11. Категорії,форми і види води в ґрунті.

Вода є складовою частиною ґрунту і відіграє в ньому важливу роль. Вона розчиняє поживні речовини, що забезпечує життєві процеси рослин і м/о, бере участь у процесах які відбуваються в ґрунті. Залежно від міцності зв’язків з твердою фазою грунту, рухомості і доступності для рослин розрізняють такі категорії води в грунті: кристалізаційна вода-входить до складу хімічних сполук грунту у вигляді молекул, вона недоступна для рослин. Міцнозвязана-вбирає вологу з н/с. залежить від механічного,мінерал. та хім.скл.грунту. слабкозвязана-покриває частинки ґрунту плівкою поверх шару максим.гігроскоп.вологи. вільна-доступна для рослин, легко переміщується в грунті. водяна пара та тверда вода росл. не застосовують.

12.Водні власт. ґрунтів: водопроникність, водопідйомна і волого утримуюча здатність.

Водопроникність - власт. ґрунту приймати і пропускати через себе воду. Вона залежить від механ. скл. ґрунту, вмісту гумусу, фіз. і фіз.-хім властив та структури. Водопідйомна здатність - властив ґрунту піднімати вологу у верхні шари. Завдяки цій властивості вода з нижніх шарів ґрунту в міру вбирання її рослинами піднімається по капілярах до кореневмісного шару або поверхні ґрунту. Водо утримуюча здатність-властив ґрунту утримувати к-ть води обумовлену діями сорбційних і капілярних сил.

13.Види вологоємності.

Вологоємність-це к-ть води, яка хар-є водо утримуючу здатність ґрунту або здатність ґрунту утримувати або поглинати певну к-ть вологи в певних умовах. Розрізняють такі види вологоємності: максим.-абсорбційна волога – це максим. к-ть щільно зв’язаної води, яка знаходиться в ґрунті під впливом молекулярних сил тяжіння. Капілярна вологоємність-це максим. к-ть вологи яка утримується в ґрунті над рівнем ґрунтових вод капілярними силами. Найменша польова вологоємність - максим. к-ть води, яка утримується в рівномірно зволоженому стані при зволоженні зверху і вільному відтоку гравітаційної води. При перевищенні польової вологоємності йде стікання води в ґрунт і підвищення рівня критичних норм. При заповненні усіх пор водою наступає стан який назив повною вологоємністю, при якій волога знаходиться в ґрунті між твердими частинками водоупорного шару. Саме від механічного складу залежить насиченість і не насиченість ґрунтів. Механічний склад ґрунту суттєво впливає на її водні властивості і поживний режим. Наприклад, піщані частинки добре пропускають воду, але погано утримують її, а пилуваті частки (фізична глина) добре утримують вологу, але погано пропускають через себе надлишок води. Тому піщані ґрунти мають гарну водопроникність і погану водоутримуючу здатністюь(вологоємність), а глинисті ґрунти навпаки.

14. Доступна і недоступна для рослин вода в ґрунті.

Доступна-засвоюється рослиною і може бути поглинена в процесі нормальної життєдіяльності і на початку в’янення к-ті доступної води залежить від механ.складу ґрунту, механічних речовин та структури.(гравітаційна,капілярна)

Недоступна- це частина води в грунтах яка не може бути засвоєна рослинами так як вона зв’язана з твердою фазою ґрунту міцною силою. (гігроскопічна,)

15. зелені рослини і їх роль в ґрунтоутворенні. Основну роль живої речовини суші складають вищі рослини,серед яких деревна рослинність має більшу масу, ніж трав'яниста. Освіта органічної речовини пов'язано з фотосинтезом, який здійснюється в зелених частинах рослин за участю хлорофілу.Просторова і генетичний зв'язок вищих рослин і певних грунтів давно звертала на себе увагу. Від багаторічних деревних порід щорічно надходить в грунт лише незначна масса у вигляді осаду відмираючих частин. Чагарникова рослинність щорічно втрачає значно велику частину своєї біомаси, а наземна частина трав відмирає майже повністю.Для оцінки органічної речовини в системі рослини-грунт застосовуються наступні показники: Біологічна маса-загальна кількість живої органічної речовини рослинних товариств.Мертве органічна речовина-кількість органічної речовини,міститься в відмерлих частинах рослин, а також у накопичилися на грунті продуктах опади. Річний приріст-маса органічної речовини, наростаюча в подземнихі надземних частинах рослин за рік. Опад-кількість щорічно відмираючого органічної речовини на еденицу площі. (Звичайно в центнерах на гектар.) Існує чіткий зв'язок між кількістю органічної речовини на поверхні грунту та інтенсивністю мікробіологічної діяльності. Рослинність расматривается як головне джерело органічних речовин, поступа у грунт. Своєї життєдіяльності рослини обумовлюють важливий процес-біогенну міграцію хімічних елементів. Після відмирання органічна речовина опступает в грунт, де під впливом мікроорганізмів піддається глибокому перетворенню. Потім частина елементів засвоюється Ратенов, а частина затримується в грунті. Відбувається циклічна міграція хімічних елементів у системі грунт-рослинність-грунт, отримала назву біологічного кругообігу.

16.Мікроорганізми ,їх роль в ґрунтоутворенні .Тваринний світ ґрунту . Важливе значення для процесів ґрунтоутворення мають мікроорганізми. їм належить основна роль у глибокому і повному руйнуванні органічних речовин, деяких первинних і вторинних мінералів. Кожному типові ґрунтів, кожній ґрунтовій відмінності властивий свій специфічний профільний розподіл мікроорганізмів. При цьому чисельність мікроорганізмів, їх видовий склад відображають важливі властивості ґрунту. Основна маса мікроорганізмів зосереджена у межах верхніх 20 см товщі ґрунту. Мікроорганізми беруть активну участь у процесі гумусоутворення В наш час важливе значення в ґрунтоутворенні мають бактерії-нітрифікатори, які окислюють аміак до нітратів. Процес нітрифікації в ґрунтах відбувається у широких масштабах. Численними дослідами встановлено, що за один рік на 1 гектарі ґрунту нітрифікуючи бактерії здатні утворити до 300 кг солей азотної кислоти. Азотфіксуючі бактерії — надзвичайно важливий фактор ґрунтоутворення і підвищення родючості ґрунту. Використання біологічного азоту-один з основних шляхів вирішення продовольчої проблеми. Грунт є не лише місцем життя величезної кількості найрізноманітніших мікроорганізмів, а й продуктом їхньої життєдіяльності, у ґрунті мікроби знаходять всі умови для розвитку: вологу, поживні речовини, захист від згубної дії прямої сонячної радіації тощо. Кількісний і якісний склад мікрофлори різних ґрунтів змінюється залежно від хімічного складу ґрунту, його фізичних властивостей. На склад і кількість мікробів у ґрунті істотно впливають кліматичні умови: пори року, методи обробітку ґрунту, характер рослинного покриву та багато інших факторів. Мікроорганізми беруть участь не лише в розсіюванні елементів, що містяться в мінералах, а й у мінералоутворенн