1. аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(а)пирен, фреони;

2. Аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

3. біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

4. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

12. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах необхідно обов’язково визначати::

1. Аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

2. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

3. біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

4. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, ВМ.

13. До якого класу пріоритетності забруднювальних речовин відносять ртуть та свинець?

1. 1;

2. 2;

3. 4;

4. 6.

14. Положення про Державну систему моніторингу довкілля України прийнять у:

1. 1994 році;

2. 1996 році;

3. 1998 році;

4. 2004 році.

15. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено на:

1. Держкомгідромет;

2. Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

3. Міністерство екології і природних ресурсів;

4. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

16. Основна маса забруднювальних атмосферне повітря речовин припадає на:

1. викиди автотранспорту;

2. викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;

3. продукти спалювання органічної речовини;

4. викиди транспорту і промислових підприємств.

17. До групи біологічних факторів забруднень відносять:

1. мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;

2. макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;

3. відходи комунального господарства та АПК;

4. мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.

18. Зaгaльнa мaca cвiтoвиx пpoмиcлoвo-пoбyтoвиx викидів у атмосферу cтaнoвить пpиблизнo:

1. 600 гiгaтoн на рік;

2. 600 мегaтoн на рік;

3. 600 тис. тoн на рік;

4. 60 тис. тoн на рік.

19. Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

1. стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

2. стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

3. маршрутні і підфакельні пости спостережень.

20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за атмосферним повітрям повинна становити не менше:

1. 2;

2. 3;

3. 4;

4. 2-3.

21. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за однією з чотирьох програм:

1. повній, неповній, скороченій, добовій;

2. розширеній, повній, скороченій і локальній;

3. глобальній, регіональній і локальній.

22. Основними методами відбору проб повітря є:

1. респіраторно-аспіраційний;

2. аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємкості;

3. аспіраційний і заповненням судин змінної ємкості.

25. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:

1. 1 раз на рік;

2. 2 рази на рік;

3. 2-3 рази на рік;

4. 4 рази на рік.

26. Повний тур ґрунтового моніторингу вкладається в:

1. 1 рік;

2. 3 роки;

3. 5 років;

4. 2-4 роки.

27. Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять:

1. менше 1,0 тис. м³ на рік;

2. 1,25 тис. м³ на рік;

3. 1,70 тис. м³ на рік;

4. 1,95 тис. м³ на рік.

28. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела:

1. 0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8;10; 15 і 20 км;

2. 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км;

3. 0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км.

29. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є:

1. радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі;

2. радіоактивні дощі і радіоактивний пил;

3. радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів;

4. радіоактивний пил і опромінення від радіонуклідів.

30. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є:

1. вода і повітря;

2. продукти харчування;

3. радіоактивні дощі;

4. радіоактивний пил.

31. Термін “моніторинг” навколишнього середовища:

1. виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

2. виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

3. виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

4. перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

32. До глобальних екологічних проблем відносять:

1. втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

2. «гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі;

3. зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод;

4. бідність і тероризм.

33. Основним завданням національного моніторингу є:

1. оцінювання стану НС в національних інтересах;

2. одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах;

3. одержання інформації про стан НС в інтересах народу;

4. одержання інформації про стан НС на різних рівнях.

34. Площа, охоплювана системою локального моніторингу, становить (км²):

1. 1-2;

2. 10…100;

3. 2…210⁶;

4. до 10⁷…10⁸.

35. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км²⁾:

1. 1-2;

2. 10…100;

3. 2…210⁶;

4. до 10⁷…10⁸.

36. Площа, охоплювана системою глобального моніторингу, становить (км²⁾:

1. 1-2;

2. 10…100;

3. 2…210⁶;

4. до 10⁷…10⁸.

37. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу, становить ( км):

1. 1-2;

2. 0,01…10;

3. 10…500;

4. До 3000…5000.

38. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу, становить ( км):

1. 1-2;

2. 0,01…10;

3. 10…500;

4. до 3000…5000.

39. Відстань між пунктами відбору проб у системі глобального моніторингу, становить (км):

1. 1-2;

2. 0,01…10;

3. 10…500;

4. до 3000…5000.

40. Частота спостережень у системі локального моніторингу, становить:

1. секунди-хвилини;

2. хвилини-години;

3. декада-місяць;

4. 2…6 разів на рік.

41. Частота спостережень у системі регіонального моніторингу, становить:

1. секунди-хвилини;

2. хвилини-години;

3. декада-місяць;

4. 2…6 разів на рік.

42. Частота спостережень в системі глобального моніторингу, становить:

1. секунди-хвилини;

2. хвилини-години;

3. декада-місяць;

4. 2…6 разів на рік.

43. Біотичний моніторинг – це:

1. спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

2. спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

3. спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях;

4. спостереження за станом абіотичної складової біосфери.

44. Обов’язковому вивченню в усіх середовищах на фонових станціях підлягають:

1. бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

2. завислі речовини, двоокис сірки, озон;

3. окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводи;

4. біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

45. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає такі розділи:

1. моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу агротехнічного;

2. моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій;

3. моніторинг змін факторів антропогенного впливу;

4. моніторинг фонових рівнів природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

46. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів державної системи моніторингу покладається на: