- •1.Значення грунту та ґрунтознавства.
- •2.Вчення Докучаєва про фактори ґрунтоутворення та їх взаємодію.
- •3.Вчення Докучаєва про генезис та зони. Сучасне уявлення про еволюцію.
- •11. Категорії,форми і види води в ґрунті.
- •13.Види вологоємності.
- •14. Доступна і недоступна для рослин вода в ґрунті.
- •17. Сучасні уявлення про процеси перетворення органічних залишків в грунті.
- •21. Грунтові колоїди, їх походження, склад, будова..
- •23. Кислотність та лужність грунтів.
- •25. Склад реакція і концентрація грунтового розчину
- •26. Окислювально-відновні процеси у грунті
- •27. Грунтове повітря
- •28. Значення кисню та вуглекислого газу в грунтових процесах
- •29. Основні теплові властивості грунту
- •30. Тепловий режим грунту.
- •31.Родючість ґрунту, її основні властивості.
- •32)Поняття про окультурення ґрунтів. Агрофізичне, хімічне, меліоративне і фіто меліоративне значення.
- •33) Основні принципи ґрунтових класифікацій. Основні таксономічні підрозділи ґрунтів (тип, рід, різновид, розряд)
- •35) Описання профілю ґрунту.
- •36.Історія вивчення грунтового покриву.
- •37. Класифікація ґрунтів України.
- •38. Географічне положення України.
- •39. Ґрунтово-географіні зони України.
- •41.Заходи щодо збільшення родючості дернових і дерново-підзолистих ґрунтів України.
- •42. Бурі і буроземно-підзолисті ґрунти України. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка.
- •43.Заходи щодо збільшення родючості бурих і буроземно-підзолистих ґрунтів.
- •45. Заходи щодо збільшення родючості сірих лісових ґрунтів.
- •46.Торф’яно – болотні ґрунти України. Розповсюдження, умови утворення. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка.
- •47. Сучасні уявлення про чорнозем. Утворення і формування профілю.
- •48. Чорноземні ґрунти України. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка. Заходи щодо поліпшення родючості чорноземів і боротьба з ерозією і посухою.
- •49.Поділ чорноземів степової зони України на підзони і провінції і особливості їх ґрунтового покриву.
- •53. Лучно – каштанові грунти України та їх осовні властивості.
29. Основні теплові властивості грунту
Для розвитку рослин і життєдіяльності мікроорганізмів необхідні певні теплові умови ґрунту. Основне джерело тепла в ґрунті – сонячна енергія, в незначній мірі впливає внутрішня теплота землі і теплота, яка виділяється при окисленні і розкладі органічних речовин.До теплових властивостей ґрунту належать теплопоглинання, тепловипромінювання, теплоємність і теплопровідність.Теплопоглинання – це здатність ґрунту поглинати тепло сонячних променів. Теплопоглинанна залежить від кольору ґрунту, темні ґрунти поглинають більше тепла, ніж світлі. На теплопоглинання впливає рельєф. Тепловипромінювання – це віддача ґрунтом теплоти в атмосферу. Залежить від вологості ґрунту, чим більше в ньому води, тим сильніше він втрачає теплоту, і навпаки. Ґрунти, які містять багато гумусу, випромінюють менше тепла, ніж бідні на нього ґрунти. Зменшує втрату теплоти рослинний покрив, а зимою – сніговий. Теплоємність – це здатність ґрунту вбирати в себе ту чи іншу кількість теплоти. Вона вимірюється кількістю тепла в калоріях, яка необхідна для нагрівання 1 см3 чи 1 г ґрунту на 1оС. Складові частини ґрунту мають різну теплоємність: вода – 1; гумус – 0,477; глина – 0,233; кварц 0,198. Найменша теплоємність у ґрунтового повітря. Теплоємність ґрунту залежить від вологості, чим вологіший ґрунт, тим більше теплоти треба для його нагрівання. Теплопровідність – це здатність ґрунту проводити теплоту від нагрітих шарів до холодних. Вона залежить від теплопровідності складових частин ґрунту. Найменшу теплопровідність має повітря, трохи більшу – вода, найбільшу – мінеральні речовини ґрунту. Гумус – поганий провідник теплоти. Чим більше гумусу і повітря у ґрунті, тим гірше він проводить тепло, тобто тим довше він утримує акумульовану сонячну енергію. І навпаки, ґрунти, які містять мало гумусу, безструктурні, щільні, з невеликим вмістом повітря, сильно зволожені, втрачають тепло дуже швидко.
30. Тепловий режим грунту.
Тепловий режим – сукупність і визначена послідовність явиш теплообміну в системі приземний шар повітря-рослини-грунт-підстилаюча порода, а також сукупність процесів теплопереносу, теплоакумуляції та теплорозсіювання у грунті. Температура грунту – дуже динамічна величина. Рівновага між температурою атмосфери і 0-5 см шару грунту встановлюється протягом декількох хвилин. Тепловий і водний режими тісно взаємопов'язані. Переходи води з однієї фази в іншу залежать від теплового режиму Тепер прийнята систематика теплових режимів грунтів В.Н.Дімо: 1. Мерзлотні режими типові для грунтів із багаторічною мерзлотою. Середньорічна температура грунтів від'ємна. Температура найтеплішого місяця на глибині 0,2 м не перевищує 20°С (грунти Євразійської полярної та Східносибірської мерзлотно-тайгової областей). 2. Тривало-сезонно-промерзаючі: до п'яти місяців переважає позитивна середньорічна температура профілю. Температура найтеплішого місяця на глибині 0,2 м – від 0 до 25°С. Глибина промерзання більше їм, але вона не змикається з вічною мерзлотою. 3. Сезонно-промерзаючі грунти мають позитивну середньорічну температуру. Термін промерзання не більше 2-х місяців. Підстилаючі породи немерзлі. Температура найтеплішого місяця на глибині 0,2 м – 20-30°С (чорноземи, сірі лісові, каштанові грунти). 4. Непромерзаючі грунти мають протягом року позитивні середньорічні температури профілю, включаючи температури найхолоднішого місяця (бурі лісові, субтропічні, тропічні грунти). Суттєві зміни в характері теплового режиму грунтів вносить їх обробіток, а також агромеліоративні заходи (снігозатримання, гребнювання, дренаж, зрошення). Тепловий режим має значний вплив на грунтоутворення (визначає інтенсивність процесів у грунтах, життєдіяльність мікроорганізмів, продуктивність рослин).