35) Описання профілю ґрунту.

Ґрунт, як природно-історичне тіло, має свою неповторнуморфологію (зовнішній вигляд), відмінну від морфології гірських поріlПовнорозвинений профіль складається з трьох основних горизонтів (шарів):гумусового; вимивання (ілювіального), ґрунтоутворюючої породи. Ці горизонти позначаються індексами з букв, відповідно А, В, С.Ця індексація була у свій час запропонована В.В.Докучаєвим. В Українікористуються індексами, запропонованими Українським НДІ ґрунтознавства йагрохімії. Вони послідовно позначають названі горизонти – Н (humus), І(iluwіo), Р (petra).Зміна горизонтів ґрунту називається його будовою. Будова ґрунтузумовлена природними процесами ґрунтоутворення, а також антропогеннимфактором.У свою чергу основні горизонти поділяються на підгоризонти. Так,гумусовий горизонт підрозділяється на підгоризонти АО, А1, А2.АО – органогенний горизонт (горизонт рослинних залишків, щонерозклалися,); A1 – власне гумусовий горизонт (горизонт нагромадженнягумусу). За потужністю він буває від декількох сантиметрів до 1,0-1,5 метра; А2– ілювіально-гумусовий горизонт (горизонт вимивання органічних імінеральних речовин).uоризонт вимивання (В) розташований під гумусовим горизонтом. Тутакумулюються речовини, вимиті з верхніх родючих горизонтів. Залежно відтого, які речовини накопичуються, ілювіальний горизонт позначається як:BСaSO4 – ілювіально-гіпсоносний; ВСаCО3 – ілювіально-карбонатний; Вs –ілювіально-сольовий; Вf – ілювіально-залізистий; Вh – ілювіально-гумусовий;Вg – ілювіально-глеєвий.9Ґрунтоутворююча порода (материнська порода) – це основа, з якоївідбувається формування ґрунтів.Кожен горизонт і підгоризонт також характеризується визначенимиморфологічними ознаками: потужністю, кольором,механічнимскладом,структурою,щільністю, вологістю, наявністю новоутворень і включень,відзначається також перехід і характер меж між горизонтами.Для встановлення класифікаційного положення ґрунту необхідновикопати ґрунтовий розріз глибиною 1-2 м і описати його горизонти. Збудовою ґрунтового профілю і морфологічними ознаками кожного з йогогоризонтів визначають класифікаційне місце ґрунту, його назву, що має тип,підтип, рід, вид і різновид.

36.Історія вивчення грунтового покриву.

Перші відомості про грунтовий покрив України відносяться до початку XIX ст., коли на основі кадастрових даних були складені грунтові карти Європейської Росії. Розвиток географії й картографії грунтів України пов'язаний з дослідженнями В.В.Докучаєва в Полтавській губернії в 1888-1894 pp. Вони дали можливість установити географічні й топографічні закономірності грунтового покриву лівобережного Лісостепу.

Грунтовий покрив являє собою самостійну складну специфічну біологічну оболонку земної кулі, що огортає сушу материків і мілководдя морів та озер. Педосфера (грунтовий покрив) знаходиться в безперервній взаємодії з іншими оболонками планети, бере участь у складних процесах обміну й перетворення енергії й речовини на земній кулі та відіграє велику загально-планетарну (глобальну) роль.

Перші відомості про ґрунтовий покрив України відносяться до початку ХІХ ст., коли на основі кадастрових даних були складені ґрунтові карти Європейської Росії. Розвиток географії й картографії ґрунтів України пов'язаний з дослідженнями В.В.Докучаєва в Полтавській губернії в 1888–1894 рр. Вони дали можливість установити географічні й топографічні закономірності ґрунтового покриву лівобережного Лісостепу. Знання про ґрунти України значно розширились у результаті польових обстежень у Чернігівській (Б.Б.Полинов, К.Г.Білоусов), Таврійській (М.К.Клєпінін, М.С.Федоровський), Київській (М.І.Фролов), Волинській (Ф.І.Левченко), Катеринославській (В.В.Курилов), Подільській, Херсонській та Харківській (А.І.Набоких, М.Ф.Колоколов) губерніях. У 1926–1928 рр. у республіці обстежені ґрунти на значній території лісостепової й степової зон (В.І.Крокос, Д.К.Біленко, Н.Б.Вернандер та ін.). Отримані дані послужили основою для складання в 1928 р. Науковим комітетом Наркомзему УРСР першої оглядової ґрунтової карти республіки в масштабі 1:1000000. Необхідність детальних знань про ґрунтовий покрив і агровиробничу характеристику ґрунтів кожного господарства зумовила в 1931–1932 рр. проведення агроінвентаризації ґрунтів, а в 1934–1935 рр. – обстеження орних угідь буряківничих господарств республіки, в результаті чого були складені великомасштабні ґрунтові карти господарств, а також ґрунтово–агрохімічна карта буряківничих районів України в масштабі 1:420000 (П.А.Власюк, І.І.Канівець та ін.). У 1935 р. була складена нова оглядова карта України (О.М.Грінченко, Г.С.Гринь, М.К.Крупський та інші).