- •Навчальна дисципліна “Моніторинг довкілля”
- •Організація глобальної системи моніторингу;
- •Аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
- •Аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
- •Міністерство екології і природних ресурсів;
- •Тропопауза і нижня частина стратосфери;
- •68. Забруднення природних вод – це:
- •75. Пункти спостережень другої категорії розмішують на:
- •76. Пункти спостережень третьої категорії розміщують на:
- •Водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (в районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);
- •77. Пункти спостережень четвертої категорії розміщують на:
- •Гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії при опорних вимірах витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;
- •91. За програмою скорочена 1 виконують:
- •Гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація рк, питому електропровідність;
- •92. За програмою скорочена 2 виконують:
- •93. За програмою скорочена 3 виконують:
- •Організація глобальної системи моніторингу;
- •Відходи рослинництва і тваринництва;
Навчальна дисципліна “Моніторинг довкілля”
1. Моніторинг довкілля включає:
спостереження, контроль і управління станом навколишнього середовища (НС);
контроль, прогноз і управління станом НС;
спостереження, оцінку і прогноз стану навколишнього середовища (НС);
контроль і управління якістю НС;
контроль, аналіз, прогноз і управління станом НС.
2. Під час організації системи моніторингу навколишнього середовища інтегральними показниками вважають:
інтенсивність фіто- і хемопроцесів;
відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;
інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;
інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;
збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.
3. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторингу є:
формування регіональної мережі спостережень за об’єктами довкілля;
одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;
формування національної мережі спостережень за об’єктами довкілля;
Організація глобальної системи моніторингу;
організація спостережень за джерелами забруднень.
4. Організація спостережень за станом біотичної складової біосфери передбачає контроль:
за локальними джерелами та факторами впливу;
за реакцією біоти – відгуки та наслідки;
впливом стану довкілля на захворюваність і населення;
за реакцією великих систем (погода і клімат);
д) за реакцією біосфери у цілому.
5. До якого класу пріоритетності ЗР відносять діоксид сірки та завислі частинки:
1;
3;
5;
7;
8.
6. Для повітря найважливішими інгредієнтами є:
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;
бенз(а)пирен та пестициди;
важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;
пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;
діоксини, важкі метали та пестициди.
7. Для води найважливішими інгредієнтами є:
біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;
нафтопродукти, важкі метали та пестициди;
діоксини, важкі метали та пестициди;
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.
8. Серед джерел забруднень найвищий пріоритет мають:
сільськогосподарські підприємства і транспорт;
АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;
автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;
підприємства металургії, транспорт і АЕС.
9. До якого класу пріоритетності забруднювальних речовин відносять ДДТ та інші хлорорганічні сполуки?
1;
2;
3;
4.
10. Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
11. Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати: