- •1.Значення грунту та ґрунтознавства.
- •2.Вчення Докучаєва про фактори ґрунтоутворення та їх взаємодію.
- •3.Вчення Докучаєва про генезис та зони. Сучасне уявлення про еволюцію.
- •11. Категорії,форми і види води в ґрунті.
- •13.Види вологоємності.
- •14. Доступна і недоступна для рослин вода в ґрунті.
- •17. Сучасні уявлення про процеси перетворення органічних залишків в грунті.
- •21. Грунтові колоїди, їх походження, склад, будова..
- •23. Кислотність та лужність грунтів.
- •25. Склад реакція і концентрація грунтового розчину
- •26. Окислювально-відновні процеси у грунті
- •27. Грунтове повітря
- •28. Значення кисню та вуглекислого газу в грунтових процесах
- •29. Основні теплові властивості грунту
- •30. Тепловий режим грунту.
- •31.Родючість ґрунту, її основні властивості.
- •32)Поняття про окультурення ґрунтів. Агрофізичне, хімічне, меліоративне і фіто меліоративне значення.
- •33) Основні принципи ґрунтових класифікацій. Основні таксономічні підрозділи ґрунтів (тип, рід, різновид, розряд)
- •35) Описання профілю ґрунту.
- •36.Історія вивчення грунтового покриву.
- •37. Класифікація ґрунтів України.
- •38. Географічне положення України.
- •39. Ґрунтово-географіні зони України.
- •41.Заходи щодо збільшення родючості дернових і дерново-підзолистих ґрунтів України.
- •42. Бурі і буроземно-підзолисті ґрунти України. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка.
- •43.Заходи щодо збільшення родючості бурих і буроземно-підзолистих ґрунтів.
- •45. Заходи щодо збільшення родючості сірих лісових ґрунтів.
- •46.Торф’яно – болотні ґрунти України. Розповсюдження, умови утворення. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка.
- •47. Сучасні уявлення про чорнозем. Утворення і формування профілю.
- •48. Чорноземні ґрунти України. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка. Заходи щодо поліпшення родючості чорноземів і боротьба з ерозією і посухою.
- •49.Поділ чорноземів степової зони України на підзони і провінції і особливості їх ґрунтового покриву.
- •53. Лучно – каштанові грунти України та їх осовні властивості.
25. Склад реакція і концентрація грунтового розчину
Грунтовий розчин – це рідка фаза грунтів, яка містить грунтову воду, розчинені в ній солі, органічні та органо-мінеральні сполуки, гази й колоїдні золі.
Склад грунтових розчинів залежить від: 1) кількості та якості атмосферних опадів; 2) складу твердої фази грунту; 3) кількості та якості рослинного матеріалу надземної та підземної частин біогеоценозу; 4) життєдіяльності рослин – поглинання з розчину визначених іонів і виділення з коренів. Речовини можуть бути у формі справжніх розчинів і колоїдно розчинених сполук. У розчині містяться катіони: Са2+, Mg2+, K+, Na+ NH4+, Al3+, Fe2+, аніони: НСО3-, СО32-, NO3-, Cl-, SО42-, H2PO4-, НРO42-. Наявність у грунтовому розчині вільних кислот і лугів визначає актуальну реакцію грунтового розчину.
Реакція грунтового розчину визначається активністю вільних водневих (Н+) і гідроксильних (ОН) іонів і вимірюється показником рН – від'ємним логарифмом активності іонів водню. рН грунтових розчинів грунтів змінюється від 2,5 (кислі сульфатні грунти) до 8-9 і вище (карбонатні й засолені грунти), у солонцях і содових солончаках – 10-11. Концентрація грунтових розчинів невелика й коливається від десятків міліграмів до декількох грамів речовини на 1 л. Підзолисті грунти мають концентрацію грунтового розчину, яка складає декілька десятків міліграмів на 1 л розчину при рН від 5 до 6. Вміст органічного вуглецю досягає декількох десятків мг/л, органічна речовина представлена фульвокислотами. У степових грунтах (чорноземи, солонці) концентрація грунтового розчину досягає 1-3 г/л і більше. У них багато НСО3-, Ca2+, Mg2+, рН – нейтральний і лужний. У засолених грунтах багато катіонів та аніонів. Загальна сума водорозчинних речовин у водних витяжках вища, ніж у грунтових. Ця різниця тим більша, чим менше розчинних солей. Кількість окремих катіонів і аніонів виражається мг-екв на 1 л розчину. Динаміка концентрації грунтового розчину пов'язана зі змінами температури й вологості грунту, інтенсивністю діяльності мікрофлори, мікрофауни грунтів, метаболізмом вищих рослин, процесами розкладу органічних решток у грунті
26. Окислювально-відновні процеси у грунті
У ґрунті широко розповсюджені окисно-відновні процеси і в цьому відношенні його можна розглядати як складну окисно-відновну систему. Реакції окиснення і відновлення завжди протікають одночасно. У цьому процесі беруть участь дві або кілька речовин: одні втрачають електрони, окиснюються (реакція окиснення), інші - приєднують електрони, відновлюються (реакція відновлення). Донор електронів називається відновником (він окиснюється), акцептор-окиснювачем (він відновлюється). Основний окиснювач у ґрунті - молекулярний кисень ґрунтового повітря та ґрунтового розчину. Розвиток окисно-відновних процесів у ґрунті тісно пов'язаний з умовами його аерації, а отже, залежить від усіх властивостей ґрунтів, що визначають стан газообміну (структура, щільність, гранулометричний склад і т.п.) і, перш за все, від вологості. Інтенсивність і спрямованість окисно-відновних процесів залежать від стану зволоженння і аерації ґрунтів, а також від вмісту в них органічної речовини і температурних умов, сприятливих для розвитку біохімічних процесів.