46.Торф’яно – болотні ґрунти України. Розповсюдження, умови утворення. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка.

За ступенем розвитку торф’яного (органогенного) горизонту розрізняють такі види: мулувато-глейові, торфянисто-глейові, торфяно-глейові і торф’яники. На Поліссі поширені торф’яники низинні. Перехідні і верхівкові торф’яники зустрічаються дуже рідко.

Торф’яники бувають середньо- і слабо розкладені. Добре розкладений торф – це темна землиста аморфна маса, що складається з перегнійних речовин і рослинного матеріалу, що втратив клітинну будову.

Грунти низинних боліт можуть мати слабо кислу, нейтральну і лужну реакцію грунтового розчину. Вони мають високу ємність поглинання, відносно високу насиченість Са і магнієм, містять значні запаси азоту, дещо менше фосфору. Сполуки Са і Mg переважають над сполуками заліза та алюмінію.

Торф’яні ґрунти за основними властивостями відрізняються від мінеральних грунтів. Щільність складення їх у 2,5-10 разів менша від мінеральних, у них значно більше продуктивної вологи, незважаючи на велику к-сть недоступної вологи.

Головна відмінність, що визначає всі властивості- переважання в складі їхньої твердої фази органічної речовини у вигляді торфу(до 95%). А торф як органічна маса, має специфічні властивості, що надає оригінальності торф’яним грунтам. Для орган. маси характерний високий ступінь дисперсності, що є причиною великої питомої поверхні твердої фази, а звідси – високої вологоємності.

У зв’язку з переважанням органічної маси в складі твердої фази, болотні органогенні грунти характеризуються малим вмістом мін. речов., особливо важливих з агроном. Точки зору фосфору і калію. Азоту в торф’яних грунтах на відміну від мінеральних, багато, але він знаходиться в недоступній органічній формі. Хоча орган.речов. достатньо, гумусу в її складі відносно мало – максимум 20-30%, в його складі переважають фульвокислоти. У зв’язку з високою вологоємністю і порівняно низькою волого провідністю, природна вологість цих грунтів складає 85-95% від об’єму.Невелика теплопровідність і значна теплоємність орган.речов. роблять ці грунти «холодними», вони швидко замерзають, повільно розмерзаються, для них характерні часті заморозки.

47. Сучасні уявлення про чорнозем. Утворення і формування профілю.

Чорноземи – багаті темнозабарвлені гуматним гумусом грунти, насичені основами, із зернистою або грудкуватою структурою, що не мають ознак сучасного перезволоження і сформувались під багаторічною трав'янистою рослинністю в континентальному суббореальному поясі.

Чорноземи розповсюджені на материках північної півкулі. В Україні вони утворюють широку чорноземну смугу в межах лісостепової та степової зон, яка тягнеться з заходу на схід через усю територію країни, займаючи площу 27,8 млн. га

Сучасна точка зору фіксує проходження при чорноземоутворенні таких найголовніших процесів:

1. Дернового, що йде з максимальною інтенсивністю. Суть його, полягає в акумуляції гумусу, поживних речовин та утворенні агрономічно цінної водостійкої структури. Максимальний прояв цього процесу в даному типі грунту пояснюється рядом причин. Перша – особливості біологічного кругообігу речовин під трав'янистою рослинністю в лісостепу та степу – він дуже потужний та інтенсивний. Причому більша частина рослинних решток, а разом з ними і поживних елементів, повертається не на поверхню грунту. Другою причиною є особливості гідротермічного режиму в суббореальному лісостепу та степу. Він характеризується чергуванням коротких періодів оптимального зволоження грунту з досить тривалими засушливими або холодними. Третя причина інтенсивного дернового процесу – насиченість грунту Са, джерелами якого є високозольна рослинність, карбонатна материнська порода. Це призводить до нейтралізації гумусових кислот, утворення стійких органо-мінеральних сполук та водостійкої структури. Четвертою причиною є надзвичайно велика в недалекому минулому роль гризунів, які активно перемішували грунт, збагачуючи верхні горизонти карбонатами, що підсилювало дерновий процес грунтоутворення.

2. Міграції гідрокарбонату кальцію в профілі. Цей процес забезпечує високу ступінь насиченості колоїдів кальцієм, формування гуматно-кальцієвого гумусу, нейтральну та слабо лужну реакцію середовища – а це, як відомо, головні умови оптимального проходження дернового процесу грунтоутворення. Степові чорноземи характеризуються менш інтенсивною міграцією карбонатів, винос їх слабкий. Будова профілю чорнозему:  Не +Н +Нр+Рhк +Рк.