Тести зрізу знань з дисципліни

„Зовнішня економічна діяльність”

1. Під зовнішньо-економічною діяльністю розуміється:

1. експортно-імпортна торгівля товарами та бартерні операції

2. товарні відносини в зонах вільної торгівлі

3: діяльність суб’єктів діяльності України та іноземних суб’єктів, що побудована на взаємовідносинах між ними і здійснюється як на території України так і за її мажами

4. торгівля з іншими країнами сировиною, товарами глибокої переробки, ліцензіями, лізинг, туризм

2. Основою ЗЕД є:

1.економічні інтеграції людей

2: необхідність обміну між країнами винаходами, товарами, фінансовими ресурсами, технікою, науковими досягненнями

3.потреба в обміні науково технічними новинами, винаходами, технологіями та іншим

3. Процес розв’язання суперечностей, що виникають в процесі ЗЕД є:

1. погодження взаємних економічних інтересів.

2: пошук механізмів оптимальних форм, принципів і методів їх організації

3. система відстоювання національних інтересів

4. Основоположниками теорії ЗЕД є:

1. Людвіг фон Мізес

2. В. Леонтьєв

3. М. Кондратьев

4. Вільям Нордгауз

5. П. Самуєльсон

6: А. Сміт

7. В. Рікардо

5. Основою багатства націй по А. Сміту є:

1. наявність великих площ родючих земель

2. наявність різноманітних корисних копалин

3. великі запаси енергоносіїв

4: міжнародний поділ праці та відповідна спеціалізація країн, що виробляють ті товари, які мають абсолютні переваги

6. Суть теорії абсолютних переваг «або теорії зовнішньої торгівлі» в тому, що:

1. країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами

2: експортують ті товари, виробництво яких у рази перевищують внутрішні потреби

3. експортують товари ноу-хау

7. Теорія порівняльних переваг ґрунтується на:

1. тих же припущеннях, що і теорія абсолютних переваг

2. альтернативних витратах

3: витрати робочої сили на продукцію в країні вищі ніж у сусідньої

8. Брати участь у міжнародній торгівлі по П. Самуєльсону вигідно через:

1. активізацію міграції робочої сили

2: відмінності в умовах виробництва між регіонами, відмінності у смаках та зменшення витрат виробництва

3. вищу конкурентоспроможність продукції власного виробництва

9. Основним методом виміру відкритості економіки є:

1: відношення ВВП до кількості населення в країні

2. додатнє зовнішньоторговельне сальдо країни

3. від’ємне зовнішньоторговельне сальдо країни

4. відношення експорту до ВВП

10. Основними формами ЗЕД є:

1: зовнішня торгівля, СП, міжнародна співпраця, надання послуг, міжнародні об’єднання і організації, ВЕЗ

2. туризм, інвестиції, інновації, політичні союзи

3. міжнародна торгівля та обмін ліцензіями

11. Зовнішня торгівля – це:

1: експорт-імпорт, бартер, ліцензія, ноу-хау, інтерлізинг, консигнація, аукціони, ярмарки, торги

2. транспортне обслуговування, логістика, кредитування економіки, запозичення в МВФ, СБ

3. продаж товарів широкого асортименту

12. Спільне підприємство – це:

1. інвестиційні проекти для екологізації в країні

2. інвестиційні проекти на охорону здоров’я

3: форма ЗЕД у вигляді інвестиційних проектів всіх галузей економіки

4. форма ЗЕД в охорону здоров’я, освіту, науку

13. Надання послуг у ЗЕД – це:

1. міжнародні перевезення вантажів

2. посередництво

3. Банківські і біржові послуги

4. лізинг

5. страхування

6. інформаційно-комп’ютерні послуги

7: всі види від "1 до 6"

14. Співпраця в ЗЕД – це:

1: науково-технічна

2. політична

3. військова

4. інформаційна

5. логістична

15. Міжнародні об’єднання і організації в ЗЕД – це:

1. ООН

2: СОТ

3. СБ

4. ЄБРР

5. МВФ

6. МАР

7. МФК

8. ЄЕС

16. Вільні економічні зони офіційно отримали свій статус відповідно до документів:

1. Дохійського раунду СОТ

2: документів кіотської конвенції ООН (1973)

17. Вільна економічна зона («зона-франко») є:

1. частина території країни, на якій товари є об’єктами, що знаходяться за межами національної митної території

2: територія всієї країни, що є членом СОТ

3. територія країни, що є членом ЄС

4. територія країни, що є членом НАФТА

18. Від звичайних територій держави вільні економічні зони (ВЕЗ)відрізняються такими факторами:

1: митним регулюванням експортно-імпортних операцій

2. оподаткування

3. ліцензуванням

4. візовим оформленням

5. майновими і податковими відносинами (включаючи право власності на землю)

6. надання комісій

7. управлінням ВЕЗ

8. всіма перахованими вище факторами

19. Територія пріоритетного розвитку (ТПР) - це:

1. територія на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови

2. незадовільний стан зайнятості населення

3: територія на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для оздоровлення економіки території

20. Основною відмінністю ВЕЗ (СЕЗ) і ТПР є те, що:

1. ВЕЗ створюються без конкретної чіткої мети

2. на відносно невеликій території

3: на значній території країни

4. з конкретною чіткою метою

21. У ВЕЗ та ТПР України є податкові та митні пільги щодо:

1. ввізного мита - звільнюються на 3 роки

2. ввізного мита - звільнюються на 5 років

3: ввізного мита - звільнюються на 10 років

22. У ВЕЗ та ТПР України є податкові та митні пільги щодо:

1. податком на додану вартість – звільняються на 4 роки

2. податком на додану вартість – звільняються на 5 років

3: податком на додану вартість – звільняються на 10 років

23. У ВЕЗ та ТПР України є податкові та митні пільги щодо:

1. податку на прибуток ставка 20%

2. податку на прибуток ставка 27%

3: податку на прибуток ставка 15%

24. У ВЕЗ та ТПР України є податкові та митні пільги щодо:

1. звільнюються від збору до фонду зайнятості на 5 років

2. звільнюються від збору до фонду зайнятості на 7 років

3: звільнюються від збору до фонду зайнятості на 10 років

25. У ВЕЗ та ТПР України є податкові та митні пільги щодо:

1. звільнюється від спали за землю на 3 роки

2: звільнюється від спали за землю на 10 років

26. Чинним законодавством України дозволяється здійснювати ЗЕД по таких видах:

1: експорт, імпорт товарів, капіталів, робочої сили, послуг іноземним суб’єктам виробничих, транспортних, консультаційних, брокерських, маркетингових, аудиторських, юридичних, консигнаційних, облікових, управлінських

2. наукова, НТ, НВ, виробнича, навчальна кооперація з іноземними суб’єктами ЗЕД

3. міжнародні фінансові операції з цінними паперами

4. кредитні та розрахункові операції

5. створення суб’єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України

6. посередницькі операції при здійсненні яких, право власності на товар не переходять до посередника

7. робота на конкретній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами на території України і за її межами

27. Принципи ЗЕД - це:

1. положення щодо механізму взаєморозрахунків між суб’єктами ЗЕД

2: особливості укладання контрактів по ЗЕД

3. вихідні положення території МЕВ, норми поведінки суб’єктів ЗЕД і особливості побудови взаєморозрахунків між ними

28. Законом України «Про зовнішню економічну діяльність», длясуб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів встановлено:

1. двадцять основних принципів ЗЕД

2. сімнадцять принципів ЗЕД

3. дванадцять принципів ЗЕД

4: шість принципів ЗЕД

29. Принцип суверенітету України у здійсненні ЗЕД полягає у:

1. виключному праві уряду України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами України

2: виключному праві народу України у здійсненні ЗЕД

3. виключному праві президента України

4. обов’язку України виконувати всі її договори і зобов’язання в галузі МЕВ

30. Принцип свободи ЗЕ підприємства полягає у:

1. праві суб’єктів ЗЕД здійснювати її у будь-яких формах, що прямо не заборонені законами України, праві на всі одержані ними результати ЗЕД

2: обов’язку додержуватись при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законом України

3. праві суб’єктів ЗЕД здійснювати її в окремо визначених формах ЗЕД

31. Принцип юридичної рівності і не дискримінації полягає у:

1: забороні будь-яких крім передбачених законом України «Про ЗЕД» дій держави, результати яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів ЗЕД, а також іноземних суб’єктів за формами власності

2. наданні права державі здійснювати дії, що обмежують діяльність суб’єктів ЗЕД

3. не припустимості обмежувальної діяльності з боку її будь-яких суб’єктів, крім випадків, передбачених законом

32. Верховенство закону полягає у:

1. забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що створюють у будь-який спосіб для суб’єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, що встановлені законом України

2. наданні прав прийняття підзаконних актів та актів управління місцевих органів для створення менш сприятливих умов у випадках окремих ситуацій, що складаються

3: регулювання ЗЕД тільки законами України

33. Принцип верховенства закону полягає у:

1. дозволі уряду України вносити зміни у закон та затверджувати тимчасово діючі підзаконні акти

2: в регулюванні ЗЕД тільки законами України

3. забороні застосування підзаконних актів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, що встановлені законом України

34. Принцип захисту інтересів суб’єктів ЗЕД, який засвідчує, що Україна як держава:

1: забезпечує пріоритетний захист інтересів вітчизняних суб’єктів ЗЕД

2. забезпечує інтереси іноземних суб’єктів господарської діяльності з метою залучення іноземних технологій

3. забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів ЗЕД на її території згідно із законодавством міжнародного права

35. Принцип еквівалентності обміну передбачає:

1. припустимість демпінгу при ввезенню товару

2. припустимість демпінгу при вивезенні товарів

3: не припустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів

36. Основні напрями зовнішньої політики України ключовим завданням ЗЕ стратегії зовнішньої політики України є:

1: забезпечення відносно до світових стандартів та критеріїв оптимальних параметрів відносності української економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави, тісне поєднання внутрішньої та зовнішньої політики

2. забезпечення протекціонізму з метою захисту інтересів вітчизняного виробника та підвищення на цій основі конкуренто спроможності вітчизняної продукції

3. забезпечення переважаючої лібералізації для повного забезпечення населення країни необхідними засобами виробництва та товарами і послугами зарубіжними партнерами

37. Суб’єктами права є:

1. носії певного роду діяльності, джерела активності спрямованої на об’єкт

2: особа, або організація, що має певні права і обов’язки

3. люди та об’єднання людей, або організацій

38. Суб’єктами ЗЕД вважаються:

1: фізичні і юридичні особи

2. об’єднання фізичних осіб

3. об’єднання юридичних осіб

4. об’єднання фізичних і юридичних осіб

5. структурні одиниці суб’єктів ЗЕД (філії)

6. спільні підприємства

7. інші суб’єкти господарської діяльності

8. Украйна в особі її органів

39. Фізичні особи ЗЕД - це:

1. громадяни України

2. іноземні громадяни

3: особи без громадянства, що мають цивільну правоздатність і дієздатність і постійно проживають на території України

40. Правоздатність громадян - це:

1. здатність мати цивільні права

2. здатність мати цивільні обов’язки

3: здатність мати цивільні права і обов’язки

41. Дієздатність громадян - це:

1: здатність своїми діями набувати цивільні права

2. здатність створювати для себе цивільні обов’язки

3. здатність набувати цивільні права і обов’язки

42. Юридичні особи - це:

1: організації, що мають відокремлене майно

2. організації, що мають від свого імені набувати майнових прав

3. організації, що мають набувати особистих не майнових прав

4. організації, що несуть обов’язки

5. організації, що мають бути позивачами і відповідачами у судді, арбітражі

43. Юридичні особи публічного права - це:

1: держава

2. адміністративно – територіальні одиниці

3. державні підприємства

4. торгові і промислові палати

44. Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно законів України:

1. можуть бути суб’єктами ЗЕД

2. можуть бути суб’єктами ЗЕД, які мають постійне місце знаходження на території України

3: можуть бути суб’єктами ЗЕД, якщо їм законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність

45. Суб’єктами ЗЕД можуть бути:

1: спільні підприємства створені на спільному капіталі суб’єктів господарської діяльності України

2. створені на спільному капіталі іноземних фірм

3. створені на спільному управлінні виробництвом і власністю

4. створені на спільному капіталі суб’єктів України та іноземних фірм, а також на спільному управління виробництвом і власністю

46. Суб’єктами ЗЕД є:

1: Україна в особі її органів

2. місцеві органи влади і управління в особі створених ними ЗЕ організацій, що беруть участь у ЗЕД

3. інші держави, що беруть учать у господарській діяльності на території України і діють як юридичні особи і дотримуються верховенства законів України на її території

47. Ризик ЗЕД - це:

1: невизначеність суб’єктів ЗЕД у розвитку руху, наслідках окремих ЗЕ операцій, напрямів, сегментів та ніш на світовому ринку

2. існуючий ступінь розвитку

3. низька конкуренто спроможність продукції суб’єкта на зовнішньому ринку

4. вузькість зовнішнього ринку

48. Причинами ризиків у ЗЕД є:

1. відсутність чіткої мети і критеріїв оцінки ЗЕД

2. обмеженість інформації суб’єктів ЗЕД, щодо економічних процесів, що визначаються обмеженістю економічних ресурсів

3: наявністю «організованої» невизначеності, обумовленої прихованням об’єктивної інформації з економічних, конфіденціальних, конкурентних, політичних причин

4. постійна нестабільність світових економічних процесів, що не завжди піддаються прогнозуванню

5. відсутність стратегії та недостатність тактики менеджменту

49. Структура ризиків ЗЕД нараховує:

1. понад 100 їх видів

2: понад 200 їх видів

3. понад 500 їх видів

4. понад 1000 їх видів

5. понад 10000 їх видів

50. Країнні ризики - це:

1. політичні (націоналізації та експропріації), трансферти

2: ризик розвитку ділових угод через втручання владних структур країни, де знаходиться іноземна фірма

3. ризик військових дій

4. ризик з нестабільною політичною ситуацією

51. Політична оцінка країни-партнера здійснюється за такими критеріями:

1. політична стабільність

2: економічна стабільність

3. валютна стабільність

4. захист технології

5. відношення до іноземних інвесторів

6. свобода переміщення капіталу і прибутку

7. обмеження і пільги для іноземних інвесторів

8. конкурентні відносини

9. взаємовідносини між лідерами країн

10. входження країн у різні економічні інтеграційні об’єднання

52. Макроекономічний ризик - це:

1. платоспроможність країни - дебітора

2. стан економіки країни

3. стан економіки майбутнього партнера

4: розмір внутрішньої та зовнішньої заборгованості країни

5. наявність у країні енергетичних ресурсів

6. наявність у країні розвинутої науки

7. рівень професійної підготовки працівників

8. наявність і якість земельних ресурсів

53. Юридичні ризики пов’язані з:

1: нестабільністю законодавчої бази країни

2. часті зміни законів і нормативних актів, що регулюють економіку і ЗЕД

3. політичними репресіями в країні

4. авторитарною формою влади в країні

54. Кримінальні ризики пов’язані з:

1. рівнем кримінальної ситуації в країні

2. наявності організованої економічної злочинності

3: наявністю тіньової економіки

55. Ризик не надійності іноземного партнера - це:

1. надійність іноземного партнера вимагає перевірки

2: перевірка проводиться самостійно

3. перевірка за допомогою вітчизняних та іноземних партнерів

56. Критерії перевірки іноземного партнера:

1: особа позичальника, його відповідальність і репутація

2. фінансові можливості

3. ліквідність активів фірми

4. кількість і структура капіталу

5. об’єми виробництва продукції

6. рівень конкурентоспроможності продукції партнера

7. охват зовнішнього ринку партнером

57. Галузевий ризик визначається за допомогою:

1. діяльністю фірми відповідної галузі

2. діяльність суміжних галузей

3: стійність фірми в порівнянні із стійкістю економіки країни

4. результати діяльності різних фірм внутрішньої галузі

58. Для упередження транспортного ризику необхідно зробити:

1. оптимальний вибір транспорту максимальне зменшення імовірності ризику при транспортуванні товару

2: визначити витрати на транспортування

3. визначити швидкість поставки товару

4. визначити рівень збереження товару при транспортуванні

59. Сутність хеджування - це:

1: укладання термінових валютних угод

2. укладання основного контракту

60. Основні заходи запобігання ризику ЗЕД - це:

1: ідентифікація ризику

2. аналіз і оцінка ступеню ризику

3. стратегічні, практичні та ситуаційні моралі управління ризиками

4. вдосконалення і впровадження ризик-менеджменту

5. збереження постійних відносин з контрагентами що склалися у попередні роки

6. вибір відповідних видів ЗЕД

61. Ідентифікація [процес виявлення джерел ризику] – це:

1. моделювання наслідків кожного фактору ризику

2. виключення можливості повторної дії ризику

3: ранжування факторів ризику і вибір найменш вразливих ризиками видів ЗЕД;

4. створення бази даних аналогів ризиків

5. вибір альтернативних критеріїв та граничних витрат для визначення стратегії управління ризиками

6. максимізація прибутковості ЗЕД для фіксованих рівнів ліквідності і ризику

7. мінімізація ризику для фіксованих рівнів рентабельності і ліквідності

8. розширення географії ЗЕД

9. конкретизація і деталізація угод ЗЕД

10. переорієнтація частини ЗЕД на внутрішній ринок

62. Основними принципами стратегії ризик-менеджменту ЗЕД є:

1: допустимі відхилення від кінцевого результату

2. задана імовірність кінцевого результату

3. оптимальне порівняння доходу і величини ризику

4. максимум доходу

5. підвищення іміджу підприємства на світовому ринку

6. розширення зовнішнього ринку по регіонах

7. від лагодження ЗЕ механізму від якого у повній мірі залежить ефективність і безпечність у ЗЕД

63. Старий механізм ЗЕД будувався на:

1. задоволенні поточних кадрово господарських потреб

2: задоволення потреб населення

3. зовнішньому платіжному балансі країни

4. формування ринкової економіки країни

5. інтересах класової солідарності

6. без врахування національних інтересів

64. Новий механізм ЗЕД України повинен забезпечити:

1: реалізацію головної стратегічної мети у сфері зовнішньої політики - інтеграції України у світову господарську систему

2. формування ринкової економіки на нормах та економічних механізмах кращих світових практик

3. перетворення ЗЕД в активний фактор ефективного економічного зростання

4. використання можливостей світового ринку для завершення структурної перебудову економіки України

5. впровадження в економіку України інноваційно-інвестиційних процесів світового господарства

6. лібералізація ЗЕД

7. створення сприятливого клімату для іноземного інвестування та підприємництва

8. вплив адміністративних обмежень на експорт та імпорт

9. обмеження суб’єктом ЗЕД широкої самостійності

10. впровадження принципу монополізації МЕВ

11. ідеологізація МЕВ

65. Механізм ЗЕД - це комплекс організаційних, правових, валютно-фінансових, економічних методів, що забезпечують:

1. ефективну взаємодію національну суб’єктів діяльності із світовими з метою прискореного відтворення і розвитку продуктивних сил України та покращення соціально-економічних умов життя народу

2: ефективну взаємодію вітчизняних суб’єктів ЗЕД з іноземними контрагентами на заходах протекціонізму експортних операцій і лібералізації імпортних операцій і досягнення зовнішньоторговельного від’ємного сальдо що спонукатиме вітчизняних товаровиробників до підвищення рівня товарності і конкурентоспроможності продукції

66. Ключовим моментом механізму ЗЕД є:

1. валютна політика у сфері валютних відносин (валютне делегування, делегування валютних курсів, експортні депозити та ін.)

2. сукупність заходів держави та надбання у сфері валютних відносин (валютні обмеження, регулювання валютних курсів, імпортні депозити)

3. формування сучасної податкової системи на експортні імпортні операції і прибутку СП

4. податкові пільги на експорт

5. податкові пільги на імпорт

6. митна політика держави, яка виконувала функцію захисту внутрішнього ринку

7: посилення протекціонізму

67. Самостійний суб'єкт господарської діяльності, який виготовляє продукцію або надає послуги з метою задоволення потреб суспільства та одержання прибутку – це:

1. група;

2. підприємство;

3: спілка;

4. об’єднання.

68. Вкажіть неправильне твердження:

1. «Одною з причин, що спонукає підприємство займатися зовнішньоекономічною діяльністю, є пошук унікальних ресурсів, яких немає у власній країні.»

2. «Метою перебування в якій-небудь країні підприємство може вибрати її економічно вигідне місце розташування.»

3. «Внутрішня сфера діяльного українського підприємства визначається перехідним характером економіки країни.»

4: «Конкуренція зі сторони іноземних компаній, що діють на внутрішньому ринку, спонукають підприємства не займатися зовнішньоекономічною діяльністю.»

69. Недостатні ресурсні можливості більшості українських підприємств для широкої діяльності на зовнішніх ринках; недостатні знання світової практики та відносне відставання у ефективному використанні ринкових механізмів у ЗЕД; високий рівень агресивності західних фірм як на світовому, так і на внутрішньому ринку України – це:

1: фактори зовнішнього середовища, що впливають на розвиток ЗЕД українських підприємств;

2. причини погіршення ЗЕД українських підприємств;

3. заходи, спрямовані на стимулювання і розширення ЗЕД підприємств України;

4. причини розширення сфери діяльності підприємств на власне території України і уникнення зовнішньоекономічної діяльності.

70. Режим, який передбачає, що під час проведення зовнішньоекономічних операцій до українських підприємств не застосовуються заходи нетарифного регулювання, а також встановлюється спрощений порядок митного оформлення – це:

1. режим спрощення;

2. режим анти дії;

3: режим сприяння;

4. режим пом’якшення.

71. Юридичні особи, що сприяють обміну товарів і незалежні від виробників і споживачів, поєднують продавців і покупців – це:

1: посередники;

2. власники фірм;

3. банкіри;

4. працівники митної служби.

72. При прямому методі міжнародної торгівлі:

1. здійснюється комерційна діяльність, яка пов’язана з купівлею-продажем товарів, які мають матеріально речовинну форму;

2: товар постачається безпосередньо кінцевому споживачеві, а накуповується безпосередньо у виробника на основі договору купівлі-продажу;

3. товар вивозиться за кордон з метою передавання їх у власність іноземного контрагента.

73. Непряма торгівля – це:

1. торгівля між транснаціональними корпораціями;

2: торгівля через посередників;

3. електронна торгівля.

74. До видів посередницьких операцій відносять:

1: операції з перепродажу, комісійні, агентські, брокерські;

2. операції, які здійснюються на міжнародних товарних біржах, аукціонах, торгах;

3. операції на оптовому та роздрібному ринках.

75. Посередники, що укладають угоди з третіми особами від свого імені та за свій рахунок - це:

1. торговельні комерційні агенти, агенти-представники;

2. комісіонери, консигнатори;

3. брокери, маклери, куртьє;

4: купці, столкхолдери, дилери, оператори, дистриб’ютори.

76. Посередники, що укладають угоди з третіми особами від свого імені, але за рахунок довірителя – це:

1. торговельні комерційні агенти, агенти-представники;

2: комісіонери, консигнатори;

3. брокери, маклери, куртьє;

4. купці, столкхолдери, дилери, оператори, дистриб’ютори.

77. Посередники, що укладають угоди з третіми особами від імені та за рахунок довірителя – це:

1: торговельні комерційні агенти, агенти-представники;

2. комісіонери, консигнатори;

3. брокери, маклери, куртьє;

4. купці, столкхолдери, дилери, оператори, дистриб’ютори.

78. Посередники, що не мають права укладати угоди з третіми особами – це:

1. торговельні комерційні агенти, агенти-представники;

2. комісіонери, консигнатори;

3: брокери, маклери, куртьє;

4. купці, столкхолдери, дилери, оператори, дистриб’ютори.

79. Торговельно-посередницькі фірми залежно від видів посередницьких операцій бувають:

1: торгові дома, експортні фірми, оптові фірми, дистриб’ютори, імпортні фірми, закордонний збутовий агент;

2. торгові дома, експортні, імпортні, оптові, роздрібні фірми, комісійні експортні та імпортні фірми, брокерські фірми;

3. торгові дома, експортні та імпортні фірми, експортний та імпортний агент, брокерські фірми.

80. До основних витрат посередника належить заробітна плата управлінського персоналу, податки та збори, митні та транспортно-експедиторські витрати, витрати на охорону довкілля, на утримання будівель, на рекламу:

1: так;

2. ні.

81. Режим ліцензування експортно-імпортних операцій підприємства здійснюється у випадках: погіршення розрахункового балансу країни, досягнення встановленого рівня зовнішньої заборгованості, порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку країни:

1: так;

2. ні.

82. Запровадження режиму ліцензування експортно-імпортних операцій приймається:

1: Верховною Радою України;

2. Кабінетом Міністрів України;

3. Міністерством економіки України;

4. Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

83. Спеціальними санкціями у випадку порушень у сфері ЗЕД є такі:

1. накладання штрафів, застосування режиму ліцензування, проведення антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань, тимчасове зупинення ЗЕД;

2. фінансові санкції, застосування режиму ліцензування, арбітражне врегулювання спорів, зупинення ЗЕД;

3: накладання штрафів, застосування режиму ліцензування, тимчасове зупинення ЗЕД.

84. Яка з перелічених обставин позитивно впливає на характер та ефективність функціонування підприємства?

1. підприємство ще дуже обмежене у своїх ринкових можливостях як всередині країни, так і за кордоном;

2. нормативно-правове регулювання діяльності підприємства, як правило, розвивається випереджаючими темпами порівняно з іншими елементами ринкової інфраструктури;

3. використання підприємцями недозволених методів конкуренції, не правових дій;

4: наявність компетентних керівників та кваліфікованих виробничих працівників.

85. Вкажіть неправильне твердження:

1. «Відсутність збалансованого механізму державного регулювання та гнучкого управління в умовах кон'юнктури внутрішнього та світового ринків обумовлено недосконалістю законодавчої бази регулювання ЗЕД, системи кредитування та страхування промислового експорту.»

2: «Українські підприємці завжди додержуються міжнародних домовленостей, правил та норм торгівлі, враховують інтереси партнерів та особливості зарубіжного законодавства.»

3. «У всіх країнах є галузі, де існує заборона або обмеження на ПЗІ, наприклад, видобувна, воєнна промисловість, сфера банківських, страхових послуг, транспорту, зв'язку тощо.»

4. «У деяких країнах існують галузі, де взагалі заборонено функціонування зарубіжних підприємств (пошта, телеграф,телефон, телерадіомовлення, транспорт, енергетика, тютюнова та вино-горілочна промисловість).»

86. Вкажіть правильне твердження:

1: «Для застосування режиму сприяння ЗЕД підприємства повинні не мати простроченої заборгованості за зовнішньоекономічними операціями протягом двох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства.»;

2. «Режим сприяння передбачає, що під час провадження українськими підприємствами зовнішньоекономічних операцій до них застосовуються при митному оформленні товарів заходи нетарифного регулювання та інші обмеження.»;

3. «Не існує країн з забороною на ПЗІ.»

87. До кого має звертатись підприємство з проханням про незастосування одного чи декількох заходів нетарифного регулювання?

1. до законодавчого органу країни;

2. до Державної податкової адміністрації;

3: до Державної митної служби;

4. до Державної податкової інспекції.

88. Господарче підприємство або окремий бізнесмен, що є юридичною особою – це:

1. група;

2. спілка;

3: фірма;

4. промислова група.

89. За видами діяльності фірми групуються таким чином:

1: фірми послуг, торговельні компанії, виробничі компанії;

2. одноосібне володіння, товариства, державні підприємства;

3. підприємства, об'єднання;

4. малі, середні, великі.

90. Вкажіть хибне твердження:

1. «Одноосібне володіння — виробництво, що належить одній особі, яка повністю контролює підприємництво і відповідає по його зобов'язанням.»

2: «Капітал акціонерного товариства утворюється шляхом використання одного єдиного капіталу»;

3. «Чим складніша технологія виготовлення продукції, тим імовірніше, що компанія створить своє підприємство в іншій країні»;

4. «Якщо спеціалізація діючої закордонної фірми відповідає тому виду продукції (послуг),що передається за кордон, то нове виробництво буде освоюватися власними силами, а якщо не відповідає, то продукцію легше випускати за допомогою досвідченої сторонньої фірми.»

91. З яких відділів складається блок маркетингу зовнішньоекономічної фірми, що обслуговує підприємство?

1. протокольно-візовий, бухгалтерію, правовий, канцелярію, відділ кадрів;

2. планово-економічний, валютно-фінансовий, технічний, патентів і ліцензій;

3. експорту, імпорту,транспортний;

4: вивчення кон'юнктури і цін, реклами і виставок, аналізу рекламацій і пропозицій, післяпродажного обслуговування.

92. Вкажіть яке з вказаних тверджень є хибним:

1: «Торговельні посередники — це юридичні особи (фірми, організації, установи і т. ін.), що здійснюють безпосередній продаж власно створених товарі за рахунок застосування прямого методу здійснення купівлі-продажу товарів.»

2. «При непрямому методі здійснюється купівля і продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на основі укладання договору з торговельним посередником, що передбачає виконання останнім визначених зобов'язань у зв'язку з реалізацією товару продавця.»;

3. «Безпосередня функція торговельних посередників — поєднання продавців і покупців, пов'язування попиту та пропозиції.»;

4. «До недоліків прямого методу торгівлі можна віднести: наявність високого ступеня ризику, що обумовлено відмінностями економічних, правових і соціальних умов у різних країнах,а також необхідність залучення персоналу високої комерційної кваліфікації».

93. Операції, які пов'язані з купівлею—продажем товарів, що виконуються за дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником на основі укладеної між ними угоди чи окремого доручення – це:

1: торговельно-посередницькі операції;

2. операції купівлі-продажу;

3. операції з відшкодування понесених витрат.

94. Хто виступає торговими посередниками при здійсненні брокерських операцій?

1. торговельні комерційні агенти, агенти-представники;

2. комісіонери, консигнатори;

3: брокери, маклери, куртьє;

4. купці, столкхолдери, дилери, оператори, дистриб’ютори.

95. За простого права на продаж:

1. експортер зберігає за собою право продажу товарів на договірній території безпосередньо третім особам;

2: експортер залишає за собою право продавати на договірній території товари самостійно і через інших посередників;

3. експортер зобов'язується на договірній території продавати визначені товари тільки через даного дистриб'ютора.

96. Ким розроблений Типовий дистриб'юторський контракт?

1: Міжнародною торговельною палатою(МТП);

2. дистриб’юторською фірмою;

3. Міжнародною спілкою дистриб’юторів.

97. Хто зобов’язаний вживати заходів щодо забезпечення схоронності довірених йому товарів і відповідати за їх втрату чи ушкодження, якщо це відбудеться з його вини?

1. комітент;

2. третій контрагент;

3. країна-імпортер;

4: комісіонер.

98. Як називається умова, вказана в договорі між комітентом і комісіонером, згідно до якої комісіонер бере на себе відповідальність за платоспроможність покупця, з яким він уклав договір за рахунок комітента, і компенсує комітентові усі витрати (за додаткову винагороду), якщо покупець виявиться неплатоспроможним?

1. «кредитто»;

2: "делькредере";

3. «аль-кредиторе»;

4. «комісіонерро».

99. Які обов’язки консигнанта вказуються у договорі консигнації?

1. здійснення реклами, післяпродажне технічне обслуговування;

2. заходи щодо забезпечення повного збереження якості товару під час перебування його на складі. У випадку псування, нестачі або ушкодження товару консигнатор відшкодовує всі збитки;

3: постачання до встановленого терміну на склад товарів в обумовленій кількості й асортименті і подальшу підтримку запасів товарів на визначеному рівні; оплата всіх витрат щодо утримання приміщення консигнаційного складу;

4. надання гарантій банку в забезпеченні інтересів консигнанта.

100. Безповоротна консигнація – це спосіб консигнації за яким:

1: якщо якась частина товарів, обумовлених договором консигнації, не буде реалізована консигнатором, то останній зобов'язаний купити їх у консигнанта за тверду суму;

2. консигнатор зобов'язується реалізовувати товари на визначену частину суми, а товари на суму, що залишилася, якщо їх не вдасться реалізувати, повернути консигнантові;

3. всі нереалізовані товари підлягають поверненню консигнантові.

101. Права, надані агенту на здійснення операцій на певній території, бувають:

1. повними, неповними;

2. загальними, конкретними;

3. одиничними, масовими;

4: простими, винятковими і винятковими з обмеженнями.

102. Який з посередників не є представником, він не перебуває в договірних відносинах ні з покупцем, ні з продавцем і діє на основі окремих доручень?

1. дилер;

2: брокер;

3. торговельний комерційний агент;

4. комісіонер.

103. Що таке «брокеридж»?

1. загальна назва брокерських фірм;

2. товар, для якого брокер шукає покупця;

3: винагорода брокера за посередницьку діяльність;

4. контракт, що підписується за сприяння брокера.

104. Торгово-посередницькі фірми залежно від характеру здійснюваних операцій поділяються на:

1: торгові, комісійні, агентські, брокерські;

2. фірми-покупці, фірми-продавці;

3. брокерські, дилерські, маклерські, комісіонерські;

105. Експортні фірми залежно від виконуваних функцій і номенклатури товарів поділяються на:

1. одиничні, комплексні;

2: спеціалізовані, універсальні, фірми, що експортують сільськогосподарську продукцію;

3. малі, середні, глобальні;

4. торгові, комісійні, агентські, брокерські.

106. Підприємства, що виступають як посередники між промисловими або заготівельними підприємствами і роздрібними торговими фірмами – це:

1. імпортні фірми;

2. експортні фірми;

3. роздрібні фірми;

4: оптові фірми.

107. Вкажіть хибне твердження:

1. «При реорганізації всі права і обов'язки підприємства, що реорганізується, не погашаються перед кредиторами та бюджетом,а переходять до іншої особи або декількох осіб.»;

2. «Залежно від місцезнаходження, агентські фірми класифікуються на агентів у країні принципала і агентів в іноземній державі.»;

3: «Брокерські операції здійснюються посередниками, які укладають угоди з третіми особами від свого імені, але за рахунок довірителя»;

4. «Агентські фірми виконують агентські операції і виступають від імені і за рахунок принципала».

108. Злиття – це вид реорганізації за яким:

1: відбувається припинення діяльності двох або більше підприємств та перехід їхнього майна, майнових прав, зобов'язань до підприємства правонаступника, що виникло внаслідок реорганізації;

2. відбувається припинення діяльності підприємства і передача всіх його прав та зобов'язань іншому підприємству;

3. відбувається зміна організаційно-правовій форми ведення підприємницької діяльності або форми власності;

4. відбувається припинення діяльності одного підприємства з передачею всіх його прав та зобов'язань декільком підприємствам-правонаступникам, що виникли внаслідок реорганізації.

109. Для здійснення ЗЕД необхідно відкрити власний валютний рахунок у банку, одержати необхідні ліцензії на різні види і форми ЗЕД, укласти контракти на різні види діяльності з фірмами закордонних країн та на право здійснення операцій, пов'язаних з одержанням іноземної валюти, ознайомитися з правилами митних процедур і дотримуватися їх.

1: так;

2. ні.

110. За видачу ліцензії стягується державний збір. Його розмір встановлюється:

1. Міністерством Внутрішніх справ України;

2: Кабінетом Міністрів України;

3. Верховною Радою України;

4. Національним банком України.

111. Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами ЗЕД з метою інвестицій та/або одержання кредитів здійснює:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Верховна Рада України;

3. Міністерством економіки України;

4: Національний банк України.

112. Вказати помилкове твердження:

1. «Копія ліцензії, яку одержав суб'єкт ЗЕД, додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадають під режим ліцензування.»;

2: «Ліцензії видаються Верховною Радою України.»;

3. «Кабінет Міністрів України встановлює перелік товарів, експорт чи імпорт яких підлягає ліцензуванню щороку.»;

4. «Рішення щодо заявки на ліцензію реєструється в Державному реєстрі експортних та імпортних ліцензій».

113. Фінансові санкції (штрафи) накладаються у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктом ЗЕД своїх обов'язків.

1: так;

2. ні.

114. Відповідальність за порушення митного законодавства у випадку переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю становить:

1. від 100 до 300% суми несплати митних платежів;

2. від 1 до 2,5 мінімальних заробітних плат;

3: від 300 до 1000 мінімальних заробітних плат з конфіскацією предметів або без неї;

4. від 2,5 до 10 мінімальних заробітних плат.

115. Відповідальність за порушення митного законодавства у випадку видавання без дозволу митного органу України або втрата предметів, які знаходяться під митним контролем становить:

1. від 100 до 300% суми несплати митних платежів;

2. від 1 до 2,5 мінімальних заробітних плат;

3. від 300 до 1000 мінімальних заробітних плат з конфіскацією предметів або без неї;

4: від 2,5 до 10 мінімальних заробітних плат з конфіскацією предметів, які є об'єктом правопорушення, або без неї.

116. Назва «брокер» застосовується в німецькому, «маклер»— у англо-американському, «куртьє» — у французькому.

1. так;

2: ні.