38. Географічне положення України.

Наша країна розташована у західній частині найбільшого материка — Євразії, центральній частині Європи.

Територія України лежить у середніх широтах Північної півкулі між паралелями 45° і 52° пн. ш.

Крайнім її північним пунктом є село Грем'яч Чернігівської області, а південним — мис Сарич на Кримському півострові.

Стосовно початкового меридіана Україна розміщена на схід між довготами 22° і 40 °сх. д. Крайня західна точка — місто Чоп Закарпатської області, східна — село Червона Зірка у Луганській області.

Із півночі і сходу України державний кордон пролягає по низовинах та височинах Східноєвропейської рівнини (Поліській низовині, Середньоросійській височині, Донецькій височині). Західний кордон з півночі на південь проходить по річці Західний Буг, височині Розточчя, Карпатах, Середньодунайській низовині, річці Дністер, Подільській височині та Причорноморській низовині, річці Дунай. Із півдня Україна омивається Чорним та Азовським морями.

Уся територія нашої країни розташована у широтах помірного кліматичного поясу.

Територія України із заходу на схід простя-^ гається на 1300 км, а з півночі на південь — на 900 км. Загальна довжина кордонів — близько 7600км, з яких на морські припадає понад: 1900 км. Україна межує із сімома країнами світу: на півночі — з Білоруссю, на заході — з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою, на сході та північному сході — з Росією.

Те, що Україна лежить у помірному поясі і має переважно рівнинний рельєф, створює сприятливі умови для розселення людей, сільськогосподарського виробництва, прокладання транспортних шляхів. Розміри території і значні відмінності в будові земної кори визначили велику різноманітність корисних копалин, значні поклади окремих з них.

Розміщення нашої країни у центральній частині Європи, сусідство з багатьма державами, вихід до Чорного та Азовського морів є дуже важливими чинниками для розвитку міжнародних економічних зв'язків, туризму тощо.

39. Ґрунтово-географіні зони України.

Згідно з районування територія України поділяється на наступні зони:

1. Зона змішаних лісів дерново-підзолистих типових і оглеєних ґрунтів

Українського Полісся;

2. Лісостепова зона чорноземів типових і сірих лісових ґрунтів;

3. Степова зона чорноземів звичайних і південних

4. Сухо-степова зона темно-каштанових і каштанових ґрунтів;

5. Зона буроземних ґрунтів Українських Карпат;

6. Ґрунтові зони Гірського Криму.

Полісся і низовинні райони Карпат. Загальна площа Полісся Українистановить близько 11,4 млн га, або 19% території країни. Клімат зони м'який,вологий. Західна частина перебуває під впливом вологого атлантичногоповітря, східна — більш континентального арктичного. Токонтинентальність клімату помітніша у напрямі із заходу на схід. На всійтериторії переважає промивний і періодично промивний водні режими ґрунтіКількість тепла достатня для вирощування районованих сортівсільськогосподарських культур. Ґрунти містять мало поживних речовин ігумусу. На території Полісся виділяють такі агрогрунтові провінції: Поліссязахідне (ПІ), Полісся центральне правобережне (П2), Полісся лівобережневисоке (ПЗ), Полісся лівобережне низовинне (П4). На території УкраїнськихКарпат виділено агрогрунтову провінцію — Закарпаття низовинне (Кзн). Орніземлі — це переважно дерново-підзолисті ґрунти.Крім низовинних районів, на території Українських Карпат виділяють:Карпатське передгір'я (КП) з бурувато-підзолистими поверхнево-оглеєнимиґрунтами, Карпати гірські (КГ) з гірсько-лісовими буроземами, Закарпатськепередгір'я (КПз) з буроземами оглеєними І зону з гірсько-лучними буроземамиполонин (КПл).9Лісостеп. Клімат зони помірно-континентальний, континентальніст зьостає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина ітривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх весняне вологозарядження.Територія характеризується підвищеними ділянками рельєфу, значноюдренованістю. Агрогрунтові провінції зон» такі: Лісостеп західний (ЛС1);Лісостеп правобережний центральний високий (ЛС2); Лісостеп лівобережнийнизовинний (ЛСЗ); Лісостеп лівобережний високий (ЛС4). Ґрунти Лісостепусформувалися в основному на лесах та лесовидних суглинках іхарактеризуються високою потенціальною родючістю. Тут поширенздебільшого чорноземи типові опідзолені та темно-сірі лісові ґрунти.Степ (в тому числі степова частина Криму). Порівняно з Лісостепом туткращий термічний режим і посушливий клімат. Територія характеризуєтьсяхвилястими рівнинами, а іноді і контрастністю рельєфу. Характерно, щовипаровування в 2—3 рази перевищує кількість атмосфернихопадів.Родючістьґрунтіввисока.Найбільш поширені чорноземи звичайні, південні татемно-каштанові грунти.У зоні виділяють такі агрогрунтові провінції: Степ північний (СА1); Степпівнічний Правобережно-Дніпровський (СА2); Степ північний Лівобережно-Дніпровський (САЗ); Степ північний Донецький (СА4); Степ північнийЗадонецький (СА5); Степ південний Придунайський (СБ1); Степ Південно-Український (СБ2); Степ південний Кримський (СБЗ); Степ сухийПричорноморський (СС1); Степ сухий Північно-Кримськкй (СС2).Зона гірського Криму об'єднує такі провінції: Кримська передгірначорноземно-степова (КрС); Кримська передгірна лісостепова (КрЛС);Кримська гірська буроземно-лісова (КрГ); Кримська гірська лучно-степова(КрЯ); південний схил головного Кримського гірського пасма

40.Дернові і дерново-підзолисті ґрунти України. Розповсюдження і умови утворення. Будова, властивості, класифікація і агрономічна оцінка.

Розташована на півночі України Зона змішаних лісів збігається з Поліссям. У його межах переважають дерново- слабо- та середньо-підзолисті грунти: на них припадає близько 60% усієї території зони. Ці грунти в більшості оглеєні та відносно бідні поживними речовинами. Розораність названих грунтів досить висока.

Дерново-підзолисті та дернові ґрунти найпоширеніші на Поліссі. Такі ґрунти несприятливі для вирощування високих урожаїв. кількість гумусу в них незначна