Тестові завдання до теми 14

153. Діяльність однієї особи, спрямована на забезпечення виконання іншою особою певних завдань, – це:

а) влада;

б) лідерство;

в) керівництво.

154. Можливість однієї людини впливати на поведінку інших людей – це:

а) влада;

б) лідерство;

в) керівництво.

155. Здатність однієї людини впливати на поведінку інших людей – це:

а) влада;

б) лідерство;

в) керівництво.

156. До факторів, що впливають на силу влади керівника, належать:

а) компетентність і професіоналізм керівника;

б) унікальні здібності та професіоналізм підлеглого;

в) обсяг і складність завдань, що ставляться перед підлеглим.

157. До факторів, що впливають на силу влади підлеглого, належать:

а) компетентність і професіоналізм керівника;

б) унікальні здібності та професіоналізм підлеглого;

в) обсяг і складність завдань, що ставляться перед підлеглим.

158. Влада, яка ґрунтується на розумінні підлеглим того, що керівник має можливість його покарати – це:

а) законна або традиційна влада;

б) експертна влада;

в) влада страху і примушування;

159. Влада, яка ґрунтується на загальноприйнятих в організації процедурах, правилах, відносинах, – це:

а) законна або традиційна влада;

б) експертна влада;

в) влада страху і примушування.

160. Влада, яка ґрунтується на спеціальних знаннях, досвіді та професіоналізмі керівника – це:

а) законна або традиційна влада;

б) експертна влада;

в) влада страху і примушування.

161. Влада, яка ґрунтується на видатних особистих якостях керівника, – це:

а) влада винагороди і позитивного підкріплення;

б) харизматична влада;

в) влада переконування і участі.

162. Влада, яка ґрунтується на обговоренні, дискусії, аргументах, – це:

а) влада винагороди і позитивного підкріплення;

б) харизматична влада;

в) влада переконування і участі.

163. Влада, яка ґрунтується на задоволенні суттєвих потреб підлеглого за умови виконання ним поставлених завдань, – це:

а) влада винагороди і позитивного підкріплення;

б) харизматична влада;

в) влада переконування і участі.

Тестові завдання до теми 15

164. Авторами особистісної теорії лідерства є:

а) Р. Блейк і Д. Мутон;

б) Д. Мак-Грегор;

в) Р. Манн, Р. Стогділл.

165. Авторами теорії лідерства «Х» і «Y» є:

а) Р. Блейк і Д. Мутон;

б) Д. Мак-Грегор;

в) Р. Манн, Р. Стогділл.

166. Авторами теорії стилів управління «управлінської решітки» є:

а) Р. Блейк і Д. Мутон;

б) Д. Мак-Грегор;

в) Р. Манн, Р. Стогділл.

167. Демократичний стиль управління виділяє:

а) теорія стилів управління «управлінська решітка»;

б) теорія стилів управління «Х» та «Y»;

в) тримірна теорія стилів управління Реддіна.

168. Стиль управління «будинок відпочинку» виділяє:

а) теорія стилів управління «управлінська решітка»;

б) теорія стилів управління «Х» та «Y»;

в) тримірна теорія стилів управління Реддіна.

169. Стиль управління «бюрократ» виділяє:

а) теорія стилів управління «управлінська решітка»;

б) теорія стилів управління «Х» та «Y»;

в) тримірна теорія стилів управління Реддіна.

170. Ситуаційна модель лідерство Ф.Фідлера виходить з того, що:

а) стиль управління визначається рівнем «зрілості» підлеглих;

б) стиль управління визначається комбінацією трьох ситуативних факторів;

в) стиль управління визначається рівнем концентрації уваги керівника на завданнях або на людях.

171. Ситуаційна модель лідерства Херсі і Бланшара виходить з того, що:

а) стиль управління визначається рівнем «зрілості» підлеглих;

б) стиль управління визначається комбінацією трьох ситуативних факторів;

в) стиль управління визначається рівнем концентрації уваги керівника на завданнях або на людях.

172. Теорія стилів управління Блейка та Мутона виходить з того, що:

а) стиль управління визначається рівнем «зрілості» підлеглих;

б) стиль управління визначається комбінацією трьох ситуативних факторів;

в) стиль управління визначається рівнем концентрації уваги керівника на завданнях або на людях.