивістської частинки :
7. Закон взаємозв’язку маси і енергії :
.
Приклади розв’язування задач
Приклад 1. Частинка рухається зі швидкістю = 0,5с. У скільки разів релятивістська маса частинки більша маси спокою?
Розв’язання.
Релятивістська маса частинки рівна
Звідси шукана величина дорівнює
Підставивши числові значення отримаємо
= 1,15.
Приклад 2. Стержень рухається вздовж нерухомої лінійки з деякою постійною швидкістю. Якщо зафіксувати положення обох кінців стержня одночасно в системі відліку, що зв’язана з лінійкою, то різниця відліків на лінійці становить = 4 м. Якщо положення обох кінців зафіксувати одночасно в системі відліку, що зв’язана зі стержнем, то різниця відліку по лінійці складатиме= 9 м. Знайти власну довжину стержня та його швидкість відносно лінійки.
Розв’язання.
Позначимо через L власну довжину стержня. У нерухомій системі відліку його довжина в разів менша.
Тобто, .
Якщо ж на лінійці точки фіксуються одночасно в системі стержня, то відстані між поділками лінійки зменшені у разів і відстань між поділками:
Вирішимо отриману систему рівнянь. Поділимо рівняння один на одне і отримаємо формулу для розрахунку іL:
;
З формули для можна виразити швидкість, яка рівна
Підставивши числові значення, отримаємо:
= 6 м; = 0,75с.
Приклад 3. Знайти власну довжину стержня, якщо в лабораторній системі відліку його швидкість = 0,5с, довжина l = 1 м і кут між ним та напрямком руху = 45°.
Розв’язання.
Рис. 1. |
У вибраних системах координат лоренцівського скорочення зазнає тільки Х-компонента довжини стержня. Відповідно,
та , де
Квадрат власної довжини знаходиться з теореми Піфагора (рис. 1.) за формулою:
.
Звідси, нарешті, для власної довжини стержня отримаємо:
= 1,08 м.
Приклад 4. Власний час життя деякої нестабільної частинки = 10 нс. Знайти шлях, який пролетить ця частинка до розпада в лабораторній системі відліку, де час її життя становить= 20 нс.
Розв’язання.
Лоренцівське гальмування ходу часу становить
Звідси знайдемо швидкість частинки .
;
;
Знайшовши швидкість, можемо розрахувати шлях, який пройде частинка:
Підставивши числові значення, отримаємо:
= 5,196 м.